Справа № 296/14014/25
3/296/245/26
"26" січня 2026 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Франчук С.В., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від УПП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,-
До Корольовського районного суду м. Житомира надійшли протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 524750 від 27.11.2025, ОСОБА_1 , 27 листопада 2025 року о 01 год 20 хв за адресою м. Житомир, вул. Івана Кочерги, 6, керував транспортним засобом «KIA Sorento», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510 та у найближчому закладі охорони здоров'я відмовилася. Від керування транспортного засобу відсторонений.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 524753 від 27.11.2025, ОСОБА_1 , 27 листопада 2025 року о 01 год 20 хв за адресою м. Житомир, вул. Івана Кочерги, 6, керував транспортним засобом «KIA Sorento», державний номерний знак НОМЕР_2 , не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та подання сигналу про зупинку за допомогою жезла.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив, що ввечері 26.11.2025 відпочивав із друзями у квартирі в будинку по АДРЕСА_2 . Точної адреси не знає. Чи вживав під час відпочинку алкогольні напої точно сказати не може. Був дуже втомлений, а тому зателефонував рідному брату, щоб той приїхав до нього та відвіз на його автомобілі додому. При цьому назвати анкетні дані брата та його місце проживання відмовився. Коли приїхав брат, то сів у власний автомобільна заднє пасажирське сидіння, а брат за кермо. Під час руху заснув. Брат його розбудив, коли автомобіль стояв, та повідомив, що їх переслідує поліція. Сказав брату, щоб той залишив автомобіль та йшов додому, оскільки брат є цивільною особою та подія відбувалася під час комендантської години. Через деякий час приїхали працівники поліції, витягли його з салону автомобіля та одягнули кайданки. Після цього оглянули автомобіль. Пояснював працівникам поліції, що за кермом перебувала інша особа. Працівники поліції у його кишені виявили ключі від автомобіля. Як вони там опинилися, пояснити не може. Причини зупинки працівники поліції не пояснювали. Потім його доставили у відділ поліції, де склали протоколи про адміністративні правопорушення. Працівники поліції не пояснювали, яким чином встановили у нього ознаки алкогольного сп'яніння. Також не надали можливості зв'язатися із своїм адвокатом. Просить суд закрити провадження у справі, за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Адвокат Колодезний Я.В. підтримав доводи ОСОБА_1 , надав до суду клопотання про закриття провадження у об'єднаній справі, у зв'язку з відсутністю у підзахисного складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Своє клопотання обґрунтував тим, що, на його думку, поліцейськими порушено вимоги законодавства при застосуванні заходів примусу; зупинка транспортного засобу відбулася без законних підстав; відсутні докази щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом; поліцейські обмежили право ОСОБА_1 реалізації права на захист; відсутні докази щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння; протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, оскільки не містить інформації щодо дій ОСОБА_1 про ухилення від огляду на стан алкогольного сп'яніння; ОСОБА_1 не роз'яснені права та обов'язки при складанні протоколу. Також вказав, що відеозапис події не є безперервним, та працівниками поліції проведено монтаж відеофайлів.
Судом безпосередньо досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протоколи про адміністративне правопорушення від 27.11.2025 серії ЕПР1 № 524750, серії ЕПР1 № 524753;
- протокол про адміністративне затримання АА № 021450 від 27.11.2025;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 27.11.2025;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів водія ОСОБА_1 , згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів,поведінка що не відповідає обстановці;
- направлення на огляд водія ОСОБА_1 в КНП «ОМСЦ» ЖОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.11.2025, згідно якого огляд на стан сп'яніння не проводився;
- рапорт командира взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП від 27.11.2025;
- відеозапис з нагрудних камер поліцейських.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі по тексту - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, що поліцейськими дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту - інструкція), щодо порядку проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння.
Зокрема, у відповідності до ст. 266 КУпАП, п. 4, п. 6, п. 7 розділу I вищезазначеної інструкції поліцейськими у ОСОБА_1 встановлено ознакиалкогольного сп'яніння; ОСОБА_1 , запропоновано провести огляд в найближчому закладі охорони здоров'я; під час проведення огляду поліцейськими застосовувались технічні засоби відеозапису.
Досліджені судом письмові докази є належними, допустимими, узгоджуються між собою та доводять вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, своїми діями, що виразилися у керуванні транспортним засобом особою, який не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та подання сигналу про зупинку за допомогою жезла ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Суд не погоджується з твердженнями адвоката Колодезного Я.В., викладеними у клопотанні про закриття провадження у справі.
Так, суд не вбачає порушення поліцейськими вимог законодавства при застосуванні заходів примусу відносно ОСОБА_1 , а саме застосування до нього без попередження кайданок.
Стаття 43 Закону України «Про Національну поліцію» надає право поліцейському застосовувати заходи примусу без попереджень, зокрема, якщо в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.
Встановлені судом обставини події, а саме переслідування водія, який не виконав вимогу про зупинку, на думку суду, підпадають під ситуацію, коли попередження про застосування заходів примусу є невиправданим.
