Справа № 196/1521/25
№ провадження 2-ві/196/2/26
"22" січня 2026 р. с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в особі судді Бабічевої Л.П., розглянувши у приміщенні суду с-ща Царичанка в порядку письмового провадження заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Копитко Євгенія Кириловича про відвід судді Бабічевої Л.П. від участі у розгляді цивільної справи №196/1521/25, -
У провадженні Царичанського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС", про стягнення збитків та шкоди завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
12.01.2026 р. до суду від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Копитко Є.К. надійшла заява про відвід судді Бабічевої Л.П. від участі у розгляді цивільної справи №196/1521/25, яка сформована в системі "Електронний суд" 09.01.2026 р.
Заява про відвід передана 22.01.2026 р. на розгляд судді Бабічевій Л.П. після виходу судді із відпустки.
В обґрунтування заяви про відвід судді зазначає, що на його переконання наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді, а саме:
- суддею Бабічевою Л.П. розглядалися справи №196/759/25 та №196/760/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, що ставить під сумнів факт відсутності упередженості у судді. Тобто, між справами №№ 196/759/25 та 196/760/25 і справою, що наразі розглядається судом, наявний безпосередній та нерозривний зв'язок, оскільки всі зазначені справи випливають з одних і тих самих фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди 06.07.2025, стосуються одних і тих самих осіб та ґрунтуються на тотожній доказовій базі. Під час розгляду цієї справи відповідач має намір спростовувати обставини викладені у позовній заяві, зокрема, щодо наявності у його діях протиправної поведінки; причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою її заподіювача; вини. Водночас, суддя Бабічева Л.П. вже висловила свою позицію щодо фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди у постановах від 06.10.2025 по справах № 196/759/25 та №196/760/25, та оцінила дії її учасників, дійшла висновку щодо розподілу вини між учасниками ДТП та наявності чи відсутності у діях кожного з них протиправної поведінки, що може прямо вплинути на об'єктивність та неупередженість розгляду цієї справи.
- суддя Бабічева Л.П. під час перевірки позовної заяви на відповідність вимогам ст. ст. 175 та 177 ЦПК України, на думку представника відповідачки, у порушення вимог ст. 185 ЦПК України не встановила правильність сплати судового збору позивачами, що є достатньою підставою для залишення позовної заяви без руху.
- суддею Бабічевою Л.П. не перевірено факт наявності чи відсутності повноважень у адвоката позивачів на представництво ОСОБА_3 .
Тому напідставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України заявляє відвід судді Бабічевій Л.П. у справі №196/1521/25.
Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Згідно ч.3 ст.40 ЦПК України суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.7, ч.8 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
У відповідності до положень ч.5 ст.40, ч.7, ч.8 ст.40, ч.13 ст.7 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Суд, надавши оцінку доводам, викладеним у заяві про відвід, дійшов такого.
Об'єктивність розгляду справи, а отже вирішення її на основі суворого додержання законності забезпечується її розглядом суддею, щодо якого відсутні сумніви, в тому числі у стороннього спостерігача, в його неупередженості та безсторонності.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, на засадах верховенства права.
Відповідно до ст. 9 даного Закону, суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об'єктивного рішення суду.
У п.п. 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява № 33949/02) зазначається, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватись правил суддівської етики. Згідно зі статтею 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку конкретного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Крім того, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Також ЄСПЛ звертав увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Водночас у приписах Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року № 2006/23) вказано, що об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення. Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення. Тому коли сторони стверджують про брак об'єктивності в суддів, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про самовідвід (відвід), значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
У пункті 20 Рекомендації СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, вказано, що судді не можуть ефективно здійснювати правосуддя без довіри громадськості, адже вони є частиною суспільства, якому служать. Їм слід бути обізнаними щодо очікувань громадськості від судової системи та скарг на її функціонування.
У справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява № 4785/02, рішення від 10.12.2009, п. 69-71) Європейський суд, констатуючи порушення вимог п.1 ст.6 Конвенції, зазначив, що застосовуючи об'єктивний критерій неупередженості судді, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності.
