243/5138/25
3/243/28/2026
22 січня 2026 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Сидоренко І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Зубкова В.В.,
представника особи, що притягується
до адміністративної відповідальності Тютюнника В.В.,
розглянувши матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
06 червня 2025 року, о 19 години 50 хвилин, ОСОБА_1 , в м. Слов'янськ Донецької області, по вул. Сільзаводська, біля буд. № 5, керував транспортним засобом LAND ROVER RANGE ROVER, державний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
11 листопада 2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Тютюнник В.В. до суду надійшло письмове клопотання в якому він просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Так, у вказаному клопотанні зазначено, що причина зупинки автомобіля була незаконна. У кожному разі працівник поліції зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки. На вимогу поліцейського зупинку варто здійснювати з дотриманням вимог ПДР (п. 2.4 ПДР). Якщо поліцейський не може назвати причину зупинки, його подальші дії є незаконні і особа не зобов'язана їх виконувати. Згідно відео файлу з відеореєстратора під назвою IMG_7402 видно, що працівники поліції зупинили транспортний засіб зазначений у протоколі, однак хто саме керував цим транспортним засобом встановити не можливо і по відео можливо встановити що транспортний засіб їде не порушуючи правил дорожнього руху (а саме рухається по своїй полосі, вмикає сигнали повороту і таке інше). Другий відеозапис під назвою export-62djf вже з нагрудної камери поліцейського не містить фіксації всіх необхідних елементів складу адміністративного правопорушення, а саме діяння у формі керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 а саме (руління, запалювання двигуна, гальмування, рух тощо) тому як відео розпочинається з моменту коли вже транспортний засіб зазначений у протоколі стоїть на узбіччі автошляху у нерухомому стані і двигун вимкнений. Тобто, вказаний доказ (відеозапис) є неналежним доказом, оскільки не підтверджує обставини керування транспортним засобом зазначеним у протоколі саме ОСОБА_1 . Крім того на відео чітко видно та чути, як ОСОБА_1 сказав поліцейському що він не керував т/з, в тому числі перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, та не вживав алкогольні напої, перебуваючи за кермом автомобіля, а тому він не є і не може бути суб'єктом даного правопорушення, звідси відмова від проходження освідування на стан сп'яніння сама по собі не створює складу даного адміністративного правопорушення. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави для зупинки транспортного засобу згідно підстав зазначених у ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» та на відеозаписах поліцейські не озвучують жодної причини зупинки. Обставини, визначені законом, які надавали поліцейському право вимагати від ОСОБА_1 пред'явлення водійського посвідчення, технічного паспорту на транспортний засіб та пройти огляд на стан сп'яніння, були відсутні. Крім того, звертаю увагу суду на те, що у протоколі поліцейським зазначено, що у ОСОБА_1 вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння такі як запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя. Однак на відео можливо чітко побачити що ОСОБА_1 має однаковий тон обличчя, чітко відповідає на запитання поліцейського і веде себе спокійно та ввічливо. Також поліцейськими не було роз'яснено ОСОБА_1 права та обов'язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, що є грубим порушенням його прав. В протоколі не зазначено жодного свідка, як це передбачено законом, ст. 266 КУпАП, а також п. 2.5 ПДР України про те що відмова водія від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння фіксується у присутності двох свідків. Вивчаючи матеріали справи та додатні до протоколу додатки у вигляді відео файлів встановлено, що відео складається з двох файлів. Один з яких зроблений на відео реєстратор з службового автомобіля, а другий файл складається з 3 різних файлів зафіксованих на боді камери і змонтовано в один відео файл, що вказує на порушення вимог вищевказаного Наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 року та є недопустимим доказом у справі. Складання адміністративного протоколу серія АБА № 093859 від 06.06.2025 року та відсторонення водія від керування транспортного засобу зазначеного у протоколі на відеокамеру не зафіксовано, протокол про відсторонення водія від керування до матеріалів справи не долучено, що також є порушенням вимог ст. 266 КУпАП та інструкції з оформлення працівниками патрульної служби МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суду не повідомив, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Тютюнник В.В. в судовому засіданні просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта та ін.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Провина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
?протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА № 093859 від 06 червня 2025 року, відповідно до якого 06 червня 2025 року, о 19 години 50 хвилин, ОСОБА_1 , в м. Слов'янськ Донецької області, по вул. Сільзаводська, біля буд. № 5, керував транспортним засобом LAND ROVER RANGE ROVER, державний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі відмовився;
?направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06 червня 2025 року до КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Слов'янськ ОСОБА_1 , в результаті огляду якого, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя;
?рапортомполіцейського взводу № 1 роти № 3 БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП лейтенантом поліції Горбатко Є. від 06.06.2025 з якого видно, що 06 червня 2025 року, о 19 год. 50 хв., ним, під час несення служби, у м. Слов'янськ по вул. Сільзаводська, біля буд. № 5, був зупинений транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 згідно п. 10 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Під час спілкування з водієм були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Водія та транспортний засіб передано інспектору ВСП головному сержанту ОСОБА_2 ;
?постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 494919 від 06.06.2025 року, відповідно до якої 06.06.2025 року, о 19 год. 50 хв., у м. Слов'янськ по вул. Сільзаводська, біля буд. № 5, ОСОБА_1 керував транспортним засобом LAND ROVER RANGE ROVER, державний номерний знак НОМЕР_3 , при цьому не мав при собі посвідчення водія, за що водія ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень;
?відеозаписами, доданими до протоколу, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції. В ході спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя) та йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alkotest DRAGER або в наркологічному диспансері м. Слов'янська, але ОСОБА_1 відмовився пройти такий огляд. Також з відеозапису слідує, що перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 були роз'ясненні його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, роз'яснена відповідальність за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, у заперечень чи клопотання від водія ОСОБА_1 не надходило.
За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та доведеність його вини.
Суд вважає безпідставними доводи сторони захисту, що працівники поліції не зафіксували факт керування та зупинки ОСОБА_1 06 червня 2025 року, о 19 годин 50 хвилин, транспортним засобом, LAND ROVER RANGE ROVER, державний номерний знак НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння, оскільки дані доводи спростовуються долученими до справи відеозаписами.
Факт керування та зупинки ОСОБА_1 транспортним засобом зафіксований на камеру відеореєстратора, як доказ відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, та узгоджується із сукупністю інших доказів у справі. Також закон не містить прямої заборони використання запису відеореєстратора в роботі поліцейських.
Також, з відеозапису з боді-камери поліцейського видно, що ОСОБА_1 перебуває за кермом транспортного засобу, LAND ROVER RANGE ROVER, державний номерний знак НОМЕР_3 , а при роз'ясненні поліцейським про причину зупинки транспортного засобу, водій ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом.
Крім того, транспортний засіб під керування водія ОСОБА_1 був зупинений через порушення останнім правил дорожнього руху, про що 06.06.2025 року, о 19 годині 50 хвилин, була винесена відповідна постанова серії БАА № 494919 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, за керування транспортним засобом, при цьому не маючи при собі посвідчення водія. Доказів на спростування даного факту, або оскарження цієї постанови, суду не надано.
Таким чином, до доводів сторони захисту в частині відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом суд ставиться критично та розцінює їх як спробу уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Враховуючи наведене вище, суд вважає, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом встановлений належним чином, що підтверджується наведеними вище доказами в їх сукупності.
Також суд не приймає до уваги доводи сторони захисту з приводу того, що працівниками поліції було незаконно зупинено транспортний засіб.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER, під керуванням ОСОБА_1 має державний номерний знак НОМЕР_3 , тобто зареєстрований в іншій країні, що давало поліцейському право на його зупинку.
Крім того, відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» під час воєнного стану поліцейські наділені повноваженнями перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів.
Як зазначено у п. 7 «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1456, уповноважена особа має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у випадках порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.
Подія даного судового розгляду відбулася 06 червня 2025 року (під час запровадження в Україні правового режиму воєнного стану), тому вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування транспортним засобом, а в разі потреби проведення огляду транспортного засобу (що можливо звісно тільки після зупинки транспортного засобу), суд вважає правомірними.
Крім того, складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП відбулося після того, як ОСОБА_1 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Окрім цього, суд критично ставиться до заперечень сторони захисту з приводу того, що поліцейські вправі провести огляд водія на стан сп'яніння в разі наявності ознак такого сп'яніння, а ніяких ознак перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння не вбачається.
