Справа № 733/1747/25
Провадження № 2/243/32/2026
22 січня 2026 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючий суддя Пронін С.Г.
за участю секретаря Рудь Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Горлівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_3 , після смерті якої залишилась спадщина у вигляді 4/7 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначила, що вона прийняла спадщину після смерті матері за законом шляхом сумісного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, інші спадкоємці, які б прийняли спадщину після смерті матері відсутні. Вона звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, але їй було відмовлено у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок. У зв'язку із чим, позивач просить визнати за нею право власності на 4/7 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду письмову заяви, згідно якої просила розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача Горлівської міської ради Донецької області будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнав в повному обсязі, вказав, що він є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . На момент її смерті він не проживав разом з матір'ю, спадщину після її смерті не приймав, до нотаріуса не звертався. Зазначив, що він відмовляється від спадщини на користь своєї сестри ОСОБА_1 . Просив розглянути справу без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04.02.2000, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Горлівка Донецької області, в Україні.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 08.04.2005, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Горлівка Донецької області, в Україні.
Позивач ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 28.11.2024, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 17.12.2021.
Відповідач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 07.01.2025.
Згідно договору купівлі-продажу від 20.08.1986 посвідченого державним нотаріусом Першої горлівської державної нотаріальної контори Вільчик Л.П. за № 2775, ОСОБА_3 на праві приватної власності належала 4/7 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказаний будинок було зареєстровано за ОСОБА_3 у Горлівському бюро технічної інвентаризації 21 жовтня 1986 року за реєстровим номером 26995, реєстрова книга 146.
Згідно технічного паспорта від 21.07.2025 та довідки про характеристики та споруди, житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , складається з: житлового будинку - літера А1, загальною площею 98,3 кв.м., житловою площею 56,2 кв.м., прибудови літера - а2, прибудови - літера а3, сараю - літера Б1, сараю - літера В1, вбиральні - літера Г1, огорожа - № 1, ворота з хвірткою - № 2. Технічний паспорт виготовлено ПП «Інвентаризатор Ічнянщини», реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва ТІ01:1392-3665-9953-8053.
Згідно відомостей домової книги за адресою: АДРЕСА_1 позивач ОСОБА_6 , була зареєстрована разом з матір'ю ОСОБА_3 .
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 82860006 від 13.10.2025, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Варзагер С.В. 08.04.2025 було заведено спадкову справу № 32/2025, у спадковому реєстрі № 73910524.
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 82860026 від 13.10.2025, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про заповіт у Спадковому реєстрі відсутні.
Як вбачається з копії матеріалів спадкової справи № 32/2025, які були витребувані судом у приватного нотаріуса, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину за законом після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Інший спадкоємець за законом ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину не звертався.
Листом приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Варзагер С.В. № 84/01-16 від 21.05.2025, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки нею не був наданий правовстановлюючий документ на 4/7 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та відсутністю інформації стосовно вказаного житлового будинку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦК УРСР 1963 року, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (стаття 1268 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності та кожний доказ окремо, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідно до цивільного законодавства позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , має право в порядку спадкування отримати у спадщину майно, що належало спадкодавцю, однак позбавлена цього права, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо житлового будинку, який входить до складу спадщини, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності спадкодавця на будинок, яка міститься на паперових носіях у БТІ, що знаходиться на тимчасово окупованій території України (м. Горлівка Донецької області) на даний час неможливо. Позивачем доведено, що житловий будинок належав саме спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі вимог чинного на час набуття права законодавства, яке не передбачало обов'язкову реєстрацію права власності. Право власності спадкодавця ОСОБА_3 на нерухоме майно ніким не оспорюється. Інший спадкоємець, після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав в повному обсязі, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не звертався та не заперечував проти оформлення спадщини за позивачем.
Таким чином, позивач позбавлена можливості отримати у спадщину майно в порядку спадкування за законом у позасудовому порядку, що порушує її право власності, тому суд вважає за можливе захистити порушені права позивача шляхом визнання за нею права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_3 , отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321, 328, 392, 1216, 1218, 1268, 1296 ЦК України, ст. 128 ЦК УРСР 1963 року, ст. ст. 12, 13, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 4/7 (чотири сьомих) частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: житлового будинку - літера А1, загальною площею 98,3 кв.м., житловою площею 56,2 кв.м., прибудови літера - а2, прибудови - літера а3, сараю - літера Б1, сараю - літера В1, вбиральні - літера Г1, огорожа - № 1, ворота з хвірткою - № 2.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.Г. Пронін