Справа № 420/3027/25
23 січня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді - Єфіменка К.С., при секретарі Кузьменко Е.Х. розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ізмаїльської міської Ради Ізмаїльського району Одеської області (проспект Незалежності, 62, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область, Україна) про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у ненаданні повної відповіді на звернення ОСОБА_1 від 21.11.2024 року; визнання протиправними дій, та бездіяльності відповідача які полягають не розгляді прохання позивача у вищевказаному зверненні від 21.11.2024 року про визнання незаконним та про скасування вищевказаного рішення відповідача від 26.04.2019 року; стягнення на користь позивача моральну шкоду в розмірі 350000 грн.; стягнення на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 5753,20 грн.,-
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської Ради Ізмаїльського району Одеської області, в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні повної відповіді на звернення ОСОБА_1 від 21.11.2024 року;
визнати протиправними дії, та бездіяльність відповідача які полягають не розгляді прохання позивача у вищевказаному зверненні від 21.11.2024 року про визнання незаконним та про скасування вищевказаного рішення відповідача від 26.04.2019 року;
визнати протиправним та скасувати рішення Ізмаїльської міської Ради від 26.04.2019 року «Про надання гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 земельної ділянки у спільну сумісну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 » № 5192-VII щодо земельної ділянки площею 0.0658 га із кадастровим номером 51106000000:01:027:0217;
стягнути на користь позивача моральну шкоду в розмірі 350000 грн.;
стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 5753,20 грн. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської Ради про зобов'язання вчинити певні дії, за пунктом 2 частини четвертої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у зв'язку з тим, що позовні вимоги пов'язані з правом власності на частину земельної ділянки, отже цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Постановою Верховного Суду від 20 листопада 2025 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року скасовано, а справу №420/3027/25 направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
У зазначеній постанові Верховний Суд зазначив, що у цій справі, зокрема, має місце спір про право на земельну ділянку у зв'язку із прийняттям місцевою радою відповідного рішення, що не є публічно-правовим спором, з чим Верховний Суд погоджується. Однак, окрім вимоги скасувати рішення місцевої ради про передачу земельної ділянки, ОСОБА_1 одночасно заявлені вимоги про визнання протиправними дій/бездіяльності Ізмаїльської міської ради щодо розгляду його звернення і такі вимоги підсудні адміністративному суду.
17 грудня 2025 року справа №420/3027/25 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17 грудня 2025 рокувказану справу передано на розгляд судді Єфіменку К.С.
Ухвалою суду від 22 грудня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (а/с №13, ЦВПЗ № 4 АТ «Укрпошта» м. Ізмаїла проспект Миру, 19, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район. Одеська область, Україна, поштовий індекс: 68604) до Ізмаїльської міської Ради Ізмаїльського району Одеської області (проспект Незалежності. 62. м. Ізмаїл, Ізмаїльський район. Одеська область, Україна) в частині визнання протиправним та скасувати рішення Ізмаїльської міської Ради від 26.04.2019 року «Про надання гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 земельної ділянки у спільну сумісну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 » № 5192-VII щодо земельної ділянки площею 0.0658 га із кадастровим номером 51106000000:01:027:0217. Роз'яснено позивачу, що спір в даній частині має бути розглянутий загальним судом в рамках ЦПК України.Відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 (а/с №13, ЦВПЗ № 4 АТ «Укрпошта» м. Ізмаїла проспект Миру, 19, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район. Одеська область, Україна, поштовий індекс: 68604) до Ізмаїльської міської Ради Ізмаїльського району Одеської області (проспект Незалежності. 62. м. Ізмаїл, Ізмаїльський район. Одеська область, Україна) в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у ненаданні повної відповіді на звернення ОСОБА_1 від 21.11.2024 року; визнання протиправними дій, та бездіяльності відповідача які полягають не розгляді прохання позивача у вищевказаному зверненні від 21.11.2024 року про визнання незаконним та про скасування вищевказаного рішення відповідача від 26.04.2019 року; стягнення на користь позивача моральну шкоду в розмірі 350000 грн.; стягнення на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 5753,20 грн.Призначено підготовче судове засідання по вказаній справі, яке відбудеться за адресою суду: Фонтанська дорога, 14, м. Одеса, 65062, 2-й поверх, в залі судового засідання №27 на « 13» січня 2026 року о « 11» годині « 00» хвилин за участю сторін. Визначено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.
