Справа № 521/22036/25
Провадження № 3/521/472/26
22 січня 2026 року Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Мазун І.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, громадянина України, місце роботи - не відомо, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
22.12.2025 року адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП надійшли до Хаджибейського районного суду міста Одеси та відповідно до протоколу про авторозподіл судової справи між суддями - у провадження судді Мазун І.А..
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 534724 від 08.12.2025 року вбачається, що 10.06.2025р. о 15.13 год., ОСОБА_1 керував т/з Renault Logan д.н.з. НОМЕР_1 не надав дорогу т/з Neta U Pro д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який завершував рух через перехрестя, в результаті чого відбулося зіткнення, чим порушив п.16.5. ПДР - Ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах.
Розгляд вищевказаної справи призначено судом на 22.01.2026 року.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Будь яких заяв або клопотань суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення - інспектором УПП в Одеській області капітаном поліції Сурай Миколою Миколайовичем у протоколі зазначено дату вчиненого правопорушення - 10.06.2025 року.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Водночас, суд звертає увагу, що норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02.08.2013 року №6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права «триваючими» визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином. Таку позицію також викладено у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі №158/286/17.
Адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП, за своєю правовою природою не є триваючими, оскільки вважаються вчиненими з моменту порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Згідно із п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Щодо встановлення судом факту винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за умови спливу строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, суд зазначає таке.
Так, 07.11.2017 року Науково-консультативна рада при Вищому адміністративному суді України (далі НКР при ВАСУ) на відміну від Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняла Висновок «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності». У Висновку зазначено, що п.7 ч. 1ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Окрім того, логічне тлумачення абз. 1ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів це єдина необхідна підстава для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі вини особи у його вчиненні. Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття двох таких взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченогост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст.284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Таким чином, НКР при ВАСУ зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Відповідно до роз'яснень наданих Верховним судом в постанові від 11.07.2018 року у справі №308/8763/15-а, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Разом з тим, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Як зазначив Верховний суд, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, Верховний суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
При цьому, ВП ВС в Постанові від 02.02.2023 року у справі №735/1121/20 (провадження №13-26кс22) розглянула питання тлумачення змісту ч.2 ст.49 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності). ВП ВС зауважила, що раніше застосований підхід не відповідає точному змісту кримінально-правової норми та дійсній волі законодавця, і відступила від правового висновку.
Так Велика Палата зазначила, що друге речення ч.2 ст.49 КК України не містить прямої вказівки щодо строків давності, на які необхідно орієнтуватися після відновлення їх перебігу. Недостатня визначеність формулювання ч.2 ст.49 КК України зумовлює суперечливе розуміння змісту правової норми і викликає питання як саме розглядати наведені в третьому реченні загальні строки: 1)як такі, що беззастережно застосовуються замість передбачених у ч.1 ст.49 КК України диференційованих строків у всіх випадках ухилення особи від досудового розслідування або суду й наступного з'явлення її із зізнанням чи затримання; 2)як альтернативні, тобто такі, що не виключають застосування диференційованих строків і замінюють їх лише в окремих випадках.
На переконання ВП ВС, реалізація принципу гуманізму під час тлумачення та застосування конкретного положення закону про кримінальну відповідальність здійснюється за правилом: якщо відповідне положення містить елемент невизначеності й вона не може бути усунута з урахуванням інших конкретних чи загальних положень, таке положення має застосовуватися за найбільш сприятливим для особи варіантом з усіх можливих.
Відтак, суд зазначає, що на даний час немає сформованої правової позиції Верховного Суду (Великої Палати чи Касаційного адміністративного суду), про необхідність суду визнання винуватим або без встановлення вини особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якість закону»; якщо в національному законодавстві допущено неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, то національні органи мають застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Отже, у даному разі суд вважає, що він має керуватися принципом застосування до винної особи найбільш сприятливого закону, у зв'язку із чим провадження в цій справі слід закрити без підтвердження чи спростування вини ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, оскільки, як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, такі строки, враховуючи дату виникнення правопорушення, спливли.
Керуючись ст. ст. 38, 126, 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, громадянина України, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя І.А. Мазун