Також враховуючи, що ОСОБА_1 було затримано, застосування до нього кайданок здійснювалось у відповідності до п.п. «б» п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію».
Доводи адвоката Колодезного Я.В. про те, щозупинка транспортного засобу відбулася без законних підстав, не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до п. 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 року № 573, н а території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Згідно з рішенням ради оборони Житомирської області від 23.09.2022 на території Житомирської області із 24:00 до 05:00 встановлено комендантську годину.
З протоколів про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 27.11.2025 о 01 год 20 хв по вул. Івана Кочерги в м. Житомирі, тобто під час комендантської години, що заборонено.
Таким чином, вимога поліцейських про зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відбувалася на законних підставах.
Подальше переслідування поліцейськими та зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 мало місце за порушення останнім п.2.4 Правил дорожнього руху (невиконання вимоги про зупинку), що відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Крім того, згідно з відеозаписом 27.11.2025 о 01 год 21 хв 23 сек (диск № 1) поліцейський з'ясовує у ОСОБА_1 причину невиконання вимоги про зупинку транспортного засобу, тобто звертає його увагу на порушення Правил дорожнього руху.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає порушень вимог законодавства в діях поліцейських під час зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 .
Щодо доводів захисника про те, що матеріали справи не містять доказів про керування підзахисним транспортним засобом суд виходить з наступного.
Згідно з відеозаписами на о 1 год 23 хв 19 сек (диск № 1), на заперечення ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а спав на задньому сидінні в салоні свого автомобіля, поліцейський стверджує, що вони їхали за ним позаду та ніхто з даного транспортного засобу не виходив.
Твердження поліцейського узгоджуються з відеозаписами, якими зафіксовано безперервне переслідування поліцейськими автомобіля, який не зупинився на їх вимогу, аж до затримання ОСОБА_1 .
Крім того, на відеозаписі ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення неодноразово наголошував, що не керував транспортним засобом, вказавши, що за кермом перебував знайомий. Водночас у судовому засіданні ОСОБА_1 змінив показання, стверджуючи, що автомобілем керував його брат.
Наведені обставини на переконання суду поза розумним сумнівом доводять, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем Кіа Sorento, номерний знак НОМЕР_2 .
Пояснення ОСОБА_1 щодо заперечення у керуванні транспортним засобом суд розцінює як спосіб уникнення справедливого стягнення за вчинені правопорушення.
Доводи адвоката Колодезного Я.В. про відсутність доказів щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, є помилковими. Відповідно до п. 2, п. 3 розділу І інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, поліцейські наділені дискреційними повноваженнями щодо встановлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння, виявлення та підтвердження яких не потребує окремого доказування. Також судом встановлено, що висловлення поліцейським пропозиції ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не на місці зупинки транспортного засобу, а у приміщені відділу поліції, відбулося через об'єктивні обставини, у зв'язку із затриманням останнього. Наведена обставина підтверджується протоколом про адміністративне затримання АА № 021450 від 27.11.2025, та не усуває відповідальність ОСОБА_1 за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Суд не погоджується з доводами адвокатаКолодезного Я.В. щодо обмеження поліцейськими права ОСОБА_1 на захист через не надання можливості зателефонувати адвокату та не роз'ясненні прав та обов'язків при складанні протоколу.
Процесуальними нормами КУпАП не передбачено забезпечення особі захисника під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Під час затримання поліцейськими ОСОБА_1 , останньому були роз'яснені його права та обов'язки. Крім того, згідно з відеозаписом 27.11.2025 о 01 год 40 хв 20 сек (диск № 2) поліцейським перед складанням протоколів про адміністративні правопорушення повторно роз'яснені ОСОБА_1 його права та обов'язки.
Також у ході судового провадження захист ОСОБА_1 здійснював захисник. Таким чином, твердження адвоката Колодезного Я.В. щодо порушення права на захист ОСОБА_1 є безпідставними.
Так само суд не погоджується з доводами адвоката Колодезного Я.В. про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 524750 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є недопустимим доказом, через відсутність у ньому інформації щодо дій ОСОБА_1 про ухилення від огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Судом встановлено, що зміст вказаного протоколу відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а тому підстав для визнання його недопустимим доказом не вбачається.
Також суд відхиляє доводи захисника про те, що відеозапис не є безперервним, та працівниками поліції проведено монтаж відеофайлів. Суд доходить висновку, що відеозапис в частині фіксації вимог працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку та відмови водія від проходження такого огляду, роз'яснення прав та обов'язків, та ознайомлення зі змістом протоколів, є безперервним та ознак монтажу відеофайлів не вбачається.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, суб'єктивне ставлення правопорушника до вчинених правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2026 році - 3328 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.36, 247, 251, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Об'єднати в одне провадження справи № № 296/14014/25, 296/14015/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Об'єднаній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП присвоїти № 296/14014/25.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у Житомирській області;/Житомир обл./21081300; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: UА368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп.
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача(МФО): 899998; Рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Cуддя Сергій ФРАНЧУК