23 січня 2026 року м. Кропивницький Справа №340/2846/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 р., а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули її обчислення) починаючи з 24.03.2025 р.;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 р., а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 24.03.2025 р.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком розраховану відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як ліквідатор аварії на Чорнобильський АЕС 2 категорії. Відповідно до матеріалів пенсійної справи страховий стаж позивача складає 24 роки. Позивач 24.03.2025 р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою у якій просив провести перерахунок пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років стажу, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції, чинній до 01.10.2017 р. Відповідач листом від 08.04.2025 р. у зазначеному перерахунку відмовив, посилаючись на те, що розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до пункту 2 статті 56 Закон №796-XII та з врахуванням норм частини 2 статті 27 Закону №1058-IV, є менший, ніж той, який позивач отримує, тому проводити перерахунок пенсії недоцільно. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами (а.с.18-21). Відповідач зазначає, що Головним управлінням за наслідком розгляду поданої заяви про перерахунок пенсії була надана відповідь за №3019-2824/Щ-02/8-1100/25 від 08.04.2025. Головним управлінням не приймалось рішень та не вчинялось дій по відмові в перерахунку пенсії, а розглянуто звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян», у зв'язку із чим заявлені позовні вимоги щодо вирішення спору про перерахунок пенсії є передчасними та необґрунтованими. ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену з 23.12.2009 р. зі зниженням пенсійного віку за нормами статті 55 Закону №796. Обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 проводилось з урахуванням страхового стажу 47 років 1 місяць 4 дні (порахований по 28.02.2023 р.). Коефіцієнт страхового стажу, обчислений відповідно до статті 25 Закону №1058, складав 0,47083. Заробітна плата з 01.11.1991 р. по 31.10.1996 р. та за всі періоди страхового стажу з 01.07.2000 р. по 28.02.2023 р., обчислена згідно зі статтею 40 Закону №1058, становила 17 102,16 грн (8 913,83 грн х 1,91861, де: 8 913,83 грн - проіндексована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3 764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115); 1,91861 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.03.2025 р. складав 8 351,91 грн, де: 8 052,21 грн - розмір пенсії за віком (17 102,16 грн х 0,47083); 128,88 грн - доплата за 12 років понаднормового стажу (1 074,00 грн х 12%, де 1 074,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений з 01.09.2015 р.); 170,82 грн - додаткова пенсія особам з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1210. Сукупний аналіз положень частини другої статті 56 Закону №796 та частини другої статті 27 Закону №1058 свідчить про те, що правозастосування частини другої статті 56 Закону №796 є можливим лише до пенсій, призначених за двоскладовою формулою. Представник відповідача зазначає, що проводити обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 за двоскладовою формулою недоцільно. У зв'язку тим, що позивачу призначено 23.12.2009 р. пенсію за віком, призначену зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796, вимога стосовно обчислення, перерахунку та виплати пенсії зі збільшенням на 1% заробітку за кожний рік роботи, передбаченим ч.2 ст.56 Закону №796 суперечить нормам чинного законодавства, відповідно є необґрунтованою.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (а.с.15).
21.05.2025 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.86).
Заяв, клопотань від учасників процесу до суду не надходило. Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 з 23.12.2009 р. перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком відповідно до статті 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії (а.с.29, зі зворотного боку).
Страховий стаж позивача становить 49 років 1 місяць 4 дні (а.с.84).
Представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою від 24.03.2025 р. про перерахунок пенсії ОСОБА_1 із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 без застосування двоскладової формули при її обчисленні (а.с.8).
Листом від 08.04.2025 р. №3019-2824/Ш-02/8-1100/25 Головне управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило представнику позивача, що застосування ч.2 ст.56 Закону №796 можливо лише до пенсії призначеної за двоскладовою формулою, а проводити обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 за двоскладовою формою недоцільно (а.с.9-10).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно зі сть.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-ХІІ (далі за текстом - Закон №796).
Статтею 56 Закону №796 встановлено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) для осіб, на яких розповсюджується дія цього Закону.
Пунктом 2 статті 56 Закону №796, у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, установлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
У подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 р., до пункту 2 статті 56 Закону №796 внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі за текстом - Закон №1058) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Таким чином, з 11.10.2017 р. змінилося правове регулювання щодо права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, внаслідок чого, таке право залежить від передбаченої Законом №796 можливості збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений п.2 ст.56 цього Закону з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону №1058.
У постанові від 25.06.2024 р. у справі №300/3435/21 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду виснувала, що висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду, зокрема від 23.10.2019 р. у справі №809/627/18, від 29.08.2022 р. у справі №300/1390/19, від 06.09.2023 р. у справі №300/2091/21, від 10.01.2024 р. у справі №300/168/21 та інших, у яких викладено правовий висновок про розповсюдження пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом №2148-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, та відповідно про те, що згідно із пунктом 2 статті 56 Закону №796-ХІІ (у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера) умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV; пенсіонер, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормовий стаж, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні, а відтак відступила від таких висновків та сформувала наступні висновки:
- держава гарантувала зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров'я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону №796-XII, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин. У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.
- до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону №796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV, запроваджених у зв'язку із внесенням до цієї норми змін Законом №2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до п.2 ст.56 Закону №796 (до 11.10.2017 р.), то позивач має право на перерахунок та виплату пенсії з її збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору (а.с.12). Доказів понесення інших судових витрат позивачем до суду не надано.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції, чинній до 01.10.2017 р., а саме без застосування частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 24 березня 2025 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ 20632802) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції, чинній до 01.10.2017 р., а саме без застосування частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 24 березня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Дата складання повного рішення суду - 23 січня 2026 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