Справа № 331/6142/25
Провадження № 3/331/30/2026
22 січня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Каретник Ю.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №477780, складеного 09.10.2025, 09.10.2025 о 00:55, м. Запоріжжя, вулиця Святого Миколая, 57, водій гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом ЗАЗ 110270, ДНЗ НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці зупинки ТЗ під час безперервної відеофіксації. Від керування відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР України, про повторність попереджено, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Ружа І.В. подав письмові пояснення та просив закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник зазначив, що працівниками патрульної поліції під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та подальших вчиненими ними дій порушено ряд положень чинного законодавства. Так, згідно рапорту поліцейського, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено на підставі статті 35 Закону України «Про національну поліцію», проте, в порушення вимог вищевказаної статті, у рапорті поліцейського не зазначено конкретного пункту даної статті, на підставі якого був зупинений автомобіль. Під час спілкування у водія були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря нарколога, на що останній відповів відмовою на місці зупинки транспортного засобу під час безперервної відеофіксації.
Поряд з цим, сам по собі рапорт поліцейського не може бути належним доказом у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, що повністю узгоджується із правовою позицію, висловленою у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року №489/4827/16а.
Згідно відомостей відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, наявного в матеріалах справи, підставою зупинки транспортного засобу поліцейським визначено рух транспортного засобу під час дії комендантської години, наявне посилання на пп.7 п. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Проте, повідомлена водію транспортного засобу підстава зупинки не міститься серед переліку таких підстав, визначених наведеною нормою права. Отже, зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції 09.10.2025 о 00:55 год. у місті Запоріжжі є незаконною.
Крім того, захисник зазначив, що згідно відомостей, зазначених у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 09.10.2025, що міститься в матеріалах справи, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
У відеозаписах, долучених до матеріалів справи, на яких зафіксовано події 09.10.2025, зокрема, було зафіксовано рух і зупинку транспортного засобу ЗАЗ модель 110270, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 під час дії у місті Запоріжжі комендантської години. Потім водію поліцейським було запропоновано відчинити багажне відділення та «бардачок» автомобіля, на що ОСОБА_1 погодився. Після цього поліцейський з метою усунення будь яких сумнівів у стані свідомості водія запропонував ОСОБА_1 закрити і через деякий час відкрити очі, направивши у їх напрямку світло ліхтаря. Після проведення даних маніпуляцій поліцейський повідомив водію, що ознак наркотичного сп'яніння у нього не виявлено (час відеозапису: 01:43:23 год., час боді-камери 475300: 01:09:07 год.), і продовжив спілкування з ним.
Проте, пізніше інший поліцейський, що перебував у складі екіпажу, незважаючи на відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, після вже проведеної працівником патрульної поліції перевірки таких ознак знов почав світити ліхтарем у очі водія. Після зазначеного цей поліцейський запропонував ОСОБА_1 витягнути руки перед собою. Коли він виконав і це прохання, поліцейський став наполягати на наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння (час відеозапису: 00:24:47 год., час боді-камери 471873: 01:17 - 01:18 год.) та запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря нарколога. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не відмовлявся, що зафіксовано на відеозаписі події. Однак, у зв'язку із очевидною упередженістю по відношенню до нього працівника патрульної поліції, маючи сумніви у об'єктивності лікарів, на огляд до яких пропонувалось його направити, ОСОБА_1 повідомив поліцейському, що буде проходити такий огляд у місті Дніпрі.
Вищенаведене працівник патрульної поліції розцінив як відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Після цього поліцейський роз'яснив йому наслідки такої відмови, роз'яснив його права, склав протокол про адміністративне правопорушення, ознайомив водія зі змістом цього протоколу під підпис, повідомив про відсторонення від керування автомобілем.
З наявних у матеріалах справи відеозаписів, за твердженням захисника, не вбачається беззаперечної наявності візуальних ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , його мова та рухи були адекватними, поведінка відповідала обстановці та не надавала будь-яких об'єктивних підстав для висновку про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, які були озвучені працівником патрульної поліції. Крім того, на відеозаписах не було чітко зафіксовано реакцію очей ОСОБА_1 на світло, у зв'язку з чим відомості про те, що зіниці його очей дійсно були розширені та не реагували на світло, належними та допустимими доказами не підтверджено.
Також захисник вважав за необхідне звернути увагу суду на те, що процедура виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння була поліцейським розпочата лише після перевірки його автомобіля. При цьому, за весь час спілкування поліцейських з водієм, починаючи з моменту зупинки автомобіля і до пропозиції закрити та відкрити очі, жоден із присутніх поліцейських не заявляв про наявність у ОСОБА_1 ознак будь-якого сп'яніння.
Отже, зафіксовані на відеозаписах події не дають достатніх підстав вважати, що у ОСОБА_1 поза розумним сумнівом були наявні ознаки наркотичного сп'яніння.
