про повернення позовної заяви
22 січня 2026 року № 320/3153/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Представник позивача Андрійчук А.В. звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
- Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів відомості щодо виключення ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) з військового обліку та віднесенням його до категорії - не військовозобов?язаних.;
- судові витрати стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Суд, перевіривши матеріали позовної заяви, документи долучені до справи, дійшов висновку, що позовна заява не відповідає процесуальним вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.
Згідно з частиною десятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частинами шостою та сьомою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до положень статті 26 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI Про адвокатуру і адвокатську діяльність документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Як встановлено судом, позов подано та підписано в інтересах ОСОБА_1 адвокатом Тесля Степаном Миколайовичем, проте в ордері на надання правової допомоги серії АІ № 2096179, особою, якій надається правнича допомога зазначено Андрєєва А.В.
Окрім цього, суд зазначає, що у прохальній частині позовної заяви також вказано позивача ОСОБА_1 .
Згідно п. 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд звертає увагу на те, що в порушення зазначених вимог, у позовній заяві в матеріалах справи приєднані додатки до позовної заяви на ім'я ОСОБА_1 .
При цьому, суд не вбачає порушення у цій справі права на доступ до суду у зв'язку з поверненням позову. Таке повернення зумовлене недотриманням положень Кодексу адміністративного судочинства України у частині вимог до оформлення позовної заяви та не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 990/55/22.
При цьому, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що у постанові від 13.09.2023 у справі №120/17879/21-а (у якій було з'ясовано, що особам нічого не було відомо про наявність судової справи, а також вони не підписували жодних договорів щодо надання правової допомоги) Верховний Суд зауважив, що суд зобов'язаний вживати заходів для з'ясування складу учасників судового процесу їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), повідомляти усіх учасників справи про дату, час і місце судових засідань, а також про вчинення відповідних процесуальних дій; Кодекс адміністративного судочинства України не містить норм, зі змісту яких убачається можливість ненадіслання процесуальних документів у справі учасникам справи, з огляду на участь у справі їх представника.
Отже, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Окрім цього, суд вважає необхідним зазначити, що Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).
За таких обставин, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, заява підлягає поверненню у випадку, якщо її подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід повернути особі, яка її подала.
З огляду на наведене та керуючись статтями 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію позовної заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати (видати) позивачу невідкладно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Суддя Вісьтак М.Я.