Справа № 127/36527/25
Провадження № 3/127/7635/25
23 січня 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП,
Згідно протоколів про адміністративне правопорушення ЕПР1№513070 та ЕПР1 № 513106 від 14.11.2025 року, 14.11.2025 о 15:45 у м. Вінниця по вул. Лесі Українки, 12, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, не стежив за дорожньою обстановкою та не реагував належним чином на її зміну, у результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом Renault, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальної шкоди.
Після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 залишив місце ДТП, до якого був причетний.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким водій, незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, зобов'язаний дотримуватися безпечної дистанції; п. 2.3 б Правил дорожнього руху України, а саме обов'язок бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну; п. 2.10.а Правил дорожнього руху України, а саме, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, за що передбачена відповідальність ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП відповідно.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 36 КУпАП суд вважає за необхідне розглядати вказані адміністративні матеріали разом, об'єднавши їх в одне провадження.
Суд вирішив здійснити розгляд адміністративних матеріалів про притягнення ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП (справа №127/36529/25) та за ст. 122-4 КУпАП (справа №127/36527/25) в одному провадженні, об'єднавши їх.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4 та 124 КУпАП, не визнав та пояснив, що 14 листопада 2025 року транспортним засобом Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1 , він не керував, участі у дорожньо-транспортній пригоді не брав, будь-яких зіткнень з іншими транспортними засобами не допускав.
Зі слів ОСОБА_1 , у вказаний у протоколах час він перебував за місцем свого проживання, а зазначений транспортний засіб знаходився в гаражі. Про настання дорожньо-транспортної пригоди та можливе пошкодження іншого транспортного засобу йому стало відомо лише після складання працівниками поліції протоколів про адміністративні правопорушення.
Також ОСОБА_1 зазначив, що місце дорожньо-транспортної пригоди він не залишав, оскільки учасником ДТП не був, а тому не вчиняв дій, які б порушували вимоги пункту 2.10 (а) Правил дорожнього руху України.
Крім того, пояснив, що будь-яких доказів, які б підтверджували факт його керування транспортним засобом у момент події, матеріали справи не містять, а викладені у протоколах обставини не відповідають фактичним даним.
У зв'язку з викладеним ОСОБА_1 просив суд провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень.
У судовому засіданні ОСОБА_3 , дружина ОСОБА_1 , допитана як свідок, пояснила, що 14 листопада 2025 року саме вона керувала транспортним засобом Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Зі слів ОСОБА_3 , під час руху у місті Вінниця сталася дорожньо-транспортна пригода за її участю, після чого вона злякалася ситуації, розгубилася та одразу поїхала додому, не усвідомлюючи повною мірою правових наслідків своїх дій.
Свідок також зазначила, що ОСОБА_1 у момент події транспортним засобом не керував, участі у дорожньо-транспортній пригоді не брав та на місці події відсутній.
Згідно із наданими письмовими поясненнями учасника ДТП ОСОБА_2 Приблизно о 15:40, 14.11.2025, він рухався на службовому автомобілі Reno Kangoo II-98 по вул. Лесі Українки. Під час руху, а саме навпроти «Укрпошти», вул. Лесі Українки, 12, транспортним засобом, а саме Volkswagen Passat НОМЕР_3 , було здійснено зіткнення з його автомобілем у задню частину. В подальшому водій Volkswagen не зупинився, здійснив наїзд на узбіччя смуги, покинув місце ДТП. Хто був за кермом виявлено не можу сказати, але це, на мою думку, була особа чоловічої статі (колір волосся світлий або темний). Не може стверджувати, що це була особа, яку потім доставили працівники поліції.
Дослідивши матеріали, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень є доведеною та підтверджена матеріалами справи, а саме протоколами ЕПР1№513070 та ЕПР1 № 513106 від 14.11.2025 року; схемою місця ДТП; рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 4 БУПП у Вінницькій області ДПП сержанта поліції Мазуренка Владислава; письмовими та наданими в ході судового розгляду поясненнями ОСОБА_1 ; письмовими пояснення ОСОБА_2 , поясненнями свідка ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 у судовому засіданні стверджував, що він не керував транспортним засобом під час події та не може бути винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122?4 КУпАП.
У підтримку цієї позиції він посилався на показання дружини ОСОБА_3 , яка також у судовому засіданні підтвердила, що нібито саме вона була за кермом і після події одразу поїхала додому через страх.
Звертаю увагу, що показання близьких родичів або осіб, пов'язаних із особою, яка притягується до відповідальності, оцінюється судом з обачністю та з урахуванням їх заінтересованості в результаті справи.
