23 січня 2026 року № 320/45879/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета спору, просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 №287 «Про поновлення на обліку військовозобов'язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» в частині, що стосується ОСОБА_2 ;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відкликати звернення до Національної поліції України щодо доставки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складання адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.07.2023, позивач був виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 . У липні 2024 року, він особисто з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 з оригіналами усіх необхідних документів з метою внесення даних щодо виключення його з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг»). Після цього, позивач сформував електронний військово-обліковий документ у застосунку Резерв+, в якому було зазначено, що позивач виключений з військового обліку. Однак, 14 липня 2025 року із застосунку Резерв + позивачу стало відомо про те, що він перебуває на обліку та є військовозобов'язаним (графи: категорія - військовозобов'язаний, підстава виключення «-», постанова ВЛК - непридатний з виключенням з військового обліку). Тобто, співробітники ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Києві поновили ОСОБА_3 на військовому обліку.
Позивач зазначає, що відповідно до електронного військово-облікового документа, сформованого через застосунок Резерв + 29.07.2025, ОСОБА_1 перебуває на обліку, є військовозобов'язаним та заброньований (графи: категорія - військовозобов'язаний, підстава виключення «-» , постанова ВЛК - непридатний з виключенням з військового обліку, тип відстрочки - бронювання). Окрім цього, електронний ВОД відображає порушення правил військового обліку.
Надалі, у застосунку Резерв + відобразилась інформація про порушення позивачем правил військового обліку та про звернення відповідача до Нацполіції, щоб доставити ОСОБА_3 для складання протоколу з причин не уточнення персональних даних вчасно.
Позивач вказує, що ним було отримано відповідь на адвокатський запит від 15.07.2025, у якій зазначено, що ОСОБА_4 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 287 від 21.08.2024 «Про поновлення на обліку військовозобов'язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_3 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» та запропоновано йому прибути особисто до ІНФОРМАЦІЯ_3 з оригіналами паспорту, військового квитка або ВОД та свідоцтвом про хворобу.
Позивач вважає зазначений наказ відповідача протиправним та таким, що прийнятий з порушенням норм чинного законодавства, а також протиправними всі подальші дії (бездіяльність) щодо не внесення до реєстру відомостей про виключення його з військового обліку, оголошення в розшук. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду було прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.
Відповідач подав до суду відзив на уточнену позовну заяву, в якому вказує, що позивач є офіцером запасу та відповідно до підпункту в) пункту 22.1 глави 22 розділу ІІ Положення про ВЛК, на офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов'язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу. Аналогічне правило міститься і в п. 22.5 глави 22 Положення про ВЛК.
Таким чином, непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку стосовно офіцерів запасу повинно оформлюватись свідоцтвом про хворобу, що розглянуте та затверджене ВЛК регіону. Саме такий документ є підставою для подальшого виключення військовозобов?язаного офіцера запасу з військового обліку, та, як наслідок, переведення його до категорії «невійськовозобов?язаний», а тому не заслуговують на увагу аргументи позивача про те, що вимоги стосовно затвердження довідок ВЛК регіональною або штатною ВЛК з?явились лише після 04.05.2025, оскільки для офіцерів запасу такі вимоги існували і до того.
Відповідач зазначає, що видання наказу № 287 та поновлення позивача на його підставі на військовому обліку є цілком правомірним. Оскільки позивачем не були уточнені персональні дані, відповідачем було надіслано звернення до органів Національної поліції для доставлення позивача для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Представником позивача було подано до суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що позивачем як відповідно і ТЦК та СП в липні 2023 року було повністю в законний спосіб, на підставі належних документів дотримано процедуру та порядок виключення з військового обліку.
Також представник позивача вказує, що відповідач, безпосередньо його керівник, не наділені жодними повноваження щодо відміни або скасування висновків військово-лікарської комісії про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов'язаних. Оскаржуваний наказ не містить чіткої обґрунтованої вказівки на те, на якій саме підставі, які зазначені у відповідних пунктах наказу, позивача було поновлено на військовому обліку. Відповідач неправомірно вимагає надання свідоцтва про хворобу та в супереч закону ставить в залежність можливість відновлення порушеного права позивача на виключення з військового обліку за станом здоров'я, яке виникло з 19.07.2023, від можливості виконання приписів абзацу п'ятого пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 в редакції, яка набрала чинності з 04.05.2024 та внаслідок змін запровадила процедуру затвердження регіональною ВЛК постанов ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність військовозобов'язаних до військової служби.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 № 14/3177 від 19.07.2023 на підставі ст. 39А, 38Б гр. III Розкладу хвороб був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 18.05.2023, ОСОБА_1 було виключено з військового обліку на підставі Довідки ВЛК від 19.07.2023 за №14/3177.
Відповідні відомості про виключення позивача з військового обліку було внесено до Єдиного Державного реєстру військовозобов'язаних, що свідчить як проставлена у тимчасовому посвідченні відмітка, так і інформація яка містилася в Резерв+ станом на 15.05.2025, що підтверджується матеріалами справи.
21.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_7 було видано наказ № 287 «Про поновлення на обліку військовозобов'язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів».
