Справа № 601/167/26
Провадження № 1-кс/601/68/2026
23 січня 2026 року Кременецький районний суд Тернопільської області у складі: головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026211010000038 від 21.01.2026, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кременець, Кременецького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, депутатом не являється, з середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення частиною 2 статті 345 КК України,-
- за участю прокурора ОСОБА_5 ,
- підозрюваного ОСОБА_4 ,
- захисника ОСОБА_6
Заступник начальника СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капітан поліції ОСОБА_3 за погодженням прокурора Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернулася до суду із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання мотивовано тим, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» до правоохоронних органів відносяться органи Національної поліції, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» - завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Пунктом 2 статті 18 вказаного Закону передбачено, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій, зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчі органи поліції.
Згідно зі ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» - Поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.
Поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходи реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України на підставі та порядку, визначених законом.
Так, 21.01.2026, працівнику спеціального підрозділу РПОП ГУНП в Тернопільській області, інспектору взводу №1 швидкого реагування лейтенанту поліції ОСОБА_8 , на підставі постанови про залучення спеціального підрозділу для забезпечення проведення слідчих (розшукових) дій від 20.01.2026, був залучений до проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Кременецького районного суду справа 601/100/26 у кримінальному провадженні №12025211010000426 від 24.10.2025, за ч.1 ст.307 КК України за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний працівник правоохоронного органу перебував у форменому одязі із розпізнавальними знаками.
21.01.2026, близько 08:00 год., в ході проведення вищевказаного санкціонованого обшуку перебував в приміщенні житлового будинку на АДРЕСА_1 ОСОБА_8 , де здійснював виконання своїх службових обов'язків, відповідно до посадової інструкції. В цей час, у вказаному житловому будинку також перебував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 . В цей час в ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу ОСОБА_8 , який забезпечував проведення слідчої (розшукової) дії за вищевказаною адресою.
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, 21.01.2026, близько 08:10 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в кімнаті будинку, за місцем власного проживання, АДРЕСА_1 , взяв до рук металеву гирю та умисно наніс один удар в область голови, працівнику спеціального підрозділу РПОП ГУНП в Тернопільській області, інспектору взводу №1 швидкого реагування лейтенанту поліції ОСОБА_8 , який в той час виконував свої службові обов'язки, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани волосистої частини голови, струс головного мозку, закритої черепно-мозкової травми.
Таким чином, ОСОБА_4 , своїми умисними діями, що виразились в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, підозрюється у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просить клопотання задовольнити. В разі не обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, є певна ступінь можливості, що він вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного є висока ступінь ймовірності здійснення ним позапроцесуальних дій.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просять обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Дослідивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку прокурора, який під час судового розгляду клопотання не довів потребу у застосуванні найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити, та обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
21.01.2026 о 11 год. 05 хв. ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
22.01.2026 о 10 год. 50 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Обставинами, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 263 КК України є: заява ОСОБА_8 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення; допит потерпілого ОСОБА_8 ; протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 21.01.2026; повідомлення про підозру ОСОБА_4 ; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; довідки.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 - частина 2 статті 345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків. Санкція частини 2 статті 345 КК України передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, та відповідно до вимог статті 12 КК України є нетяжким злочином.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 - покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Відповідно до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За змістом ч.4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 КК України, та повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Окрім цього, беззаперечних доказів, які б спростовували обґрунтованість підозри пред'явленої ОСОБА_4 - слідчому судді не надано.
При цьому, необхідно відзначити, що на даному етапі кримінального провадження стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.
Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, тобто заборони залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22:00 години по 06:00 годину, з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 5 статті 194 КПК України.
Вказаний запобіжний захід буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Судом роз'яснено підозрюваному вимоги ст.ст.181, 194 КПК України та наслідки невиконання обов'язків, які покладаються на нього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 181, 194, 205, 206 КПК України, суд, -
постановив:
В клопотанні заступника начальника СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026211010000038 від 21.01.2026, відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 КК України, - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кременець, Кременецького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22:00 години по 06:00 годину.
У відповідності до частини 5 статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, суду або іншої службової особи, уповноваженої на проведення слідчих (процесуальних) дій на визначений час;
2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, а саме: з АДРЕСА_1 , в період доби з 22:00 години по 06:00 годину, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали 2 місяці.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення Кременецьким районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільської області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено о 15:30 годині 23 січня 2026 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1