Іменем України
14 січня 2026 року м. Кропивницький
справа № 1109/9716/12
провадження № 22-ц/4809/239/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Чельник О. І.,
секретар судового засідання Діманова Н. І.,
учасники справи:
стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,
боржник - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 01 вересня 2025 року у складі головуючого судді Іванової Н. Ю.
Короткий зміст заяви та ухвали суду першої інстанції.
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулося до суду із заявою, в якій просило поновити строк на пред'явлення до виконання виконавчого листа №1109/9716/2012, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда 04 лютого 2013 року та видати дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда у справі №1109/9716/12, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором №02013811144 від 06 серпня 2008 року в розмірі 57 246, 98 грн та судовий збір у сумі 572, 47 грн.
В обґрунтування зазначено, що 15 листопада 2012 року Кіровським районним судом м. Кіровограда у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 ухвалено рішення, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором у розмірі 57 246,98 грн та судовий збір у сумі 572,47 грн.
04 лютого 2013 року Кіровським районним судом м. Кіровограда видано виконавчий лист №1109/9716/2012 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором №02013811144 у розмірі 57 246,98 грн.
20 вересня 2016 року державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Бабак Б. Т., на підставі виконавчого листа 1109/9716/2012, відкрито виконавче провадження №52297962.
22 грудня 2021 року старшим державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Пагутяк М. В. винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу у зв'язку з відсутністю майна на яке можливо звернути стягнення. Зокрема, перевіркою майнового стану боржника, майна та коштів рівноцінних сумі боргу не виявлено. Постанову про повернення виконавчого документа разом з оригіналом виконавчого документа, направлено стягувачу за адресою - АДРЕСА_1 .
Зазначено, що 04 лютого 2025 року, з метою з'ясування місцезнаходження виконавчого листа, представником ТОВ «Кредитні ініціативи» направлено запит до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
19 лютого 2024 року Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направило на адресу ТОВ «Кредитні ініціативи» відповідь №8260/27.2-36 від 19 лютого 2025 року в якій зазначило, що виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 пред'являвся на виконання до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 20 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження № 52297962, в подальшому, 22 грудня 2021 року старшим державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Пагутяк М. В. винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу. Вказано, що станом на 18 лютого 2025 року виконавчий документ повторно на виконання до відділу не надходив.
Заявник звернув увагу, що при закінченні виконавчого провадження постанову про повернення виконавчого документа разом з оригіналом виконавчого документа було направлено на адресу стягувача, а саме - АДРЕСА_1 . Виконавчий документ на адресу місцезнаходження стягувача - м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21, не надходив.
З метою пред'явлення виконавчого листа №1109/9716/2012 до примусового виконання, працівником ТОВ «Кредитні ініціативи» встановлено його відсутність в кредитній справі, про що 19 лютого 2025 року складено відповідну довідку № 19.02.2025/1.
Зазначає, що рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 листопада 2012 року в справі №1109/9716/12 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості не виконано. Видача стягувачу ТОВ «Кредитні ініціативи» дубліката виконавчого листа не порушує права ОСОБА_1 та не покладає на нього будь- яких додаткових зобов'язань, оскільки дублікат виконавчого листа повністю відтворює втрачений виконавчий лист, у тому числі містить дату його видачі.
Щодо пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа, зазначено, що помилково вважаючи, що виконавчий лист № 1109/9716/2012 перебуває на виконанні у органах ДВС, стягувач пропустив строк пред'явлення виконавчого листа до виконання. Таким чином, встановлений трирічний строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання сплив 22 грудня 2024 року. Вказано, що стягувач пропустив строк не з власної вини, зокрема під час дії карантину запровадженого під час епідемії COVID відбулося повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, військові дії відбувались безпосередньо на території Києва та Київської області, що в свою чергу призвело до евакуації співробітників заявника та тимчасового припинення роботи співробітників товариства.
Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 01 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дубліката.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказав про те, що виконавчий документ повторно міг бути пред'явлений для виконання в строк до 22 грудня 2024 року. У своїй заяві заявник не навів переконливих обставин, які б свідчили про те, що існували обставини, які об'єктивно заважали заявнику реалізувати своє право на виконання судового рішення. Натомість, подавши на виконання виконавчий документ, стягувач тривалий час не виявляв належної зацікавленості в реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення та не навів будь-яких підстав, які б перешкоджали стягувачу звернутися із заявою в межах строків виконання судового рішення.
За вказаних обставин місцевий суд вважав, що підстави для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання відсутні, а тому суд не встановив підстав для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Стеценко М. В., подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали Фортечного районного суду міста Кропивницького від 01 вересня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення вимог заяви про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дубліката.
