cправа №947/3189/25
провадження №1-кп/947/490/26
23 січня 2026 року м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по кримінальному провадженню №12023163470000269 від 14.04.2023 року, та клопотань захисників про зміну запобіжного заходу,
за участю: прокурора ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_10 , його захисника ОСОБА_11 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , їх захисника ОСОБА_12 , обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисника ОСОБА_13 , перекладача ОСОБА_14 ,
У провадженні Київського районного суду міста Одеси знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.307; ч.3 ст.307; ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.310; ч.1 ст.263 КК України; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307; ч.3 ст.28, ч.2 ст.310 КК України; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307; ч.1 ст.309 КК України.
23.01.2026 року до суду прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
1. Зміст клопотання.
В обґрунтування поданих клопотань, прокурор зокрема зазначила:
-) щодо ОСОБА_10 , останній обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.307; ч.3 ст.307; ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.310; ч.1 ст.263 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_10 ухвалою Київського районного суду м.Одеса було продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Вказувала, що на даний час виникла необхідність у продовженні строку запобіжного заходу.
Вважала, що більш м'який запобіжний захід ніж домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово, а також більш м'які умови цього запобіжного заходу на даному етапі судового провадження не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Стверджувала, що основним ризиком відносно обвинуваченого залишається ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Так, ОСОБА_17 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Наголошувала, що відсутність судомостей, наявність реєстрації та постійного місця проживання на території України, наявність родини у обвинуваченого не зменшують вказаний ризик, оскільки жодним чином не виключають ймовірність реальності цього ризику та не відображають потенційну неможливість його виникнення.
Звертала увагу, усвідомлюючи тяжкість покарання та невiдворотність кримінальної вiдповідальностi y випадку визнання його винyватим y майбутньому, обвинувачений може вчиняти дiї, спрямовані на переxовування вiд суду.
Заявляла, що в світлі обставин цiеї справи, пропорційним до наявниx ризиків є існyчий запобіжний захід та низка покладеник обов'язків, які здатнi виконати роль стримуючого фактору для забезпeчення належної процесуальної поведінки обвинyваченого ОСОБА_10 в подaльшомy. Покладені обов'язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життевий уклад обвинyваченого. Продовжyючи строк дії запобгжного заходу - цілодобового домашнього арешту, вважала, що таке продовжeння має найменший вплив на реалізацiю прав i свобод людини, таке втpyчання є розумним i спiвмірним для цілей цього кримінaльного провадження.
Посилаючись на викладене, керуючись зокрема ст.ст.40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 193, 194 КПК України, просила: продовжити стосовно ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, з покладенням на нього наступних обов'язків: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з місця свого проживання без дозволу суду; 3) утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками по кримінальному провадженню №12023163470000269 від 14.04.2023 року; 4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю.
-) щодо ОСОБА_6 , що останній обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_6 ухвалою Київського районного суду м.Одеса було продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Вказувала, що на даний час виникла необхідність у продовженні строків запобіжного заходу.
Вважала, що більш м'який запобіжний захід ніж домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово, а також більш м'які умови цього запобіжного заходу на даному етапі судового провадження не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Стверджувала, що основним ризиком відносно обвинуваченого залишається ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Наголошувала, що відсутність судомостей, наявність реєстрації та постійного місця проживання на території України, наявність родини у обвинуваченого не зменшують вказаний ризик, оскільки жодним чином не виключають ймовірність реальності цього ризику та не відображають потенційну неможливість його виникнення.
Звертала увагу, усвідомлюючи тяжкість покарання та невiдворотність кримінальної вiдповідальностi y випадку визнання його винyватим y майбутньому, обвинувачений може вчиняти дiї, спрямовані на переxовування вiд суду.
Заявляла, що в світлі обставин цiеї справи, пропорційним до наявниx ризиків є існyчий запобіжний захід та низка покладеник обов'язків, які здатнi виконати роль стримуючого фактору для забезпeчення належної процесуальної поведінки обвинyваченого ОСОБА_6 в подaльшомy. Покладені обов'язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життевий уклад обвинyваченого. Продовжyючи строк дії запобгжного заходу - цілодобового домашнього арешту, вважала, що таке продовжeння має найменший вплив на реалізацiю прав i свобод людини, таке втpyчання є розумним i спiвмірним для цілей цього кримінaльного провадження.
Посилаючись на викладене, керуючись зокрема ст.ст.40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 193, 194 КПК України, просила: продовжити стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, з покладенням на нього наступних обов'язків: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з місця свого проживання без дозволу суду; 3) утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками по кримінальному провадженню №12023163470000269 від 14.04.2023 року; 4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
-) щодо ОСОБА_7 , що останній обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ухвалою Київського районного суду м.Одеса було продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Вказувала, що на даний час виникла необхідність у продовженні строків запобіжного заходу.
Вважала, що більш м'який запобіжний захід ніж домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово, а також більш м'які умови цього запобіжного заходу на даному етапі судового провадження не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Стверджувала, що основним ризиком відносно обвинуваченого залишається ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Наголошувала, що відсутність судомостей, наявність реєстрації та постійного місця проживання на території України, наявність родини у обвинуваченого не зменшують вказаний ризик, оскільки жодним чином не виключають ймовірність реальності цього ризику та не відображають потенційну неможливість його виникнення.