Таким чином, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Наведена правова позиція міститься в ухвалах Верховного Суду від 17.04.2018 (справа № 800/63/16) та від 27.06.2018 (справа № 800/427/17), Великої Палати Верховного Суду у справі № 908/137/18.
Так, судом встановлено, що позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у поданій до суду цивільній справі № 196/1521/25 звернулися з позовом до відповідачки ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС", про стягнення збитків та шкоди завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06.07.2025 року.
Також судом встановлено, що у провадженні судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Бабічевої Л.П. перебувала на розгляді справа про адміністративне правопорушення №196/760/25 у відношенні ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, по якій постановою судді від 06.10.2025 р. останню визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Вказана постанова суду залишена без змін постановою судді Дніпровського апеляційного суду від 14.11.2025 р.
Також у провадженні судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Бабічевої Л.П. перебувала на розгляді справа про адміністративне правопорушення №196/759/25 у відношенні ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП, по якій постановою судді від 06.10.2025 р. провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вказана постанова суду залишена без змін постановою судді Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2025 р.
Предметом розгляду по справі №196/1521/25 є стягнення збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06.07.2025 року, тобто тієї дорожньо-транспортної пригоди, яка була предметом розгляду справ про адміністративні правопорушення № 196/759/25 та №196/760/25, що розглядалися суддею Бабічевою Л.П.
У ході розгляду справ про адміністративні правопорушення №196/759/25 та №196/760/25 суддею надавалася оцінка доказам та обставинам у справі про адміністративні правопорушення, зокрема і щодо вини учасників ДТП, наявності чи відсутності у діях кожного з них протиправної поведінки, а також завданих пошкоджень транспортних засобів внаслідок ДТП.
При розгляді цивільної справи № 196/1521/25 підлягає встановленню, зокрема, наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, також розмір шкоди виходячи із наявних пошкоджень транспортного засобу, завданих внаслідок ДТП.
При цьому представник відповідачки посилається на ту обставину, що під час розгляду цивільної справи відповідачка має намір спростовувати обставини викладені у позовній заяві, зокрема, щодо наявності у його діях протиправної поведінки; причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою її заподіювача; вини.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
З огляду на викладене, враховуючи норми чинного законодавства, приписи Бангалорських принципів поведінки суддів, практику Європейського суду, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, суд приходить до переконання, що наведене вище є обставинами, які можуть викликати сумніви в учасників справи, а також у сторонніх спостерігачів в неупередженості головуючого судді Бабічевої Л.П. при повторній оцінці одних і тих же обставин та доказів, що унеможливлює її участь при розгляді даного цивільного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення збитків та шкоди завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06.07.2025 року, а тому суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заявленого відводу судді Бабічевій Л.П. від участі у розгляді цивільної справи № 196/1521/25.
Щодо посилань представника відповідачки про те, що суддя Бабічева Л.П. під час перевірки позовної заяви на відповідність вимогам ст. ст. 175 та 177 ЦПК України у порушення вимог ст. 185 ЦПК України не встановила правильність сплати судового збору, та у порушення вимог ст.ст. 185, 257 ЦПК України не перевірила факт наявності чи відсутності повноважень у адвоката позивачів на представництво ОСОБА_3 , то вказане не може бути підставою для відводу, оскільки відповідно до приписів ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода учасника справи з процесуальними діями судді чи процесуальними рішеннями у справі не може бути підставою для відводу судді, оскільки не свідчить про упередженість та необ'єктивність судді щодо самого заявника або обставин справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 39-40, 260 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Копитко Євгенія Кириловича про відвід судді Бабічевої Л.П. від участі у розгляді цивільної справи №196/1521/25 - задовольнити.
Цивільну справу № 196/1521/25 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС", про стягнення збитків та шкоди завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригодипередати до канцелярії Царичанського районного суду Дніпропетровської області для вирішення питання щодо передачі справи на розгляд іншому судді, визначеному в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.П. Бабічева