Зазначено, що в матеріалах справи наявні докази про закінчення виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 , а строк для повторного пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання пропущено стягувачем з відомих на те причин, у зв'язку з чим можна зробити висновок, що заявник не порушив даної процедури, тим самим сприяв задоволенню заяви про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дубліката. Проте, постановляючи ухвалу, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, а також не врахував правових висновків Верховного Суду, висловлених в аналогічних правовідносинах, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заяви.
Представник звернув увагу, що Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надано відповідь про те, що виконавчий документ повернуто стягувачу за адресою: АДРЕСА_1 , в той час як юридичною адресою стягувача є - АДРЕСА_2 . Представник також зазначив, що строки пред'явлення виконавчого листа до виконання у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану переривалися та на даний час не закінчились.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Відзиву на апеляційну скаргу боржником не подано, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Щодо участі учасників справи в судового засіданні в суді апеляційної інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та його представник ОСОБА_2 належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене у даній справі на 10 годину 30 хвилин 14 січня 2026 року, не з'явились (а.с.129-130).
Судова повістка, направлена ОСОБА_1 за адресою місця його реєстрації: АДРЕСА_3 , повернулась до суду неврученою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.132).
За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви ТОВ «Кредитні ініціативи».
Установлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.
Заочним рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 листопада 2012 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі 57 246, 98 грн та судовий збір у сумі 572, 47 грн (а.с.48-50).
На виконання вказаного судового рішення видано виконавчий лист.
20 вересня 2016 року державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницького Бабак Б. Т. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №52297962). Виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа №1109/9716/2012, виданого 04 лютого 2013 року Кіровський районним судом м. Кіровограда (а.с.69).
22 грудня 2021 року старшим державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Пагутяк М. В. у виконавчому провадження №52297962, при примусовому виконанні виконавчого листа №1109/9716/2012, виданого 04 лютого 2013 року Кіровський районним судом м. Кіровограда, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення. Перевіркою майнового стану боржника, майна та коштів рівноцінних сумі боргу не виявлено. Згідно відповіді ПФУ боржник не працює та не перебуває на обліку як отримувач пенсії, згідно відповіді ДПІ у боржника відсутні відкриті рахунки в банківських установах. За боржником відсутнє зареєстроване право власності на рухоме та нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення. Ураховуючи викладене, керуючись п.2 частини першої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ повернуто стягувачу. Зазначено, що виконавчий документ можу бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 22 грудня 2024 року (а.с.70).
04 лютого 2025 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до Міністерства юстиції України з проханням повідомити товариство про стан виконавчого провадження та вчинені виконавцем дії (а.с.71).
Згідно з відомостями зазначеними у листі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області від 19 лютого 2025 року, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 52297962 з примусового виконання виконавчого листа № 1109/9716/2012 від 04 лютого 2013 року, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда, про стягнення з ОСОБА_1 боргу. Виконавче провадження закінчено 22 грудня 2021 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (залишок боргу становить 30 563,49 грн). повідомлено, що постанову про повернення виконавчого документа, разом з оригіналом виконавчого документа, направлено стягувачу за адресою: вул. Дворцова, 46а, м. Кропивницький. Станом на 18 лютого 2025 року документ повторно на виконання до відділу не надходив (а.с.72).
Відповідно до довідки представника ТОВ «Кредитні ініціативи» від 19 лютого 2025 року, станом на 18 лютого 2025 року виконавчий лист №1109/9716/12-ц до ТОВ «Кредитні ініціативи» не надходив та на примусове виконання не пред'являвся, місцезнаходження виконавчого листа №2/1109/3881/12-ц від 04 лютого 2013 року не відоме (а.с.73).
Згідно довідки директора департаменту «Кредитні ініціативи» №27.05.2021/2 від 27 травня 2021 року, починаючи з 12 березня 2020 року, у зв'язку із запровадженими карантинними обмеженнями вхідна кореспонденція отримується/реєструється канцелярією у звичайному режимі, але передається в роботу співробітників відділу судового супровіду з затримкою, у зв'язку з частковим переведенням співробітників на дистанційний формат роботи (а.с.74).
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист є виконавчим документом (частини перша, третя статті 431 ЦПК України).
Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Видача дубліката виконавчого документа зумовлена необхідністю виконання ухваленого судом рішення, яке набрало законної сили, проте не було виконане боржником.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року в справі № 2-1316/285/11, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі ДВС (у приватного виконавця) свідчить про те, що його було втрачено.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року в справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року в справі № 643/20898/13, від 19 квітня 2021 року в справі № 2-1316/285/11, від 23 червня 2021 року в справі № 2-162/12, від 14 грудня 2022 року в справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року в справі № 433/1335/14, від 17 травня 2023 року в справі № 565/1888/19.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року в справі № 201/4043/19, від 09 лютого 2022 року в справі № 757/14604/20, від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року в справі № 127/2-3538/10.