Звертала увагу, усвідомлюючи тяжкість покарання та невiдворотність кримінальної вiдповідальностi y випадку визнання його винyватим y майбутньому, обвинувачений може вчиняти дiї, спрямовані на переxовування вiд суду.
Заявляла, що в світлі обставин цiеї справи, пропорційним до наявниx ризиків є існyчий запобіжний захід та низка покладеник обов'язків, які здатнi виконати роль стримуючого фактору для забезпeчення належної процесуальної поведінки обвинyваченого ОСОБА_7 в подaльшомy. Покладені обов'язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життевий уклад обвинyваченого. Продовжyючи строк дії запобгжного заходу - цілодобового домашнього арешту, вважала, що таке продовжeння має найменший вплив на реалізацiю прав i свобод людини, таке втpyчання є розумним i спiвмірним для цілей цього кримінaльного провадження.
Посилаючись на викладене, керуючись зокрема ст.ст.40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 193, 194 КПК України, просила: продовжити стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, з покладенням на нього наступних обов'язків: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з місця свого проживання без дозволу суду; 3) утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками по кримінальному провадженню №12023163470000269 від 14.04.2023 року; 4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
-) щодо ОСОБА_8 , що останній обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_8 ухвалою Київського районного суду м.Одеса було продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Вказувала, що на даний час виникла необхідність у продовженні строків запобіжного заходу.
Вважала, що більш м'який запобіжний захід ніж домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово, а також більш м'які умови цього запобіжного заходу на даному етапі судового провадження не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Стверджувала, що основним ризиком відносно обвинуваченого залишається ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Звертала увагу, усвідомлюючи тяжкість покарання та невiдворотність кримінальної вiдповідальностi y випадку визнання його винyватим y майбутньому, обвинувачений може вчиняти дiї, спрямовані на переxовування вiд суду.
Заявляла, що в світлі обставин цiеї справи, пропорційним до наявниx ризиків є існyчий запобіжний захід та низка покладеник обов'язків, які здатнi виконати роль стримуючого фактору для забезпeчення належної процесуальної поведінки обвинyваченого ОСОБА_7 в подaльшомy. Покладені обов'язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життевий уклад обвинyваченого. Продовжyючи строк дії запобгжного заходу - цілодобового домашнього арешту, вважала, що таке продовжeння має найменший вплив на реалізацiю прав i свобод людини, таке втpyчання є розумним i спiвмірним для цілей цього кримінaльного провадження.
Посилаючись на викладене, керуючись зокрема ст.ст.40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 193, 194 КПК України, просила: продовжити стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, з покладенням на нього наступних обов'язків: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з місця свого проживання без дозволу суду; 3) утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками по кримінальному провадженню №12023163470000269 від 14.04.2023 року; 4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
2. Позиції учасників судового провадження.
Під час судового розгляду, прокурор підтримала подані клопотання та просила їх задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_17 та його захисник, під час судового засідання, проти клопотання прокурора заперечували, у його задоволенні просили відмовити. Захисник ОСОБА_11 зокрема зазначила, що ризик перехоувавання від суду зменшився. ОСОБА_17 прибуває до суду та домашній арешт не порушує. Просила врхувати особу обвинуваченого, який за місцем проживання зхарактеризується позитивно. У клопотанні просила відмовити.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник, під час судового засідання, проти клопотання прокурора заперечували, у його задоволенні просили відмовити. Захисник ОСОБА_12 зокрема зазначив, що обвинувачений повністю виконує покладені на нього обов'язки, а тому врховуючи необхідність годувати сім'ю та працевлаштуватися, просив змінити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на особисте зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник, під час судового засідання, проти клопотання прокурора заперечували, у його задоволенні просили відмовити. Захисник ОСОБА_12 зокрема зазначив, що обвинувачений повністю виконує покладені на нього обов'язки, а тому врховуючи необхідність годувати сім'ю та працевлаштуватися, просив змінити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на особисте зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник, під час судового засідання, проти клопотання прокурора заперечували, у його задоволенні просили відмовити. Захисник ОСОБА_13 зокрема зазначила, що ОСОБА_8 дотримується всіх процесуальних обов'язків, а заявлені прокурором ризики необгрунтовані. Просила врахувати особу обвинуваченого, зокрема відсутність у нього судимостей та позитивні характеристики, наявність місця постійного проживання. Вважала, що наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання прокурора. Звертала увагу, що ОСОБА_8 бажає працювати та є відповідне запрошення на роботу.
3. Передумови та висновки суду.
Суд, заслухавши клопотання, дослідивши додані до нього документи та вислухавши думки учасників кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали суду від 01.12.2025 року, кожному з обвинувачених було продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 31.01.2026 року включно.
