нп 2-др/490/4/26 Справа № 489/4124/24
Центральний районний суд м. Миколаєва
23 січня 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого - судді Гуденко О.А., при секретарі судового засідання - Могила Д.І., без участі представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачки адвокатки Островської О.В. про стягнення судових витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 05 січня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовлено
09.01.2026 року від представника відповідачки адвокатки Островської О.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за отримання правової допомоги в сумі 15000,00 (п'ятнадцять тисяч гривнів 00 копійок).
В обгрунтування заяви посилається на те, що під час ухвалення судового рішення Центральний районний суд м. Миколаєва не вирішив питання про судові витрати, які були понесені відповідачем при розгляді даної справи. Між ОСОБА_2 та адвокатом Островською О.В 08.07.2025 було укладено договір про надання правової допомоги щодо представництва та захисту інтересів клієнта в першій інстанції (Центральному районному суді м. Миколаєва) у справі № 489/4124/24.
Відповідно до умов 4.1. договору ОСОБА_2 сплатила винагороду адвокату Островській О.В. 15160,00 грн. двома платежами (у тому числі комісійний збір банку): платіжна інструкція № 213719648 від 23.10.2025 - сума операції: 9095.00 грн. платіжна інструкція № 207929608 від 01.10.2025 - сума операції: 6065.00 грн. Адвоктом Островською О.В. було надано наступні послуги: збір додаткових доказів та подання їх до суду, складання клопотань, представлення інтересів клієнта в суді у судових засіданнях, сплата поштових відправлень та інше. Орієнтовний розрахунок судових витрат міститься в матеріалах справи та подано 23.10.2025. Вважає, що зазначене є підставою для ухвалення додаткового рішення суду.
Від заявника до суду надано клопотання про розгляд справи в її відсутність, вимоги підтримує в повному обсязі .
Представник відповідача не надав до суду письмові заперечення проти задоволення заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
В судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зіст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченомустаттею 270 цього Кодексу.
Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Рішенням суду визначено що питання щодо витрат на правничу допомогу підлягає вирішенню в порядку, передбаченому ч. 8 ст.141 та ст.270 ЦПК України.
Статтею 133 ЦПК Українивстановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зіст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом ч.ч.2, 3 ст. 137ЦПК Українирозмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Так, на підтвердження своїх вимог адвокат Островська О.В. надала:
- копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 08.07.2025 року;
- копію акту приймання -передачі виконаних робіт від 05.01.2026 року до договору про надання правової (правничої) допомоги з наведеним конкретним переліком наданих видів послуг (але без зазначення їх вартості) . Відповідно до цього Акту, адвокатом Островською О.В. надано наступні послуги: збір додаткових доказів та подання їх до суду, складання клопотань, представлення інтересів клієнта в суді у судових засіданнях, сплата поштових відправлень та інше.
- копію платіжна інструкція № 213719648 від 23.10.2025 - сума операції: 9095.00 грн. платіжна інструкція № 207929608 від 01.10.2025 - сума операції: 6065.00 грн.
Орієнтовний розрахунок судових витрат міститься в матеріалах справи та подано 23.10.2025
Цивільним процесуальним законодавством передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Саме дії Відповідача щодо спроби порушити презумпцію спільного сумісного майна подружжя спричинили такі наслідки як звернення Позивача до суду для поновлення його порушених прав. Позивач не бажав нести такі судові витрати або будь-які інші додаткові витрати, зумовлені явним посягання Відповідача на майнові права Позивача. Тому, відшкодування судових витрат і зокрема витрат на правову (правничу) допомогу Позивачеві є не просто його правом, а необхідною умовою законності та справедливості
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог , відповідачка ОСОБА_2 має право на відшкодування за рахунок позивачки ОСОБА_3 витрат, пов'язаних з її розглядом, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи ( ч.3 ст. 137 ЦПК України).
За частиною п'ятою статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Основними критеріями визначення та розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Схожі правові висновки викладені в пункті 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У додатковій постанові Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Крім того, згідно з пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги представника відповідача адвоката Островської О.В. про відшкодування судових витрат, понесених при розгляді даної справи, є частково обґрунтованими.
Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом відповідача послуг, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд вважає, що відшкодування на користь ОСОБА_2 підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 5 500 грн. - оскільки такий розмір відповідає загальним засадам цивільного законодавства справедливості та розумності.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу (5 500 грн) є доведеним, відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони , тривалістю слухання справи у суді першої інстанції .
Аналогічна позиція щодо оцінки критерію реальності наданих адвокатських послуг виклдаена в постанові Верховного Суду у справі № 490/1923/23 від 04 червня 2025 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями 133, 141, 270, 354 ЦПК України, суд
Ухвалити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5500 грн. витрат на правову допомогу.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення додаткового рішення суду апеляційної скарги..
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гуденко О.А.