Вказаний наказ було прийнято відповідно до вимог пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства оборони від 29 травня 2012 року № 363, від 07 липня 2015 року № 318, від 29 березня 2017 року № 193, від 18 серпня 2023 року № 490; в редакції наказу Міністерства оборони від 27 квітня 2024 року № 262, - "Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до Положення 402) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.", медичні документи військовозобов'язаних, які визнані непридатними для проходження 'військової служби обов'язково направляються на затвердження до Центральної військово-лікарської комісії.
Відповідно до п. 2 наказу від 21.08.2024 № 287 прийнято поновити на обліку військовозобов'язаних осіб, згідно додатку №1, зокрема, ОСОБА_1 , що не заперечується відповідачем.
У п. 3 оскаржуваного наказу зазначено: «У зв'язку з відсутністю книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов'язаних військово-лікарсько комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, висновки ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, винесені у вищевказаний період, вважати недійсними.
Відповідно до п. 4 наказу від 21.08.2024 № 287 військовозобов'язаних, які були виключені з військового обліку рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, 3 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024 поновити на військовому обліку, офіцерів запасу, які були виключені з військового обліку на підставі довідки ВЛК, без свідоцтва про хворобу, поновити на військовому обліку, облікові, послужні та алфавітні картки повернути до попередніх картотек, внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Як вбачається судом з витягу із застосунку «Резерв+» від 29.07.2025, позивач перебуває на обліку, є військовозобов'язаним та заброньований (графи: категорія - військовозобов'язаний, підстава виключення «-» , постанова ВЛК - непридатний з виключенням з військового обліку, тип відстрочки - бронювання).
Окрім цього, застосунок Резерв + відображає інформацію про порушення позивачем правил військового обліку з повідомленням про те, що ТЦК та СП 16.07.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити ОСОБА_1 для складання протоколу.
Не погоджуючись із оскаржуваним наказом, бездіяльністю відповідача щодо не внесення відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про виключення з військового обліку, неправомірним оголошенням в розшук, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII), ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно частини 1 статті 27 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.
Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
При цьому, приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» регламентовано, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Окрім того, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 року (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Поряд з цим, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-ХІІ).
У статті 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 8 статті 4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 (далі Положення №154 від 23.02.2022).
Згідно п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Таким чином, у зв'язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами відповідача здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов'язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.
Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Відповідно до пункту 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- організовують сповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; - забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Відповідно до пункту 22 Порядку взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Частиною 3 статті 37 Закону № 2232-XII передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.
Згідно із частиною 1 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема: зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 липня 2023 року позивача довідкою № 14/3177 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі ст. 39А, 38Б гр. III Розкладу хвороб було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що не заперечується відповідачем.
Відомості про виключення позивача з військового обліку було внесено до Єдиного Державного реєстру військовозобов'язаних, що свідчить як проставлена тимчасовому посвідченні відмітка, так і інформація яка містилася в Резерв+.
Разом із цим, як вбачається, що відповідач оскаржуваним наказом від 21.08.2024 №287 «Про поновлення на обліку військовозобов'язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_6 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» поновив на обліку військовозобов'язаних осіб, згідно додатку №1, зокрема, позивача. А також, у зв'язку з відсутністю книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов'язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, висновки військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, винесені у вище вказаний період, визнав недійсними. Військовозобов'язаних, які були виключені з військового обліку рішеннями Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_10 в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, поновлено на військовому обліку.
Тобто, на підставі зазначеного наказу позивача поновлено на військовому обліку.
Водночас, відповідач зазначає, що спірний наказ було прийнято на виконання вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.
Відтак, відповідно до пунктів 1.1, 1.2. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі Положення №402), це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.
Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Згідно з абзацами 1-7 пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Згідно з абзацом першим пункту 22.1 глави 22 розділу II Положення №402 (у редакції, чинній на дату виключення позивача з військового обліку .09.2022) дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
Відповідно до абзацу першого пункту 22.2 глави 22 розділу II Положення №402 (у редакції, чинній на дату виключення позивача з військового обліку 19.07.2023) книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії.
Водночас, суд зауважує, що Положенням № 402, у зазначеній редакції, не передбачено настання жодних правових наслідків для військовозобов'язаного, у разі виявлення відсутності Книги протоколів засідань ВЛК (ЛЛК) та/або відповідних записів у ній.
Відтак, аналізуючи зазначені вище норми Положення № 402, суд дійшов висновку, що відповідач, безпосередньо його керівник, не наділені жодними повноваження щодо відміни або скасування висновків військово-лікарської комісії про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов'язаних, зокрема, у зв'язку з відсутністю Книги протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
Крім того, суд зауважує, що виявлені відповідачем порушення, допущені при виконанні своїх безпосередніх функцій, зокрема, відсутність книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов'язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, не можна ставити у провину позивачу та таким чином порушувати його права.
