Справа №573/2699/25
Номер провадження 1-кп/573/59/26
21 січня 2026 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62024170040000672 від 12.08.2024 відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
На розгляд до Білопільського районного суду Сумської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62024170040000672 від 12.08.2024 відносно ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України.
21.01.2025 до суду надійшло клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. від кримінальної відповідальності.
Із матеріалів справи встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.01.2024 №25 вбачається, що солдат ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення та призначений на посаду стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_5 від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб. В подальшому» відповідними Указами Президента України ОСОБА_5 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції Укроїш та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.04.2024 №114 ОСОБА_4 вибув у щорічну основну відпустку за 2024 рік терміном на 15 календарних днів та якому надано 4 доби на проїзд до місця проведення відпустки та назад з 23.04.2024 по 11.05.2024.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2024 №207, солдат ОСОБА_4 не прибув у розташування свого підрозділу в пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) з відпустки та йому призупинено виплату грошового забезпечення та знято з усіх видів забезпечення з 12.05.2024.
Таким чином солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 в порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, після перебування у щорічній основній відпустці в період з 23.04.2024 по 11.05.2024, не з'явився 12.05.2024 вчасно без поважних причин на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_3 , та перебував поза межами місця служби тривалістю понад 3 три доби, проводячи час на власний розсуд за місцем свого проживання у м. Львові, до моменту прибуття та зарахування 30.12.2024 згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 30.12.2024 №392 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та призначення на посаду стрільця-снайпера механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , де фактично припинив вчинення триваючого кримінального правопорушення.
Відтак, у період з 12.05.2024 по 30.12.2024 солдат ОСОБА_4 проводив час на власний розсуд, обов'язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами місця служби приховував.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Під час досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися до військової служби, однак в іншій військовій частині НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Крім того, командир військової частини НОМЕР_3 надав письмову згоду на продовження проходження ОСОБА_4 , військової служби у військовій частині НОМЕР_3 .
21 січня 2026 року у судовому засіданні в режимі відеоконференції прокурор ОСОБА_3 клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності підтримала.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 24 лютого 2022 Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24 лютого 2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ №69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з частинами 1 та 2 статі 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує поновити звільнену особу на військовій службі.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 був призваний на військову службу за мобілізацією. До кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався, подав письмове клопотання про намір продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 .
Згідно із письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_3 він надає письмову згоду на продовження проходження ОСОБА_4 , військової служби у військовій частині НОМЕР_3 .
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження за ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості подальшого судового розгляду провадження з вирішенням його по суті.
Отже, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався, виявив бажання продовжити проходити військову службу, надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо нього, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження відносно нього.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувався.
Процесуальні витрати та речові докази у провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності задовольнити.
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 62024170040000672 від 12.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, закрити.
Зобов'язати ОСОБА_8 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання цією ухвалою законної сили негайно поновити ОСОБА_8 на військовій службі після його прибуття до військової частини.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя