Справа № 947/100/26
Провадження № 2-о/947/85/26
про передачу справи до іншого суду
26.01.2026 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Гниличенко М.В., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , інша особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, -
23.12.2025 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , яка була подана представником ОСОБА_2 , інша особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою просить визнати громадянку України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку с.Кремидівка Комінтернівського району Одеської області, яка зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , безвісно відсутньою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2026 року вказану справу передано судді Гниличенко М.В.
Дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 , встановлено наступне.
Відповідно до ст.43 ЦК України - фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Однією із умов реалізації права особи на пред'явлення заяви про визнання фізичної особи безвісно відсутньою є дотримання вимог підсудності.
В силу вимог ч. 1 ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Частиною 1 статті 29 Цивільного кодексу України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
З метою з'ясування зареєстрованого місця проживання (перебування) судом було направлено запит до відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) заявника ОСОБА_1 .
Згідно відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованим або знятим з реєстрації по м.Одесі та Одеській області не значиться.
Відповідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2261779 від 22.01.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 2003 року за адресою: АДРЕСА_2 .
Із заяви про визнання безвісно відсутньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що адреса зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_1 .
Заявником до заяви додано Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи заявника ОСОБА_1 від 23.04.2024 року, з якої вбачається, що фактичне місце проживання /перебування/ - АДРЕСА_3 .
Згідно ч. 3, ч 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено наступне.
Підсудність справи визначається за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи, а не за фактичним місцем проживання чи адресою в довідці ВПО. Справа розглядається судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться зареєстроване місце проживання, крім випадків, передбачених законом (наприклад, позови про стягнення аліментів).
Внутрішньо переміщені особи не можуть звертатися до суду з позовами за підсудністю за місцем свого фактичного перебування, оскільки довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не підтверджує зареєстроване місце перебування. Такі позови слід подавати до судів, які здійснюють правосуддя замість судів, що опинилися на тимчасово окупованих територіях.
Таким чином, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою на тимчасово окупованій території України подається до суду за межами такої території з урахуванням загальних правил підсудності передбачених для справ окремого провадження, тобто до суду за місцем проживання заявника.
Місцем проживання заявника в даному випадку являється зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень ст. 29 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
З наявної в матеріалах справи інформації з демографічного реєстру та копії паспорта ОСОБА_1 вбачається, що заявник зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2
Звертаючись до Київського районного суду м.Одеси, заявник додає до заяви Довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.04.2024 року, згідно якої, він є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно положень ч.1 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Проте, 09.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 579 Про внесення зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, якою внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».
Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що надана заявником довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування заявника за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки підтверджує лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік.
У зв'язку з цим, встановлюючи зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання заявника, суд враховує вказану інформацію із Єдиного державного демографічного реєстру та паспорту громадянина України - останню адресу місця реєстрації, яка територіально відноситься до юрисдикції Мелитопольського міськрайонного суду Запорізької області.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 14.09.2022 № 49/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Комунарський районний суд м. Запоріжжя.Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для передачі вказаної справи за підсудністю до належного суду, яким є Комунарський районний суд м.Запоріжжя.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 187, 353 ЦПК України, -
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , інша особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - передати на розгляд Комунарському районному суду м.Запоріжжя ( 69104, м.Запоріжжя, вул.Європейська, буд.7.).
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.01.2026 року.
Суддя Гниличенко М. В.