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що: "стягувач, який пропустив строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви".
Видача дубліката виконавчого документа пов'язується з його втратою та можлива в межах строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання або за умови поновлення такого строку судом у разі його пропуску. У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частини перша статті 433 ЦПК України). Єдиною та необхідною підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. Встановлення судом факту пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання і непоновлена його судом є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа. Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Таким чином, під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення стягувача до суду з такою заявою обов'язковим та визначальним є питання з'ясування обставин, чи подана така заява заявником у строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року в справі № 1519/2-4707/11, провадження № 14-21цс24).
Отже, незалежно від фактичних та об'єктивних обставин втрати виконавчого документа, підтверджених доказами, юридично значущим є встановлення факту дотримання заявником строку звернення до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Зазначені процесуальні вимоги про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дубліката, є взаємопов'язаними, тому вирішення питання про видачу дубліката виконавчого документа можливо лише після вирішення питання про поновлення строку пред'явлення цього документа до виконання, у протилежному випадку, очевидно, що відсутні підстави для перевірки обставин втрати виконавчого листа, відповідно і для задоволення заяви стягувача в цій частині.
Звертаючись до суду із заявою щодо поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 , ТОВ «Кредитні ініціативи» вказувало, що пропустило строк на пред'явлення виконавчого документа до виконання з поважних причин. Крім того, зазначало, що оригінал виконавчого документа було втрачено з незалежних від стягувача причин внаслідок повернення виконавчою службою оригіналу виконавчого документа за неналежною стягувачу адресою.
Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Кредитні ініціативи», суд першої інстанції вказав про те, що виконавчий документ повторно міг бути пред'явлений для виконання в строк до 22 грудня 2024 року, разом з тим, у своїй заяві заявник не навів переконливих обставин, які б свідчили про те, що існували обставини, які об'єктивно заважали заявнику реалізувати своє право на виконання судового рішення. Натомість, подавши на виконання виконавчий документ, стягувач тривалий час не виявляв належної зацікавленості в реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення та не навів будь-яких підстав, які б перешкоджали стягувачу звернутися із заявою в межах строків виконання судового рішення. За вказаних обставин місцевий суд вважав, що підстави для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання відсутні, а тому суд не встановив підстав для задоволення вимог заяви в частині видачі дубліката виконавчого листа.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що заочним рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 листопада 2012 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі 57 246, 98 грн та судовий збір у сумі 572, 47 грн (а.с.48-50).
На виконання вказаного судового рішення видано виконавчий лист.
20 вересня 2016 року державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницького Бабак Б. Т. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №52297962). Виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа №1109/9716/2012, виданого 04 лютого 2013 року Кіровський районним судом м. Кіровограда (а.с.69).
22 грудня 2021 року старшим державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Пагутяк М. В. у виконавчому провадження №52297962, при примусовому виконанні виконавчого листа №1109/9716/2012, виданого 04 лютого 2013 року Кіровський районним судом м. Кіровограда, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення. Перевіркою майнового стану боржника, майна та коштів рівноцінних сумі боргу не виявлено. Згідно відповіді ПФУ боржник не працює та не перебуває на обліку як отримувач пенсії, згідно відповіді ДПІ у боржника відсутні відкриті рахунки в банківських установах. За боржником відсутнє зареєстроване право власності на рухоме та нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення. Ураховуючи викладене, керуючись п.2 частини першої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ повернуто стягувачу.
Зазначено, що виконавчий документ можу бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 22 грудня 2024 року (а.с.70).
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п'ята статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункт 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»).
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частина п'ята статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»).
У постанові Верховного Суду від 02 липня 2024 року в справі № 127/2-1455/2010 (провадження № 61-1831св24) вказано, що: «виконавчий документ неодноразово пред'являвся до виконання та повертався стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, зокрема, на підставі постанови державного виконавця від 29 грудня 2014 року. Частиною п'ятою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній станом на день винесення оскаржуваної постанови) встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди. Таким чином, з моменту переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення, яким у даному випадку є 30 грудня 2014 року. Враховуючи наведене, стягувач АТ «Ощадбанк» мав право пред'явити виконавчий документ до виконання з дня переривання цього строку до 30 грудня 2017 року. Встановлено, що банк пред'явив виконавчий лист до виконання у червні 2023 року, тобто після спливу трьох років з дня винесення постанови про повернення виконавчого листа стягувачу».