Під час зміни обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, судом зробив висновок, що з огляду приписи ст.72 КК України запобіжний захід у виді домашнього арешту є другим за суворістю запобіжним заходом після тримання під вартою, що обмежує свободу пересування особи шляхом заборони залишати житло, який може бути застосований до підозрюваних або обвинувачених у злочинах, за які передбачено позбавлення волі, і застосовується в цілях запобігання переховуванню, впливу на свідків або продовженню злочинної діяльності. Тому, запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту буде достатньо для забезпечення належної поведінки обвинувачених.
Згідно з положеннями ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суд погоджується, що на сьогоднішній день, ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, не зменшився та продовжує існувати, а саме:
-) щодо ОСОБА_10 , оскільки останінй обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Отже, на думку суду продовжує існувати ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
-) щодо ОСОБА_7 , оскільки останній обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Отже, на думку суду продовжує існувати ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
-) щодо ОСОБА_6 , оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Отже, на думку суду продовжує існувати ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
-) щодо ОСОБА_8 , оскільки останній обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Отже, на думку суду продовжує існувати ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Водночас, наведені захисниками аргументи, на думку суду, не підтверджують зменшення або зникнення ризику переховування від суду, оскільки кожний ризик завжди пов'язаний з певною невизначеністю, тобто відсутністю точної та повної інформації, яка б давала можливість встановити його настатння.
Суд вважає, що вказані захисниками доводи, жодним чином не виключають йомірність реальності цього ризику та не відображають потенційну неможливість його виникнення.
На думку суду, зі спливом певного часу, вищевказаний ризик відносно кожного з обвинувачених не зменшився, оскільки обставини, які його обумовлювали також не змінилися та не відпали, а виникненню ризику переховування від суду й перешкоджає своєчасне застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На переконання суду, тривалість застосованого відносно обвинувачених запобіжного заходу у співвідношенні із пред'явленим обвинуваченням та можливою мірою покарання, на даний час не виходить за межі розумного строку, а кореспондується з характером суспільного інтересу, який існує у випадку протидії вчиненню кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Таким чином, суд робить висновок, що існування обвинувачення ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.307; ч.3 ст.307; ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.310; ч.1 ст.263 КК України; ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307; ч.3 ст.28, ч.2 ст.310 КК України; ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307; ч.1 ст.309 КК України, у сукупності з існуючим ризиком, передбаченим п.1 ч.1 ст.177 КПК України відносно кожного обвинуваченого, не дозоляють суду змінити запобіжний захід відносно обвинувачених та є достатньою підставою для продовження обвинуваченому ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а менш суворі запобіжні заходи, на думку суду, не достатні для запобігання зазначеному ризику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 199, 331, 369 КПК України, суд
1. Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 23 березня 2026 року включно.
Заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом строку дії домашнього арешту, залишати цілодобово своє житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду, за виключенням повітряних тривог, під час яких обвинувачений може відвідувати укриття або бомбосховища, а також відвідування медичних закладів для отримання ним медичної допомоги за направленням лікаря та явки його до суду, з урахуванням часу на проїзд.
Зобов'язати ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом строку дії домашнього арешту: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з с.Лиманка Одеської області без дозволу суду; 3) утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками по кримінальному провадженню №12023163470000269 від 14.04.2023 року; 4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов'язків, покладених судом на обвинуваченого при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
2. Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 23 березня 2026 року включно.
Заборонити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом строку дії домашнього арешту, залишати цілодобово своє житло за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу суду, за виключенням повітряних тривог, під час яких обвинувачений може відвідувати укриття або бомбосховища, а також відвідування медичних закладів для отримання ним медичної допомоги за направленням лікаря та явки його до суду, з урахуванням часу на проїзд.
Зобов'язати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом строку дії домашнього арешту: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м.Одеси без дозволу суду; 3) утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками по кримінальному провадженню №12023163470000269 від 14.04.2023 року; 4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
3. Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 23 березня 2026 року включно.
Заборонити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом строку дії домашнього арешту, залишати цілодобово своє житло за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу суду, за виключенням повітряних тривог, під час яких обвинувачений може відвідувати укриття або бомбосховища, а також відвідування медичних закладів для отримання ним медичної допомоги за направленням лікаря та явки його до суду, з урахуванням часу на проїзд.
Зобов'язати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом строку дії домашнього арешту: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м.Одеси без дозволу суду; 3) утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками по кримінальному провадженню №12023163470000269 від 14.04.2023 року; 4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
4. Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 23 березня 2026 року включно.
Заборонити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , протягом строку дії домашнього арешту, залишати цілодобово своє житло за адресою: АДРЕСА_4 , без дозволу суду, за виключенням повітряних тривог, під час яких обвинувачений може відвідувати укриття або бомбосховища, а також відвідування медичних закладів для отримання ним медичної допомоги за направленням лікаря та явки його до суду, з урахуванням часу на проїзд.
Зобов'язати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , протягом строку дії домашнього арешту: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м.Одеси без дозволу суду; 3) утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками по кримінальному провадженню №12023163470000269 від 14.04.2023 року; 4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
5. Роз'яснити обвинуваченим положення ч.5 ст.181 КПК України, згідно якої, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
6. Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на Одеське РУП №1 ГУНП в Одеській області, якому направити копію цієї ухвали.
8. Строк дії цієї ухвали з 23 січня 2026 року до 23 березня 2026 року включно.
9. Ця ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3