Справа № 243/796/26
Провадження № 2-а/243/26/2026
про залишення позовної заяви без руху
23 січня 2026 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Гончарова А.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пікулін Роман Миколайович до Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» надійшов вказаний адміністративний позов.
Ознайомившись з матеріалами адміністративної позовної заяви вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Статтею 161 КАС України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, зокрема відповідно до частини 3статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позові адвокат Пікулін Р.М., який діє і в інтересах ОСОБА_1 , як підставу для звільнення від сплати судового збору на п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» та практику Верховного суду згідно якої якщо особа має статус УБД, вона звільняється від судового збору незалежно від рівня судової інстанції.
Разом з тим, посилання на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільненні від сплати судового збору за подання позовної заяви є помилковим, з огляду на наступне.
Так, на учасників бойових дій розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, який визначає статус, зокрема, і учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону, звільняються від плати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження №11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19).
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до правового висновку, викладеного в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №9901/70/20, пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав.
Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Цей висновок підтверджуються ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі №567/79/23.
Системний аналіз наведених норм закону з урахуванням правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що у кожному випадку суди мають враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи).
Так, оскільки предметом позовних вимог в даній справі є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову з підстав, передбачених, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки матеріали справи не свідчать про те, що спір в даній справі пов'язаний з порушенням прав ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, отже, суд констатує обов'язок позивача сплатити судовий збір по вказаній справі.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 відступила від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 (провадження N 21-1410а16), та визначила правову позицію, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3328,00 грн. на одну особу.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Розмір судового збору, який позивач повинен сплатити, становить 532,48 ( 3328,00 х0,2х0,8) грн., тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 0,8 у зв'язку із подання позову в електронному виді.
Реквізити для сплати судового збору: розрахунковий рахунок UA598999980313111206000005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Позивачу необхідно сплатити судовий збір у вищезазначеному розмірі та квитанцію про його оплату надати суду.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
На підставі викладеного, суддя вважає за необхідне адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без руху, надавши позивачу час для усунення виявлених недоліків.
Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 133, 160, 161, 169 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пікулін Роман Миколайович до Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення адміністративного позову без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Слов'янського міськрайонного
суду Донецької області А.О.Гончарова