Окрім того, в пункті 4 спірного наказу чітко зазначено, що військовозобов'язаних, які були виключені з військового обліку рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, 3 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024 вирішено поновити на військовому обліку, офіцерів запасу, які були виключені з військового обліку на підставі довідки ВЛК, без свідоцтва про хворобу, поновити на військовому обліку, облікові, послужні та алфавітні картки повернути до попередніх картотек, внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Водночас, суд зазначає, що оскаржуваним наказом № 287 від 21.08.2024 було вирішено поновити на військовому обліку військовозобов'язаних осіб позивача, висновок військово-лікарської комісії про непридатність якого до військової служби з виключенням з військового обліку було прийнято 19.07.2023, а не в періоди, які вказані в п. 3 та 4 оскаржуваного наказу.
При цьому, матеріали справи не містять доказів відміни чи скасування постанови ВЛК щодо позивача штатною ВЛК.
Поряд з цим, суд зауважує, що оскаржуваний наказ не містить чіткої обґрунтованої вказівки на те, на якій саме підставі, зазначеній у відповідних пунктах наказу, позивача було поновлено на військовому обліку.
Таким чином, з огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно та безпідставно включив позивача до наказу від 21.08.2024 № 287 «Про поновлення на обліку військовозобов'язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів», яким безпідставно визнав недійсним, зокрема, висновок військово-лікарської комісії від 19.07.2023 про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, та протиправно поновив позивача на обліку військовозобов'язаних осіб.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача з приводу того, що рішення про виключення позивача з військового обліку було прийнято без дотримання чинного на той час законодавства, оскільки відповідачем не було надано до суду жодних доказів проведення службового розслідування чи-то притягнення до дисциплінарної (кримінальної) відповідальності осіб, якими було прийнято рішення про виключення позивача з військового обліку.
Натомість, без зазначення жодних на те підстав, відповідачем було включено позивача до оскаржуваного наказу, яким його поновлено на військовому обліку військовозобов'язаних.
У зв'язку з чим суд вважає що дії відповідача у спірних правовідносинах не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям правомірності, а тому вказаний наказ в частині, що стосується позивача, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами ч.ч. 8, 9 ст. 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З огляду на те, що судом було встановлено протиправність оскаржуваного наказу, відповідачем протиправно внесено до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості щодо перебування ОСОБА_1 на військовому обліку в ТЦК та СП, у зв'язку з чим суд вважає, що належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 та зобов?язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку. У зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку не підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача відкликати звернення до Національної поліції України щодо доставки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складання адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП, суд зазначає наступне.
Пунктом 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Як вказувалось вище, з виключенням з військового обліку позивач втратив статус військовозобов'язаного, а відтак, не міг вчинити порушення правил військового обліку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, жодних протоколів відносно нього не складалось.
Так, диспозиція ст. 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до ч. 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів - призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі ст. 210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Поряд з цим, після виявлення одного з передбачених Порядком № 1487 правопорушень працівники ТЦК та СП вправі звернутись до органів поліції з повідомленням про необхідність здійснити розшук та адміністративне затримання порушника правил військового обліку з метою притягнення до адміністративної відповідальності. Відомості про фіксацію такого правопорушення вносяться в Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних. Відповідно в електронному військово-обліковому документі таких громадян наявна відмітка «виявлені порушення правил військового обліку».
Так, відповідно до абз. 2 п. 56 Порядку № 1487 Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Окрім цього, пунктом 79 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку; повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
В той же час, юридичною підставою для звернення до поліції для розшуку порушника є вчинення військовозобов'язаним правопорушення, яке передбачено ст.210 або 210-1 КУпАП, тобто порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Як було встановлено судом, позивача, який раніше був виключений з військового обліку, відповідачем протиправно було поновлено на військовому обліку та 16.07.2025 відповідач звернувся до Нацполіції з метою доставки позивача для складання протоколу.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача в обґрунтування правомірності звернення до поліції зазначив, що позивачем не були уточнені персональні дані.
Проте, відповідачем не зазначено, які саме дані позивачем не було уточнено з огляду на те, що відповідно до витягу з ВОД Резерв +, сформованого 15.05.2025, позивача було виключено з військового обліку. Зазначено: «категорія обліку - не військовозобов'язаний, підстава зняття/виключення - непридатні». Також в електронному ВОД зазначено і постанову ВЛК, її дату; звання, № ВОС, номер в реєстрі Оберіг, дата народження, рнокпп, адреса проживання, телефон.
Разом з тим, відповідачем не було доведено, що постанова ВЛК, якою позивача виключено з військового обліку, в подальшому була скасована чи визнана недійсними, а дані військово-облікового документу «Резерв +», щодо позивача змінені.
Таким чином, суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача щодо неуточнення позивачем облікових даних, так як позивач був виключений з військового обліку ще 19.07.2023 і втратив статус військовозобов'язаного та на нього не поширюються обов'язки з військового обліку з того часу.
Доказів зворотного відповідачем не надано, а судом не встановлено. У зв'язку з чим суд вважає за необхідне зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складання адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною другою статті 9 та частиною першою статті 77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із частиною першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вимоги ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору, сплачених позивачем при зверненні до суду.
Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 №287 «Про поновлення на обліку військовозобов'язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» в частині, що стосується ОСОБА_2 .
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) внести відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , і.н. НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складання адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , і.н. НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 3633,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.