Також захисник зауважив, що наявні у матеріалах справи відеозаписи демонструють дії працівників поліції, які фактично зводилися до отримання відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, що за відсутності жодних об'єктивних підстав для такої пропозиції він вважає формальним підходом з боку працівників поліції.
Сукупність наведених вище обставин, за твердженням захисника, свідчить про штучність створеної ситуації і вочевидь не слугує підтвердженням вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин.
Отже, на переконання захисника, матеріали справи не містять доказів, які доводять поза розумним сумнівом факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом саме з явними ознаками наркотичного сп'яніння.
Відтак, з огляду на фактичні обставини цієї справи та практику ЄСПЛ, за твердженням захисника, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №477780 від 09.10.2025 не може бути визнаний належним доказом у даній справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали б у суду жодних сумнівів щодо їх належності та допустимості.
Таким чином, захисник робить висновок про те, що наявні в матеріалах справи докази поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів, які могли б у сукупності підтверджувати факт порушення ним вимог ПДР, на розгляд суду не було надано.
Також захисник звернув увагу на те, що одразу після закінчення комендантської години у місті Запоріжжі та скасування обмежень щодо переміщення ОСОБА_1 у мінімально можливий термін прибув до закладу охорони здоров'я (Комунального некомерційного підприємства Кам'янської міської ради «Міська лікарня №9») з метою проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння (07:30 год. 09.10.2025).
Згідно Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що зніжують увагу та швидкість реакції, №501/2 від 13.10.2025, у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння не виявлено (дата і точний час огляду - 09.10.2025 07:35 год.).
Зазначене, на переконання захисника, однозначно свідчить на користь доводів та аргументів ОСОБА_1 , наведених останнім працівникам патрульної поліції під час описаних вище за текстом пояснень подій, та слугує додатковим доказом невинуватості водія у інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, що є підставою для закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
ОСОБА_1 у жодне судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку смс-повідомлення на номер телефону, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, а також розписки його захисника про отримання судових повісток для передання йому.
З огляду на викладене, а також на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене у ч.1 ст.268 КУпАП, не є абсолютним, а ч.2 ст.268 КУпАП не передбачає обов'язкової присутності під час розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, тому дотримуючись необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 .
У судовому засіданні захисник особи, яка притягається до відповідальності, адвокат Ружа І.В. просив закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення з підстав, викладених у письмових поясненнях.
Заслухавши захисника і дослідивши матеріали справи, суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання, пов'язані із проведенням огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, регламентовані у ст. 266, ст. 266-1 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок № 1103).
Так, згідно із ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, зазначено: п.4 розділу I: ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість; п.6 розділу І: огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, з наступними змінами: п.3 - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку); п.6 - водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам; п.8 - у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Зі змісту п. 2 Порядку № 1103 вбачається, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Сукупний аналіз наведених положень нормативно-правових актів свідчить про чітко визначений порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння, зміст таких норм вказує на їх імперативний характер без прояву дискреційних повноважень поліцейського як таких, а отже тягнуть за собою обов'язкове виконання водіями, у яких виявлені ознаки відповідного виду сп'яніння, вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України в частині проходження огляду за вимогою працівника поліції у встановленому законом порядку з метою подальшого підтвердження чи спростування раніше виявлених ознак, рівно як і вимагають беззаперечне дотримання закріпленої процедури працівниками патрульної поліції при здійснення ними огляду на стан сп'яніння осіб, які керують транспортними засобами.
Як встановлено у ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Під час розгляду справи суддею було досліджено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 09.10.2025, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд із застосуванням спеціального технічного приладу не проводився у зв'язку із виявленням ознак наркотичного сп'яніння.
Також суддею було досліджено рапорт інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП від 09.10.2025, у якому зазначені обставини зупинки 09.10.2025 транспортного засобу ЗАЗ 1102, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , у якого виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві було запропоновано пройти повний медичний огляд в медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння, на що останній відмовився на місці зупинки ТЗ.
Із довідки поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП, було встановлено, що ОСОБА_1 повторності за ст.130 КУпАП не має і він отримував посвідчення водія.
У дослідженій довідці з підсистеми «Адмінпрактика» відображено всі зафіксовані факти порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.
