Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/14/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Стручкова Л. І.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Кабанова В. В.
15.01.2026 року. м. Кропивницький
Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Кабанова В.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 22 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 22 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн 00 коп, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Також стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він31 липня 2025 року об 03 год. 20 хв. в м. Олександрії Кіровоградської області по проспекту Соборному, буд. 7, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, згідно з алкотестом ДРАГЕР 6820 №0492 кількість видихаємого повітря становило 0,43 проміле,чим порушив вимоги п.2.9(а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, особа щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, апелянт зазначає, що відповідно до положень ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Так, на місці зупинки транспортного засобу він погодився на проходження медичного огляду за допомогою алкотеста ДРАГЕР 6820, але після проведення огляду на місці зупинки, він не проходив огляд в медичному закладі хоча мав на це право і працівники поліції йому не запропонували це зробити.
При цьому з наявного в матеріалах справи відеозапису не вбачається, що саме він керував транспортним засобом, як не вбачається і того, що його було зупинено, оскільки керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу (руху транспортного засобу за допомогою двигуна), незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відсутність доказів керування транспортним засобом тягне за собою відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП навіть якщо особа перебувала у стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вважає, що матеріали справи взагалі не містять належних та допустимих доказів для притягнення його до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, через що постанова районного суду підлягає безумовному скасуванню, з закриттям провадження у справі.
ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги в призначене судове засідання не з'явився, поважні причини неявки не повідомив та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Враховуючи зазначене, а також вимоги ст.294 КУпАП, відповідно якої апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності правопорушника.
З'ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, а також перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ст.130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Необхідною умовою для застосування до порушників відповідальності, передбаченої вищевказаними статтями зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 407746 від 31.07.2025, в якому зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 порушення вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху та як наслідок вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності вини ОСОБА_1 в інкримінуємому адміністративному правопорушенні, що було досліджено в суді першої інстанції та перевірено під час апеляційного розгляду, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 407746 від 31.07.2025;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння в лікарні відмовився;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, згідно з яким результат огляду на стан алкогольного сп'яніння склав 0,43 % проміле.
-квитанцією - роздруківкою, згідно з якою результат 0.43% проміле;
-відеозаписом події, яка зафіксована на оптичному диску;
Із долученого відеозапису вбачається рух автомобіля «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 , поліцейськими було зупинено цей транспортний засіб. Автомобілем керував ОСОБА_1 , який надав посвідчення водія. Під час розмови поліцейський запитав ОСОБА_1 чи не вживав він алкоголь, оскільки від нього чути запах алкоголю та запропонував пройти огляд за допомогою газоаналізатора «Драгер» на що було надано згоду. ОСОБА_1 особисто розпакував спеціальний мундштук та за його допомогою продув у спеціальний технічний прилад. Результат огляду 0,43 проміле. Поліцейський запитав чи погоджується особа з результатом огляду, на що ОСОБА_1 відповів згодою. Одночасно його повідомлено про неможливість подальшого керування транспортним засобом, оскільки особа перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Запропоновано проїхати до лікарні в разі непогодження з результатом на що ОСОБА_2 чітко відповів « чи є сенс їхати, напевно ні». ОСОБА_1 роз'яснено права та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Посилання апелянта з приводу того, що працівниками поліції не запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров'я, розцінюються апеляційним судом як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки ОСОБА_1 погодився з результатами за допомогою газоаналізатора «Драгер» та жодним чином не висловлював заперечення чи не згоду з таким оглядом.
Посилання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що з матеріалів відеозапису не вбачається, що саме він керував транспортним засобом є неспроможним та спростовується переглянутими відеозаписами, де особа, яка керувала транспортним засобом надала посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 та будь-яких заперечень з цього приводу не зазначав.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Будь-яких порушень порядку проведення медичного огляду судом апеляційної інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене у сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст 245, 251 КУпАП, повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини даної справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Порушень законодавства про адміністративні правопорушення, які б вплинули на правильність прийнятого місцевим судом рішення, та були б підставою для його скасування, під час складання протоколу про адміністративні правопорушення, та під час розгляду справи в суді першої інстанції, допущено не було.
Жодних підстав ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні.
На підставі вищевикладеного, дослідивши зібрані докази у справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, доводи апеляційної скарги намаганням уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.283,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 22 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_1 без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: ( підпис )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду В.В. Кабанова