22 січня 2026 року м.Київ № 320/24605/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача, подану у порядку ст.383 КАС України у межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення з 01.01.2025 ОСОБА_1 розміру пенсії та застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» із обмеженням максимального розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області поновити та здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року в редакціях Закону України № 3662-ХІІ від 26.11.1993 року та Закону України № 1697-V11 від 14.10.2014 без понижуючих коефіцієнтів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» без застосування обмеження максимального розміру пенсії, встановленого Законом України від 19.1 1.2024 № 4059-ІХ «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 01.01.2025, з урахувань фактично проведених виплат.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2025, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення з 01.01.2025 ОСОБА_1 розміру пенсії та застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» із обмеженням максимального розміру; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити та здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року в редакціях Закону України № 3662-ХІІ від 26.11.1993 року та Закону України № 1697-V11 від 14.10.2014 без понижуючих коефіцієнтів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» без застосування обмеження максимального розміру пенсії, встановленого Законом України від 19.1 1.2024 № 4059-ІХ «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 01.01.2025, з урахувань фактично проведених виплат; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
19.01.2025 позивачем подано заяву про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду у порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У поданій заяві позивач просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Київській області, вчинені на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 у справі № 320/24605/25 щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», та із застосуванням при перерахунку та виплаті пенсії Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового забезпеченням суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень"; зобов'язати Головне управління ПФУ у Київській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - неналежному виконанню рішення суду у цій справі; встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області строк для надання Київському окружному адміністративному суду відповіді щодо вжитих заходів за цією ухвалою п'ятнадцять календарних днів з дня винесення окремої ухвали.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Рішенням суду у цій справі набрало законної сили 02.12.2025.
16.12.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою про виконання рішення у цій справі.
Листом від 24.12.2025 за № 43203-464 73/Д-02/8-1000/25 Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області надано відповідь про те, що виконання рішення суду буде здійснюватись відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій місячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».
За правилами статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00, від 20.07.2004) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 07.06.2005, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28.11.2006, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем норм чинного законодавства під час виконання рішення суду у цій справі, а тому є підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України.
За наведених обставин, заява позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 383 КАС України, суд
Заяву позивача задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Київській області, вчинені на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 у справі № 320/24605/25 щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», та із застосуванням при перерахунку та виплаті пенсії Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового забезпеченням суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання рішень".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - неналежному виконанню рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 у справі №320/24605/25 щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2025 пенсії без обмеження максимальним розміром, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», та із застосуванням при перерахунку та виплаті пенсії Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового забезпеченням суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області строк для надання Київському окружному адміністративному суду відповіді щодо вжитих заходів за цією ухвалою п'ятнадцять календарних днів з дня винесення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Лисенко В.І.