В частині п'ятій статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» законодавець визначив, у який момент починає перебіг строку пред'явлення виконавчого документу до виконання після його повернення стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення. Початок перебігу такого строку відбувається з наступного дня після постановлення постанови про повернення виконавчого документу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, за загальним правилом, після повернення виконавчого документа стягувачу постановою державного виконавця від 22 грудня 2021 року він мав бути пред'явлений до виконання у строк до 22 грудня 2024 року.
Станом на час звернення до суду із заявою (24 червня 2025 року) строк пред'явлення виконавчого листа №1109/9716/2012 до виконання сплинув 22 грудня 2024 року.
Відомості про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у справі № 1109/9716/12 з підстав, передбачених статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження», матеріали справи не містять.
Водночас 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII доповнено пунктом 102, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені Законом № 1404-VIII строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Запроваджений в Україні 24 лютого 2022 року воєнний стан наразі не припинено та не скасовано.
Таким чином, з огляду на положення пункту 102 розділу ХІІІ Закону № 1404-VIII, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення строку є передчасними.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що у питанні поновлення процесуального строку необхідно враховувати баланс інтересів стягувача і боржника, вирішити питання якому принципу надати перевагу: принципу правової визначеності чи принципу забезпечення права на судовий захист, оскільки обидва принципи є елементами принципу верховенства права (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 липня 2021 року у справі № 127/2-200/2004).
Щодо видачі дубліката виконавчого листа, колегія суддів виходить з такого.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).
Процесуальним обов'язком суду є належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року в справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 вказав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.
Стягувач стверджує, що оригінал виконавчого листа у нього відсутній, як і не перебуває на примусовому виконанні у відповідних органах.
04 лютого 2025 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до Міністерства юстиції України з проханням повідомити товариство про стан виконавчого провадження та вчинені виконавцем дії (а.с.71).
Згідно з відомостями, зазначеними у листі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області від 19 лютого 2025 року, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 52297962 з примусового виконання виконавчого листа № 1109/9716/2012 від 04 лютого 2013 року, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда, про стягнення з ОСОБА_1 боргу. Виконавче провадження закінчено 22 грудня 2021 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (залишок боргу становить 30 563,49 грн). Повідомлено, що постанову про повернення виконавчого документа, разом з оригіналом виконавчого документа, направлено стягувачу за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 18 лютого 2025 року документ повторно на виконання до відділу не надходив (а.с.72).
Відповідно до довідки представника ТОВ «Кредитні ініціативи» від 19 лютого 2025 року, станом на 18 лютого 2025 року виконавчий лист №1109/9716/12-ц до ТОВ «Кредитні ініціативи» не надходив та на примусове виконання не пред'являвся, місцезнаходження виконавчого листа №2/1109/3881/12-ц від 04 лютого 2013 року не відоме (а.с.73).
Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2019 року в справі № 2-6471/06 (провадження № 61-11034св19) вказав, що факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби може свідчити про те, що оригінал виконавчого документу втрачено.
Отже, виконавчий лист відсутній як у стягувача, так і у виконавця, а також відсутні відомості про належне виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Колегія суддів також звернула увагу, що в листі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області від 19 лютого 2025 року зазначено про те, що постанову про повернення виконавчого документа, разом з оригіналом виконавчого документа, направлено стягувачу за адресою: вул. Дворцова, 46а, м. Кропивницький. Однак юридичною адресою стягувача у даній справі є - вул. В. Хвойки, 21, м. Київ.
Враховуючи те, що заявник надав докази відсутності у нього як стягувача та в органі ДВС оригіналу виконавчого документа №1109/9716/2012, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда 04 лютого 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, з метою дотримання загальних засад судочинства, гарантій права на справедливий суд, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення заяви ТОВ «Кредитні ініціативи» про видачу дубліката виконавчого документа у справі № 1109/9716/12.
Таким чином, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, тому наявні підстави для її задоволення і скасування ухвалиФортечного районного суду міста Кропивницького від 01 вересня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення заяви стягувача про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дубліката.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 01 вересня 2025 року слід скасувати, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа та видачу дубліката виконавчого листа задовольнити, поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» строк на пред'явлення до виконання виконавчого листа №1109/9716/2012, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда 04 лютого 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та видати дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда у справі №1109/9716/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором №02013811144 від 06 серпня 2008 року в розмірі 57 246, 98 грн та судового збору в розмірі 572,47 грн.
Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити.
Ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 01 вересня 2025 року скасувати.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа та видачу дубліката виконавчого листа задовольнити.
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» строк на пред'явлення до виконання виконавчого листа №1109/9716/2012, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда 04 лютого 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Видати дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда у справі №1109/9716/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором №02013811144 від 06 серпня 2008 року в розмірі 57 246, 98 грн та судового збору в розмірі 572,47 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 23.01.2026.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді О. Л. Карпенко
О. І. Чельник