Справа № 947/163/26
Провадження № 2/947/1206/26
про залишення позовної заяви без руху
26.01.2026 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Гниличенко М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки домоволодіння та земельної ділянки, визнання права власності, -
27.12.2025 року до Київського районного суду м.Одеси через систему «Електронний суд» звернулась позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дергачева А.В., до відповідача ОСОБА_2 з позовом, яким просить виділити зі складу домоволодіння та земельної ділянки, які належать позивачу та відповідачу на праві спільної часткової власності, в натурі 39/80 часток житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Одночасно з подачею позову ОСОБА_1 надала клопотання, яким просить про звільнення від сплати судового збору, надання відстрочки або розстрочки, зменшення судового збору, посилаючись на те, що в провадженні суду перебувала цивільна справа № 947/2075/21 за її позовом з аналогічними вимогами, однак ухвалою суду від 26.11.2024 року вказаний позов було залишено без розгляду, тому позивач вважає, що не повинна повторно сплачувати судовий збір, крім того вказує, що є пенсіонером, малозабезпеченою особою, тобто просить врахувати її майновий стан. Також, просять витребувати з архіву суду та залучити до розгляду цивільну справу № 947/2075/21.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2026 року зазначену справу розподілено судді Гниличенко М.В.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали на предмет відкриття провадження по справі, суддя приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до вимог ст.184 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
З урахуванням цієї правової норми особа наділена правом на звернення до суду за захистом саме в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду в інтересах інших осіб.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.
Відповідно ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України з огляду на наступне.
Представник позивача у позові зазначає, що позов не містить вимог майнового характеру, проте суд не погоджується з огляду на наступне.
Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. До позовних заяв немайнового характеру належать вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Із позову вбачається, що предметом спору є виділ в натурі частки домоволодіння та земельної ділянки, визнання права власностіна частку об'єктів нерухомого майна - житлового будинку та земельної ділянки, тобто заявлений позов містить вимоги майнового характеру, оскільки вказане нерухоме майно має вартісну оцінку.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до ч.2 ст.176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленого при вирішення справи.
Тобто, ціну позову (орієнтовну ціну позову) повинен самостійно визначити позивач. Лише у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору визначає суд.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку ринкової вартості майна на момент пред'явлення позову.
Водночас у позовній заяві не зазначено ціни позову та позивачем не подано звіт про оцінку ринкової вартості майна саме на момент пред'явлення позову.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Представник позивача посилається на той факт, що в провадженні Київського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа № 947/2075/21 за її позовом з аналогічними вимогами, однак ухвалою суду вказаний позов було залишено без розгляду, тому позивач вважає, що не повинна повторно сплачувати судовий збір.
Суд зазначає, що позивач не звільняється автоматично від сплати судового збору при повторному поданні аналогічного позову, який раніше було залишено без розгляду. Згідно із законом, за кожне звернення до суду сплачується судовий збір, а у разі залишення позову без розгляду, сплачена сума може бути повернута лише у визначених випадках, а не використана повторно. Тобто, при повторному поданні позову позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах. Крім того, у разі залишення позову без розгляду через повторну неявку позивача (без поважних причин) судовий збір не повертається. ( п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»).
Також, представник позивача просить врахувати майновий стан позивача, розмір її пенсії, що становить 5657 грн. та фізичний стан, звільнити від сплати судового збору при поданні вказаного позову.
Також згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд зазначає, що нормами ст.136 ЦПК України передбачено чотири підстави щодо вирішення питання щодо сплати судового збору - відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору.
При дослідженні заяви адвоката А.Дергачевої, поданої в інтересах позивача, в порядку ст.136 ЦПК України вбачається, що сторона позивача не визначила конкретну підставу щодо вирішення питання про оплату судового збору позивачем та послалась на усі чотири підстави - відстрочення, розстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору.
Проте, суд не може вирішити вказане клопотання про звільнення від сплати судового збору, або зменшення розміру судових витрат, оскільки позивачем не визначена ціна позову та не надано звіти про оцінку майна, які суд мав би дослідити при вирішенні питання щодо сплати судового збору, або звільнення, відстрочення чи розстрочення його сплати.
Статтею 177 ЦПК України визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року 3328,0 гривень.
Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір», згідно з ч.ч.1, 2 ст.9, якого судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно ч.9 ст.185 ЦПК України, заяви, скарги, клопотання, визначені цим кодексом України, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Разом з тим, слід враховувати, що частинами сьомою-восьмою статті 43 ЦПК України встановлено: у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Водночас, абзацем другим частини першої статті 177 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Однак, до позовної заяви не надано докази надсилання відповідачу копії позовної заяви, та опису усіх копій документів, які додано до позову та надіслано сторонам.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, оскільки позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону, її необхідно залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 надано позовну заяву без додержання вимог ст.ст. 175,176,177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху та позивачеві за необхідне виправити недоліки поданого позову, а саме: позивачу необхідно зазначити ціну позову, здійснити оцінку вартості майна на час розгляду справи, щоб у подальшому судом було вирішено клопотання щодо оплати судового збору або звільнення від його оплати, та надати докази надіслання відповідачу позову з додатками, також зазначити відомості про наявність у сторін електронної пошти та електронного кабінету, що передбачено п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 136, 175, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки домоволодіння та земельної ділянки, визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків поданої заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Гниличенко М. В.