Під час огляду долученого до матеріалів справи відеозапису встановлено, що на ньому зафіксовані рух та зупинка транспортного засобу ЗАЗ 1102, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Зокрема, встановлено, що водій перебував за кермом, поліцейські перевірили у нього документи та попросили відчинити багажник, на що водій сказав, що там проблеми із замком. Також при перевірці документів було встановлено, що у водія багато протоколів за ст. 130 КУпАП і зіп-пакет було вилучено, на що водій пояснив це упередженим ставленням до нього поліцейських. Тоді поліцейський запропонував водію пройти перевірку на стан наркотичного сп'яніння (час на відео 01:08:47 год.), посвітив йому в очі (час на відео 01:09:01 год.) і сказав, що ознак наркотичного сп'яніння у нього не виявлено (час на відео 01:09:07 год.). Через деякий час другий поліцейський, вбачаючи у водія ознаки наркотичного сп'яніння, почав проводити повторний огляд: світив ліхтарем йому в очі та попросив його витягнути руки перед собою (час на відео 01:17:33 год.). Після цього поліцейським у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та було запропоновано йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння (час на відео 01:18:16 год.), на що вдій погодився (час на відео 01:18:42 год.). Поліцейським було роз'яснено водію, що на огляд поїдуть до лікаря у медичний заклад (час на відео 01:25:22 год.). Після чого водій запитує у поліцейського, які ним були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння (час на відео 01:25:42 год.), на що той відповів, що у нього зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальці рук та поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 погодився пройти огляд у лікаря, але у медичному закладі м. Дніпро, оскільки не довіряє поліцейським (час на відео 01:26:59 год.). Після діалогу з поліцейським, вбачаючи у його діях порушення його прав, водій викликав інший наряд поліції (час на відео 01:27 год.). Після цього поліцейський востаннє пропонує водію пройти медогляд (час на відео 01:29:47 год.) та роз'яснює наслідки за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння (час на відео 01:30:11 год.), після чого між поліцейським та водієм розпочався конфлікт. Водій наполягав, що поїде до лікарні, але у м. Дніпро (час на відео 01:31:00 год.). Після цього поліцейський роз'яснив водію про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення (час на відео 01:31:27 год.), роз'яснив йому права та пішов складати протокол (час на відео 01:32:01 год.). Поліцейський ще раз роз'яснив водію права по постанові про керування без документів про реєстрацію ТЗ (час на відео 01:57:00 год.), роздрукував постанову за ст.126 КУпАП (час на відео 02:03:47 год.), оголосив протокол за ч.1 ст.130 КУпАП та поставив у ньому підписи (час на відео 02:08:44 год.).
Тобто, як вбачається із зазначеного відеозапису, ОСОБА_1 фактично не відмовлявся від проходження повного медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, але у зв'язку із очевидною упередженістю одного з патрульних поліцейських та маючи сумніви у об'єктивності лікарів, на огляд до яких пропонувалося його направити, ОСОБА_1 повідомив поліцейському, що буде проходити огляд у м. Дніпрі, що було розцінено патрульним як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Крім того, під час розгляду справи суддею було встановлено, що ОСОБА_1 після складання протоколу о 01:54:32 09.10.2025 вже о 07:35 год. 09.10.2025 пройшов огляд на стан сп'яніння у КНП «Міська лікарня №9» Кам'янської міської ради, що підтверджується долученою його захисником до матеріалів справи копією Висновку №501/2 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 13.10.2025, згідно якого ознак наркотичного сп'яніння у нього не було виявлено.
Крім того, із дослідженого відеозапису не вбачається беззаперечної наявності у ОСОБА_1 візуальних ознак наркотичного сп'яніння, його мова та рухи були адекватними, поведінка відповідала обстановці, розширених зіниць очей, які б не реагували на світло, на відеозаписі не було зафіксовано. Також на відеозаписі зафіксовано, що двоє поліцейських із різницею у 09 хв. проводять огляд водія з метою виявлення ознак наркотичного сп'яніння, але перший поліцейських жодних ознак сп'яніння не виявляє, а інший поліцейський ознаки наркотичного сп'яніння вже виявив. Наведене, на переконання судді, дає підстави для обґрунтованих сумнівів у тому, чи дійсно 09.10.2025 о 00:55 год. у м. Запоріжжі по вул. Святого Миколая, 57, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110270, ДНЗ НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння.
Суддя також враховує, що відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними у ст. 129 Конституції України, до яких відносяться, зокрема, забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з якими усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, на підставі досліджених доказів суддею не було встановлено категоричної та однозначної відмови ОСОБА_1 від проходження повного медичного огляду для встановлення стану наркотичного сп'яніння та його дій, з яких можливо було б встановити, що він намагається умисно ухилитися від проходження зазначеного медичного огляду, а також не було встановлено безсумнівної наявності у нього явних ознак наркотичного сп'яніння.
Тому, суддя погоджується із позицією захисника про те, що з огляду на встановлені фактичні обставини справи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №477780 від 09.10.2025 не може бути визнаний належним доказом у даній справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали б у судді жодних сумнівів щодо їх належності та допустимості.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Крім того, у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, провадження № 51-2568км19, акцентовано увагу на тому, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому, суддя зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, за викладених вище обставин суддя приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів, які могли б у сукупності підтверджувати факт порушення ним вимог ПДР, до суду надано не було.
При цьому, суддя також враховує, що у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суддя приходить до висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, у зв'язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення судовий збір із ОСОБА_1 стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 130, ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подання через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Суддя Юлія КАРЕТНИК