Номер провадження 2-п/243/4/2026
Номер справи 243/10263/25
« 23 » січня 2026 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Гончарової А.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Слободкіної Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі Наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
01.12.2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області ухвалив заочне рішення, яким задовольнив позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
13.01.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд вказаного заочного рішення, де заявник просив скасувати заочне рішення суду, призначивши справу до розгляду в загальному порядку, оскільки про судове рішення він дізнався від позивача, і про розгляд справи він не був повідомлений.
Учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до положень ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви про перегляд заочного рішення, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01.12.2025 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, яким шлюб, зареєстрований 09.08.2017 у Виконавчому комітеті Миколаївської міської ради Слов'янського району Донецької області, актовий запис № 38, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвано.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Ухвалюючи заочне рішення за відсутності відповідача, суд виходив з того, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, оскільки до суду повернулось поштове відправлення з позначкою «адресат відсутній за зазначеною адресою».
Довідка поштового відправлення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду справи.
Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).
Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
Згідно частини 5 статті 128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.
Таким чином, відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи, що у справі містились достатні дані про права і взаємовідносини сторін, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, суд вважав заможливим розглянути справу за відсутності відповідача, та, зі згоди позивача, на підставі ухвали суду, провести заочний розгляд справи.
В своїй заяві про скасування заочного рішення відповідач зазначив, що судову повістку про виклик до суду він не отримував, про що свідчить довідка поштового відправлення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «адресат відсутній за вказаною адресою».
Оскільки відповідач не приймав участі при розгляді судом зазначеної судової справи, це позбавило його законних прав, передбачених ст. 43 ЦПК України, зокрема: подавати докази; брати участь у судових засіданнях; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин, про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд, а також, спори про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення розгляду справи в порядку спрощеного провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259-261, 268 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Заочне рішення від 01 грудня 2025 року по цивільній справі № 243/10263/25, провадження 2/243/2341/2025 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - скасувати.
Повідомити учасникам справи, що розгляд справи відбудеться 05 лютого 2026 року об 10 годині 30 хвилин, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом та повідомленням сторін.
Копію цієї ухвали направити сторонам у справі.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://sl.dn.court.gov.ua/sud0544.
Роз'яснити, що в 15-денний строк з дня отримання ухвали відповідач вправі подати відзив на позов і всі письмові та електронні докази, висновки експертів, заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відповідно до ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до вимог ст.187 ЦПК України позивач в 15-денний строк з дня отримання відзиву на позов вправі подати відповідь на відзив.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 23 січня 2026 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області А.О. Гончарова