Отже, показання заінтересованих осіб, у тому числі дружини ОСОБА_1 , не можуть вважатися достатніми без наявності незалежних об'єктивних доказів, які їх підтверджують, і не можуть бути покладені в основу рішення самостійно. При цьому суд зазначає, що під час складання протоколу за ст. 124, ст. 122?4 КУпАП не було запропоновано допитати дружину ОСОБА_1 , що створює сумнів щодо повноти та всебічності встановлення обставин правопорушення.
Крім того учасник ДТП ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях зазначив, що за кермом автомобіля перебувала особа чоловічої статі, а не жінка. Водночас він не може точно стверджувати, що за кермом був саме ОСОБА_1 , зазначивши, що визначити конкретну особу йому не вдалося. Свідок додав, що за його оцінкою, це була особа чоловічої статі з волоссям світлого або темного кольору.
Також у матеріалах справи є рапорт патрульного наряду «Юнкер?102» від 14.11.2025 р., підписаний сержантом поліції Мазуренко Владиславом, у якому викладено, що 14.11.2025 року о 16:16 на службовий планшет надійшов виклик «ДТП без потерпілих» за адресою: м. Вінниця, вул. Лесі Українки, буд. 12. Прибувши на місце, патрульні отримали інформацію від очевидця та командира роти про автомобіль Volkswagen Passat НОМЕР_4 , який пошкодив службове авто Renault Kangoo (державний номер НОМЕР_5 ) і поїхав з місця ДТП.
За допомогою камер відеонагляду встановлено подальший рух цього транспортного засобу. Нарядом МН?1 зазначений автомобіль було виявлено за адресою: м. Вінниця, вул. Салтикова?Щедріна, буд. 53, за кермом якого знаходився ОСОБА_1 . Під час огляду транспортного засобу зафіксовано пошкодження передньої правої частини автомобіля. У водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Під час повернення на місце пригоди водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, від чого він відмовився у категоричній формі, і йому було повідомлено про складання протоколів за ст. 124, ст. 122?4 та ст. 130 КУпАП.
Оцінюючи докази за принципами, закріпленими у ст. 251-254 КУпАП, вважаю, що покладання лише на показання заінтересованих осіб може призвести до необґрунтованого звільнення особи від адміністративної відповідальності.
У разі закриття провадження за ст. 124 та 122?4 КУпАП особа аможе уникнути відповідальності за ст. 130 КУпАП, що створює ризик безкарності та повторного вчинення правопорушень.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна. Стаття 122?4 КУпАП встановлює відповідальність за залишення місця дорожньо?транспортної пригоди, в якій особа була причетна, на порушення встановлених правил.
Наведені правові критерії за ст. 124 та ст. 122?4 КУпАП мають свої об'єктивні підтвердження у матеріалах справи, зокрема у рапорті поліції, а також у матеріалах відео? та фотофіксації, які містяться в матеріалах провадження. Натомість пояснення ОСОБА_1 та показання свідка, його дружини, не підтверджуються незалежними об'єктивними доказами та не спростовують викладених обставин, наведених у рапорті.
Також приходжу до висновку і звертаю увагу, що у разі закриття провадження за ст. 124 та ст. 122?4 КУпАП без належної оцінки доказів, зазначених у рапорті поліції та інших матеріалах справи, виникне ситуація унеможливлення притягнення особи до відповідальності за пов'язаним протоколом за ст. 130 КУпАП, який розглядається іншим суддею. Такий наслідок створює ризик фактичної безкарності у разі визнання пояснень заінтересованих осіб як достатніх, що прямо суперечить правовим засадникам адміністративного процесу та загальним цілям Кодексу України про адміністративні правопорушення - охороні безпеки дорожнього руху і запобіганню правопорушенням.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що пояснення ОСОБА_1 та показання колишньої дружини, яка є заінтересованою особою, не можуть бути покладені в основу постанови, оскільки вони не підтверджені незалежними доказами, суперечать рапорту поліції, і при їх безумовному прийнятті можливе формальне уникнення відповідальності, що негативно впливає на правозастосування в цілому.
За таких обставин дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також за ст. 122-4 КУпАП, як залишення водіями транспортних засобів місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні кваліфіковано вірно.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При призначенні покарання суд враховує характер вчинених суспільно-небезпечних правопорушень, внаслідок яких могли настати тяжкі наслідки, особу правопорушника, який своїми неправомірними діями наражав на небезпеку інших учасників дорожнього руху, не визнання вини особою, що вчинила правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень на транспорті доцільним буде призначення адміністративного стягнення у виді адміністративного штрафу, з урахуванням ст.36 КУпАП, в межах санкції ст.122-4 КУпАП (тобто в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за більш серйозне правопорушення), оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 665,60 грн., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 23, 36, 40-1, 124, 122-4, 283-284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд,
Адміністративні матеріали №127/36527/25 та №127/36529/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст.124 КУпАП, об'єднати в одне провадження та присвоїти їм номер справи № 127/36527/25.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 і ст. 122-4 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: