про залишення позовної заяви без руху
23 січня 2026 року м. Київ № 320/1308/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправними дій та скасування виконавчого провадження в частині,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:
- визнати протиправними дії щодо примусового виконання постанови Державної служби України з безпеки на транспорті №00006269 від 02.06.2025 в частині подвоєння суми штрафу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження;
- скасувати виконавче провадження АСВП №79938095 в частині застосування подвійного розміру штрафу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження;
- визнати за позивачем право на добровільну сплату штрафу у первісному розмірі без застосування штрафних та виконавчих санкцій.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Наданий позов не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вказаних вимог в позовній заяві не зазначено код ЄДРПОУ відповідача.
Згідно пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Зміст та кількість позовних вимог впливають відповідно на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору, а також на з'ясування, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) тощо, а отже і з'ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/16958/17.
Згідно частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Тобто, похідною вимогою після визнання протиправними дії є зобов'язання утриматися від вчинення певних дій або вчинити певні дії задля поновлення порушеного права.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
При цьому, слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Так, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.
Відповідно частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Заявлені вимоги не відповідають приписам частини 1 статті 5 КАС України, адже позивачем ні в прохальній, ні в мотивувальній частині позовної заяви не зазначено, в чому полягає протиправність дій з примусового виконання постанови №00006269 від 02.06.2025 та ким такі дії вчиняються.
Крім того, позовна заява не містить належного нормативно-правового обґрунтування, а саме зазначення конкретних норм права, які порушив відповідач відносно позивача.
В силу вимог частини першої статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
Стаття 49 КАС України передбачає можливість вступу у справу третіх осіб із самостійними вимогами та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
При цьому, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Оскільки, визначення правового статусу учасників справи покладається саме на особу, яка звертається до суду, тому в позовній заяві позивач повинен чітко вказати, на яких підставах слід залучити третю особу до участі у справі.
Так, в уточненій позовній заяві позивач просить залучити третьою особою без самостійних вимог Ірпінський відділ державної виконавчої служби Бучанського району Київської області без обґрунтування того, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та інтереси даної особи.
Разом з цим, суд звертає увагу, що в прохальній частині однією з вимог є скасування виконавчого провадження АСВП №79938095 в частині застосування подвійного розміру штрафу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, втім позовні вимоги пред'явлені до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті.
Відтак, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад відповідачів.
Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно пункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлений в розмірі 3328 гривні.
Враховуючи ставку судового збору, під час звернення з даним позовом до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір в сумі 1331,20 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не додано документу про сплату судового збору, як і не надано доказів звільнення від сплати судового збору, якщо таке має місце.
Згідно частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 КАС України, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду через канцелярію:
- уточненої позовної заяви (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи та один для суду), в якій зазначити код ЄДРПОУ відповідача, нормативно-правове обґрунтування позовних вимог, а саме зазначити конкретні норми права, які порушив відповідач відносно позивача, уточнити позовні вимоги та навести відповідне обґрунтування вимог в частині протиправності дій з примусового виконання постанови №00006269 від 02.06.2025 та ким такі дії вчиняються, обґрунтувати залучення третьої особи та уточнити суб'єктний склад відповідачів, оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн, або надати докази звільнення від сплати судового збору, якщо таке має місце.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити позивачеві, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Колеснікова І.С.