Судом встановлено, що у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про витребування з Центру Надання Адміністративних Послуг Ізмаїльської міської Ради Ізмаїльського району Одеської області Відділу №4 управління забезпечення реалізації Державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, адреса якого: проспект Незалежності. 62 кабінет 114. м. Ізмаїл. Ізмаїльський район. Одеська область. Україна. поштовий індекс: 68600, телефон: +38 (048-41) 2-26-03. належним чином засвідченні копії наступних документів, а саме:
- належним чином засвідчену копію вищевказаного Акту про встановлення в натурі і погодження меж земельної ділянки з наступними особами: АТ «Одесаобленерго», гр. ОСОБА_4 гр. ОСОБА_5 .. ОСОБА_6
- належним чином засвідчену копію вищевказаного «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 . гр. ОСОБА_3 у спільну сумісну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку. господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 » за № 2019МФІЗОДІМ000114.
В складі відповідного проекту є вищевказаний Акт встановлення в натурі і погодження меж земельної ділянки з наступними особами: АТ «Одесаобленерго», гр. ОСОБА_4 гр. ОСОБА_5 , ОСОБА_6
належним чином засвідчені копії абсолютно всіх документів, які пов'язані з вищевказаною земельною ділянкою (за адресою: АДРЕСА_2 . площею 0.0658 га із кадастровим номером 51106000000:01:027:0217).
Вирішуючи вказане клопотання про витребування доказів, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі, КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Відповідно до статті 115 КАС України, суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Згідно з частинами першою, другою статті 117 КАС України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, визначеному цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 117 КАС України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
При цьому, у відповідності до положень частини першої статті 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса за наявності;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса;
4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;
6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;
7) перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу (частина третя статті 116 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Перелік вимог до клопотання про витребування доказів законодавець визначив у нормах частини 2 статті 80 КАС України. Зокрема, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до частини третьої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідачем у клопотанні про витребування доказів не зазначено який доказ витребовується, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, а також заходів, яких було вжито для отримання такого доказу самостійно, доказів вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд зауважує, що в даній справі відкрито провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у ненаданні повної відповіді на звернення ОСОБА_1 від 21.11.2024 року; визнання протиправними дій, та бездіяльності відповідача які полягають не розгляді прохання позивача у вищевказаному зверненні від 21.11.2024 року про визнання незаконним та про скасування вищевказаного рішення відповідача від 26.04.2019 року; стягнення на користь позивача моральну шкоду в розмірі 350000 грн.; стягнення на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 5753,20 грн.
Разом з тим, на думку суду, зазначені в клопотанні про витребування доказів документи мають відношення до частини позовних вимог щодо яких прийнято рішення про відмову у відкритті провадження по справі, а тому у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів слід відмовити.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів слід відмовити.
Крім того позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про допитати у якості свідків наступних осіб:
- ОСОБА_2 , АДРЕСА_3
- ОСОБА_3 , АДРЕСА_3
- ОСОБА_7 , АДРЕСА_4
- ОСОБА_8 (прізвище до його зміни - ОСОБА_9 ),
АДРЕСА_5 обґрунтування клопотання зазначено, що вищевказані особи повинні бути викликані в суд в якості свідків з метою того, що вони мають можливість дати покази в судовому засіданні (в якості свідків) про те, що відповідач прийняв своє-вищевказане рішення (рішення Ізмаїльської міської Ради від 26.04.2019 року) без погодження меж земельних ділянок зі всіма користувачами суміжних земельних ділянок.
Розглянувши подане представником позивачів клопотання, суд зазначає таке.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники справи мають право, у тому числі, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
За приписами частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина друга статті 72 КАС України).
Нормами частини першої статті 65 КАС України визначено, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Відповідно до частини другої вказаної статті свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи (частина перша статті 91 КАС України).
Згідно із частинами першою-другої статті 92 КАС України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
Системний аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що для вирішення питання щодо наявності підстав для виклику свідка суд має встановити доцільність вчинення такої процесуальної дії з точки зору: чи можуть особи (свідки) повідомити суду про відомі їм обставини, які мають значення для справи; чи будуть показання свідків достатніми доказами, які у своїй сукупності дадуть змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять саме до предмета доказування (стаття 76 КАС України).