Як зазначено в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, у працівників поліції були всі законні підстави вимагати ОСОБА_1 пройти огляду на стан сп'яніння.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, 06 червня 2025 року, о 19 години 50 хвилин, ОСОБА_1 , в м. Слов'янськ Донецької області, по вул. Сільзаводська, біля буд. № 5, керував транспортним засобом LAND ROVER RANGE ROVER, державний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя).
Також, з відеозапису з бодікамери поліцейського видно, що ОСОБА_1 працівник поліції повідомляв, що у нього є підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння та перелічив ознаки такого стану, як запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя, однак заперечень з цього приводу від ОСОБА_1 не надійшло.
Посилання захисника на те, що на відео можливо чітко побачити, що ОСОБА_1 має однаковий тон обличчя, чітко відповідає на запитання поліцейського і веде себе спокійно та ввічливо, а отже не має ознак сп'яніння, які інспектор вбачав у водія, на увагу не заслуговують, оскільки ОСОБА_1 ставиться у вину не керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, в відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Твердження захисника про те, що відеозаписи є неналежними і недопустимими доказами, оскільки є не безперервними, не є слушними, оскільки відеозаписи є чіткими, змістовними та такими, що повністю відтворюють хронологію подій, що відбувалися за участю правопорушника.
Також відеозапис з боді-камери поліцейського містить всі необхідні реквізити, а саме, номер боді-камери, дату, час та координати запису.
З відеозапису боді-камери видно, що перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 були роз'ясненні його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (13:10 година відеозапису), будь яких клопотання з цього приводу від ОСОБА_1 до працівника поліції заявлено не було. Крім того, протокол підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності та ОСОБА_1 повідомлено місце та час розгляду справи, про що свідчить його особистий підпис в протоколі та відеозапис з боді-камери поліцейського (46:28 година відеозапису). Також на відеозапису з боді-камери зафіксовано складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (44:51 година відеозапису).
Доводи захисника Тютюнника В.В. щодо того, що при огляді ОСОБА_1 на стан сп'яніння були відсутні свідки є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. При цьому, судом встановлено, що фіксування адміністративного правопорушення відбувалось за допомогою технічних засобів, а тому відсутність свідків не є порушенням норм чинного законодавства України.
Доводи захисника Тютюнника В.В. щодо того, що ОСОБА_1 не відстороняли від керування автомобілем є необґрунтованими та спростовуються рапортом поліцейського в якому зафіксовано, що від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонено, а водія та транспортний засіб передано інспектору ВСП головному сержанту ОСОБА_2 . Посилання захисту на те, що водій не був відсторонений від керування транспортним засобом в порядку ч. 1 ст. 266 КУпАП та з цього приводу не був складений акт, не спростовують провину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З аналізу ч. 1 ст. 266 КУпАП видно, що з метою усунення небезпеки, що виникає при знаходженні за кермом водія (судноводія) щодо якого є підстави вважати, що він перебуває у стані сп'яніння, законодавством передбачена можливість відсторонення зазначених осіб від керування транспортними засобами або суднами. Відсторонення водіїв від керування транспортним засобом полягає у примусовому припиненні руху, звільнення транспортного засобу від особи, що їм керує, затримання посвідчення водія і здачі у разі необхідності транспортного засобу на платну стоянку або до відповідного органу, передача управління транспортного засобу іншій особі, яка має посвідчення водія.
Відповідно до відеозапису бодікамер, працівники поліції дотримались вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП, тобто відсторонили водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом те передали транспортний засіб тверезому водієві (48:48 година відеозапису).
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння знайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу, у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч. 3 цієї статті у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п. 7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Як визначено п. 3 Порядку, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Відповідно до п. 6 цього Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. А згідно п. 8 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Цей порядок при огляді на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 був дотриманий.
Суд вважає, що викладені доводи сторони захисту у клопотанні про закриття провадження, протирічать встановленим судом обставинам на підтвердження вини ОСОБА_1 , заявлені та подані виключно для уникнення відповідальності.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06. 2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином суд приходить до висновку, що дані докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерію «поза розумним сумнівом» підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», правопорушник ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 34, 35, 40-1, 124, 245, 280, 283-284 КУпАП, ПДР України, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на рахунок отримувача: UA198999980313090149000005001, отримувач коштів: Донецьке ГУК/м.Донецьк/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання три місяці.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області І.О. Сидоренко