21 січня 2026 року № 320/50075/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки Служби безпеки України від 18.07.2024 №21/3-9/878-384 з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.02.2023;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Служби безпеки України від 18.07.2024 №21/3-9/878-384 з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.02.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/25941/23, уповноваженим органом надана (нові) оновлені довідки про розмір грошового забезпечення, що є підставою для перерахунку та виплати пенсії, відповідно до норм чинного законодавства. Довідка про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 була направлена Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України на адресу відповідача, який повинен був перерахувати пенсію позивачу. Але відповідач протиправно відмовив у проведенні перерахунку перерахунок пенсії позивача. Вказує на те, що зазначені дії відповідача порушують соціальні права позивача, гарантовані Конституцією України та Законами України, на отримання пенсійного забезпечення в належному розмірі, в зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.11.24 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно частини другої статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку в територіальному управління Пенсійного фонду України та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Службою безпеки України, на виконання судового рішення по справі №320/25941/23, було виготовлено та направлено на адресу ГУ ПФУ в м. Києві, в тому числі, довідку про розмір грошове забезпечення від 18.07.2024 №21/3-9/878-384 станом на 01.01.2023.
Позивач звернувся до відповідача з заявою в якій просив перерахувати та виплатити йому пенсію на підставі зазначеної довідки.
Листом від 17.09.2024 №2600-0202-8/182158 відповідач у перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки позивачу відмовив, у зв'язку з тим, що після проведеного перерахунку пенсій, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», Уряд не приймав рішень щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Таким чином, ГУ ПФУ в м. Києві зазначило, що у нього відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 18.07.2024 №21/3-9/878-384.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною третьою статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення особам, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Застосування цих нормативних актів у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
1) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.
У даній справі судом встановлено, що Службою безпеки України, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду по справі 320/25941/23, було виготовлено та направлено відповідачу довідку від 18.07.2024 №21/3-9/878-384 (про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023).
Застосовуючи зазначені вище висновки в контексті обставин цієї справи, суд дійшов висновку, що відмова ГУ ПФУ в м.Києві у проведенні перерахунку на підставі нової (оновленої) довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року, є протиправною.
За таких обставин, порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки Служби безпеки України від 18.07.2024 №21/3-9/878-384 з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.02.2023 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Служби безпеки України від 18.07.2024 №21/3-9/878-384 з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.02.2023.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина 2 статті 77 КАС України).
Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 250 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки Служби безпеки України від 18.07.2024 №21/3-9/878-384 з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.02.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Служби безпеки України від 18.07.2024 №21/3-9/878-384 з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.02.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.