про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
22 січня 2026 року м. Київ № 320/2993/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
Державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шандиби Олени Олегівни
про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шандиби Олени Олегівни в якому просить суд:
- визнати протиправними дії державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шандиби Олени Олегівни щодо накладення арешту на кошти без вчасного повідомлення позивача про відкриття провадження;
- скасувати постанову про арешт коштів від 11.09.2025 року у ВП №79085332 та зобов'язати зняти арешт з рахунків ОСОБА_1 .
Разом з позовною заявою, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві (клопотанні) сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Позивач, обґрунтовуючи необхідність звільнення його від сплати судового збору, зазначив про скрутний матеріальний стан та відсутність доходів з 2017 року.
На підтвердження наданих пояснень позивачем додано до вказаного клопотання довідки про доходи довідки ок5, ок7, довідку з центру зайнятості, а також витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд зазначає, що відповідно до положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку з цим, приймаючи до уваги наведені позивачем обставини, суд вважає, що з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає за необхідне звільнити його від сплату судового збору за звернення до суду зі позовною заявою.
Спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Відповідно до частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Отже, визначення форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, є обов'язковою умовою нового процесуального законодавства.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 2 ст. 12 КАС України).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 КАС України).
Згідно з вимогами статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Враховуючи предмет позову та відповідно до положень статей 12, 257, 287 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 12, 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відкрити провадження в адміністративній справі.
2. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
3. Витребувати від відповідача: належним чином засвідчені копії матеріалів ВП 79085332 від 11.09.2025.
4. Запропонувати відповідачу протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та всі документи і матеріали, які підтверджують доводи викладені у відзиві.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
5. Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.
6. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом двох днів з дня отримання відповіді на відзив.
7. Повідомити сторін, що всі заяви та клопотання по справі а також витребувані матеріали необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електронний суд.
8. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
9. Повідомити відповідача ро наявні в суді матеріали, які підлягають врученню йому як стороні та про можливість їх отримання лише безпосередньо в суді.
10. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.