Суд зазначає, що відповідно до статті 79 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Крім того, приписами частини другої статті 74 КАС України визначено обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд акцентує увагу, що зазначені в клопотанні обставини про які можуть повідомити свідки мають відношення до частини позовних вимог щодо яких прийнято рішення про відмову у відкритті провадження по справі.
Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд дійшов висновку, що необхідні для об'єктивного, повного та всебічного розгляду справи обставини можуть бути встановлені на підставі письмових доказів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень.
Відтак, заявником не доведено наявності достатніх правових підстав, прямо передбачених статтею 65 КАС України, для виклику та допиту в судовому засіданні свідків.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивачів про виклик свідків.
Крім того в тексті позовної заяви позивачем заявлено клопотання про призначення земельно-технічної судової експертизи, у якому позивач просить:
постановити ухвалу суду про призначення по справі земельно-технічної судовій експертизи, на вирішування якої поставити наступні питання:
- визначити межі фактичного землекористування земельною ділянкою позивачем, а саме фізичних характеристик земельної ділянки позивача (конфігурації, площі. промірів тощо)
- визначити межі землекористування суміжною земельною ділянкою користувачами: ОСОБА_2 . та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 (земельна ділянка площею 0,0658 га із кадастровим номером 51106000000:01:027:0217) відповідно до правовстановлюючих документів права власності на вищевказану земельну ділянку, а саме фізичних характеристик вищевказаної суміжної земельної ділянки (конфігурації, площі, промірів тощо)
- визначити чи порушують межі суміжної земельної ділянки користувачів: ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 (земельна ділянка площею 0.0658 га із кадастровим номером 51106000000:01:027:0217) межі земельної ділянки позивача, тобто межі земельної ділянки, яким позивач фактично користується?
- визначити можливість розподілу (порядку користування) земельними ділянками між позивачем, та суміжними користувачами: ОСОБА_2 . та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 (земельна ділянка площею 0.0658 га із кадастровим номером 51106000000:01:027:0217). розробка варіантів їх розподілу (порядку користування)
- для вирішення питань вищевказаної земельно-технічної судової експертизи судовим експертам доручити виконати всю необхідну топографо-геодезичну роботу
Проведення вищевказаної судової експертизи доручити судовим експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, розташованого за адресою: вул. Рішельєвська. 8. м. Одеса. Україна, поштовий індекс: 65026. Телефони: (048) 722-14-71, (048) 725-78-99, електронна адреса: odndise@gmail.com.
Розглянувши зазначене клопотання позивача, суд дійшов висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» надано визначення, що судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч.ч.1, 4, 5 ст.102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно зі ст.103 КАС України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Отже, для призначення експертизи у справі має існувати реальна потреба для з'ясування обставин, що мають значення для справи та які, при цьому, відносяться до спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.
Тобто, питання призначення експертизи, в даному випадку, фактично є диспозитивним правом суду (а не обов'язком) виключно коли для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у якійсь галузі. Така потреба, серед іншого, може бути обумовлена наявністю у справі суперечливих доказів, у зв'язку із чим, у суду відсутня можливість надати їм належну оцінку.
Предметом доказування в даній справі є дії та бездіяльність відповідачів щодо ненаданні повної відповіді на звернення ОСОБА_1 від 21.11.2024 року.
Разом із тим, приймаючи до уваги спірні правовідносини та зміст викладених позивачем у своєму клопотанні питань, які останній бажає поставити експерту, суд не вбачає такої необхідності, оскільки зі змісту наявних матеріалів даної справи можливо встановити усі обставини, необхідні для вирішення справи по суті.
Більш того, метою призначення експертизи є з'ясування обставин, які вже існували на момент виникнення спору, а не створення нових доказів, яких не було в розпорядженні суб'єкта владних повноважень на момент вчинення оскарженого управлінського волевиявлення.
З урахуванням зазначених вище обставин та наведених норм законодавства, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення клопотання позивача про призначення у справі експертизи.
На підставівикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 викладеної в тексті позовної заяви від 30.01.2025 вх.№3014/25 про витребування письмових доказів.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 викладеної в тексті позовної заяви від 30.01.2025 вх.№3014/25 про допит свідків.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 викладеної в тексті позовної заяви від 30.01.2025 вх.№3014/25 про призначення по справі земельно-технічної судової експертизи.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293,295 КАС України, але її оскарження не зупиняє розгляд справи.
Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 23.01.2026 року.
Суддя К.С. Єфіменко