Справа№751/262/26
Провадження №2/751/1071/26
23 січня 2026 року місто Чернігів
Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова Яременко І. В.,
розглянувши в порядку прийняття позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гречко Наталія Олександрівна, до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам,
02.01.2026 адвокат Гречко Н.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам в сумі 760 889,40 грн за виконавчим листом №751/11083/14, виданим 28.10.2014 Новозаводським районним судом м.Чернігова.
Ознайомившись з позовом та доданими до нього матеріалами, доходжу висновку, що позов підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Положенням ч. 1 ст. 64 ЦПК України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ч.1, 3, 4 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі.
До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правничої допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правничу допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правничої допомоги.
Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (ч. 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 240 ЦК України, представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Позовна заява про звільнення від сплати аліментів подана до суду та підписана адвокатом Гречко Н.О., яка діє на підставі Ордеру серії СВ №1134473 від 30.12.2025 на надання правничої допомоги Герасименко Наталії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги від 29.12.2025 у Новозаводському районному суді м. Чернігова.
Водночас, згідно з наданим до позовної заяви сповіщенням №15 від 22.12.2022 солдат ОСОБА_1 , 1991 року народження, під час бойового завдання внаслідок артилерійського обстрілу позицій підрозділу в н.п. Білогорівка Луганської області зник безвісти 08.12.2022.
Частиною першою статті 25 ЦК України визначено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
При цьому, відповідно до усталеної правової доктрини з поняттям суб'єкта права пов'язані поняття правоздатності та дієздатності. Цивільна правоздатність як здатність мати цивільні права і нести обов'язки є категорією можливості.
Внаслідок цього правоздатність це необхідна умова для правоволодіння, передумова для виникнення в особи суб'єктивного права.
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. (ч. 4 ст. 25 ЦК України).
Натомість, доказів того, що ОСОБА_1 визнаний судом безвісно відсутнім відповідно до положень статті 43 ЦК України або оголошений померлим на підставі ст. 46 ЦК України, суду не надано. Відсутні також відомості про визнання ОСОБА_1 недієздатним.
Суд зауважує, що правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, визначає Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», який забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.
Положеннями статті 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначено, що особа, зникла безвісти це фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук; особа, зникла безвісти за особливих обставин особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
З моменту набрання чинності новою редакцією Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» він регулює питання правового статусу осіб, зниклих саме за перелічених вище обставин.
Особа набуває статусу зниклої безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі Реєстр), на підставі заяви про факт зникнення особи.
Статус «зниклий безвісти» не припиняє цивільних прав та обов'язків боржника.
Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» прямо встановлює, що набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності; над її майном може бути встановлена опіка. Опікун має обов'язок приймати виконання цивільних обов'язків на користь такої особи і погашати її борги за рахунок її майна (ч. 3 ст. 44 ЦК України).
Відтак, у розумінні положень ЦК України та ЦПК України мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не може бути його законним представником.
Таким чином, у адвоката Гречко Н.О. відсутні повноваження надавати ОСОБА_1 правничу допомогу, у тому числі, й підписувати позов.
При цьому суд відхиляє як неспроможні доводи адвоката Гречко Н.О. про можливість застосування у даному випадку положень ст. 51 КПК України, якою визначено, що договір із захисником має право укласти особа, передбачена в частині першій статті 45 цього Кодексу (підозрюваного, представництво інтересів юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру у спеціальному порядку, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також інші особи, які діють в її інтересах, за її клопотанням або за її наступною згодою.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, позовна заява підлягає поверненню представнику, як таку, що підписана особою, яка не має права її підписувати, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 175, 185, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гречко Наталія Олександрівна, до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам - повернути представнику позивача разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І. В. Яременко