про самовідвід колегії суддів
23 січня 2026 року
м. Київ
справа №200/4065/25
адміністративне провадження №К/990/1642/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року
у справі №200/4065/25
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
На розгляд колегії суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав передано касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі №200/4065/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Чиркіна С.М. про що складено протокол від 12 січня 2026 року.
До початку розгляду справи по суті суддею-доповідачем Берназюком Я.О., суддями Стародубом О.П. та Чиркіним С.М. заявлено самовідводи, що обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме - без урахування спеціалізації.
Як вбачається з ухвалених у справі №200/4065/25 судових рішень, предметом розгляду у вказаній справі є позовні вимоги про:
- визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо відмови у виплаті позивачу грошового забезпечення її батька, ОСОБА_2 , який зник безвісти;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення її батька, ОСОБА_2 , з дати зникнення, а саме з 22 червня 2024 року.
Так, за приписами пункту 5 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частинами 1-3 статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у Касаційному адміністративному суді обов'язково створюється окрема палата для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
За змістом частини першої статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду, - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється з урахуванням спеціалізації.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2017 року №5 було утворено судові палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено спеціалізації суддів і судових палат, їх кількісний склад.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року №1 (далі - Рішення №1), зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року №33 «Про внесення змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду», визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до Класифікатора №622.
Персональний склад судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визначено рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року №14, зі змінами та доповненнями, що внесені рішенням зборів суддів Верховного Суду від 16 квітня 2020 року №6, відповідно до якого суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Стародуб О.П. та Чиркін С.М. входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Згідно з Рішенням №1 справи віднесені до категорії 10602000 розділу 106000000 Класифікатора №622, до якого відноситься судова справа №200/4065/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії, віднесено до спеціалізації Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
Так, цією Палатою вже було здійснено розгляд справ з подібним предметом спору, такої ж категорії, зокрема у постановах від 02 травня 2024 року у справі №280/2664/23, від 18 грудня 2025 року у справі №200/2362/23.
При прийнятті рішення про самовідвід, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того, що «суд» розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві («Lavents v. Latvia», №58442/00, пункт 81); фраза «заснований на законних підставах» означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність («Сокуренко і Стригун проти України», №29458/04 та №29465/04, пункт 24). «Закон» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи («DMD Group, a.s. v. Slovakia», №19334/03, пункт 59).
Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.
Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у своїй доповіді виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє суспільному розвитку та економічному прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії №512/2009 «Про верховенство права», пункти 44-50).
Враховуючи викладене, а також з метою забезпечення єдності судової практики у подібних спорах щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати та виплатити грошове забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця його родині, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884, заяви суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П. та Чиркіна С.М. про самовідвід підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40 КАС України, Суд
1. Задовольнити заяви суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П. та Чиркіна С.М. про самовідвід.
2. Відвести суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П. та Чиркіна С.М. від участі у розгляді касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі №200/4065/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії.
3. Передати матеріали адміністративної справи №200/4065/25 (провадження №К/990/1642/26) до Секретаріату Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для визначення складу суду в установленому порядку.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді О.П. Стародуб
С.М. Чиркін