23 січня 2026 року № 320/58640/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, в якому просить:
1) Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неприйняття рішення стосовно заяви позивача ОСОБА_1 від 10.07.2024 (вх. № 07/8171 від 27.07.2024) щодо оформлення відстрочки від призову за мобілізацією на підставі п. 1 ч. 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.07.2024 щодо оформлення йому відстрочки від призову під час мобілізації та за результатами її розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням вказаних у позовній заяві мотивів. Відповідь розгляду заяви надіслати поштою за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має право на звільнення від призову відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Позивач звернувся до відповідача із заявою про звільнення його від призову відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції чинної на день виникнення правовідносин). До вказаної заяви позивачем подано необхідні документи, які підтверджували право позивача на відстрочку. Позивач зазначає, що відповідач на заяву позивача про надання відстрочки відповіді по суті не надав. Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду було відкрито провадження у цій справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Цією ж ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Ухвалу суду відповідач отримав, однак станом на час розгляду справи, відзив на позов до суду не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом у відповідача витребовувались додаткові докази по справі. Відповідач вказану ухвалу суду від 05.11.2025 про витребування доказів отримав, однак вимоги ухвали суду не виконав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки має на утриманні трьох дітей віком до 18 років.
До вказаної заяви позивачем подано перелік документів, а саме: Заяву голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , військово- обліковий документ з « Резерв + », засвідчену копію посвідчення батьків багатодітної сім'ї, засвідчену копію свідоцтва про шлюб від другого шлюбу, засвідчену копію свідоцтва про смерть матері дитини від першого шлюбу, засвідчену копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , засвідчену копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , засвідчену копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 (дитина дружини від першого шлюбу), довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів колишнього чоловіка до теперішньої дружини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 .
27.07.2024 листом за № 07/2171 ІНФОРМАЦІЯ_8 посилаючись положеннями п. 7, 8, 10 ч.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, які містяться у Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487, повідомив позивача, що військовозобов'язані повинні особисто прибувати (повідомляти) відповідні органи військового обліку у визначені строки. Військовозобов'язаний особисто не прибув і оригінали та копії документів, що є підставою для надання відстрочки від призову на військову службу по загальній мобілізації не надав оригінали паспорту, ідентифікаційного номеру, військово-облікового документу не надав. Військово-облікові документи потребують уточнення.
Наявність права на відстрочку від виконання правил військового обліку не звільняє.
Позивач не погодився з такою відповіддю відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року було оголошено про загальну мобілізацію, яка триває по даний час.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон України № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, статтею 1 Закону України № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону України № 3543-XII визначені категорії осіб, які мають право отримати відстрочку під час мобілізації та підстави такої відстрочки.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці
Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви.
Суд зазначає, що 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560, з подальшими змінами).
Відповідно до пунктів 56-60 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов'язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідні органи, в яких працюють посадові (службові) особи, зазначені у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надсилають завірену копію довідки про надання таким особам відстрочки (додаток 6) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, у якому така особа перебуває на військовому обліку.
Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
Отже, проаналізувавши положення Порядку № 560, суд дійшов висновку, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою. В свою чергу комісія зобов'язана, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, фактично розглянути такі документи протягом семи календарних днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади, ухвалити рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом.
Водночас, вказаний порядок не визначає конкретних способів подачі документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов'язаний особисто повинен прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів.
Судом встановлено, що позивачем 10.07.2024 було надіслано поштою заяву від 10.07.2024 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, до якої додані документи, про які зазначено вище.
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову не прийняв.
Натомість листом від 27.07.2024 № 07/8171 позивачу було повідомлено про особисту неявку та ненадання оригіналів паспорту, ВОД та ідентифікаційного номеру.
Відповідач при цьому, ототожнює "особисту" подачу заяви з обов'язком особисто фізично прибути до органу ТЦК та подати заяву.
У той же час, саме по собі вживання законодавцем терміну «особисто» не може ототожнюватись виключно з фізичним прибуттям особи до відповідного районного (міського) ТЦК та СП. У даному випадку, слово «особисто» означає вчинення дії суб'єктом власноручно, тобто без посередників (представника тощо). Тому, «особисто подати заяву» - це, насамперед, підтвердити, що заява виходить від конкретної особи і засвідчена її особистим підписом.
Відтак, вимога, яка викладена у пункті 58 Порядку № 560 про те, що особи, які мають право на відстрочку, «особисто подають заяву» - означає не особисту явку до ТЦК та СП для подання заяви, а те, що заява військовозобов'язаного про надання відстрочки не може бути подана будь-якою іншою особою, уповноваженою заявником, а лише виключно самим заявником.
З іншої сторони законодавець, маючи на меті встановити обов'язок фізичного прибуття, застосовує іншу пряму та однозначну термінологію: «особисто прибути», «за особистої присутності», «шляхом особистого прибуття», тощо. Таке розмежування простежується у Порядку №1487 та Порядку №560, де чітко розрізняються випадки, коли присутність особи є необхідною умовою, і випадки, коли достатньо власноручного підпису та подання документів у будь-який інший спосіб (у тому числі поштовим відправленням).
Висновки суду узгоджуються з практикою Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 04 квітня 2025 року по справі № 580/10285/24.
З урахуванням зазначеного, відповідач після отримання поштою від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та відповідних документів повинен був розглянути таку заяву по суті.
Крім того, Порядком №560 не передбачена можливість за певних умов (в тому числі у разі подання заяви іншим способом) не здійснювати розгляд заяви по суті порушеного питання. З огляду на це, позивач, надіславши особисто поштовим зв'язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації дотримався процедури особистого її подання (направлення).
Також суд зазначає, що перелік документів, які подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначений Додатком 5 до Порядку № 560, а тому відповідачем необґрунтовано було вказано в листі від 27.07.2024 посилання на ненадання позивачем оригіналів паспорта, ідентифікаційного номера та ВОД, як документів, які є підставою для надання відстрочки.
Відтак, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або вмотивованої відмови у наданні відстрочки на думку суду, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Натомість відповідач ані позивачу, ані на вимогу суду не надав належні докази розгляду заяви позивача по суті.
Суд зазначає, що направлений у відповідь на заяву позивача лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує певні юридичні наслідки.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на думку суду, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Варто зазначити, що при прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, які суб'єкт владних повноважень повинен вчинити.
У даному випадку вказана бездіяльність стосується саме не прийняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", що свідчить про її протиправність.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача від 10.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 10.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за результатами розгляду якої прийняти рішення по суті поданої заяви.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 1211,20 грн судового збору.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Позивачем у позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру, які мають похідний характер, тому позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн за одну вимогу немайнового характеру.
При цьому суд зауважує, що відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява подана представником позивача через підсистему «Електронний суд», тому ставка судового збору в даному випадку повинна становити 968,96 грн.
Таким чином, судові витрати згідно з статтею 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 968,96 грн.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (частина друга статті 7 Закону України «Про судовий збір»).
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_9 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , і.н. НОМЕР_2 ) від 10.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за результатами розгляду прийняти рішення по суті поданої заяви.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , і.н. НОМЕР_2 ) суму судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.