Справа №369/14411/25 Слідчий суддя - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/488/2026 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
22 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 серпня 2025 року, -
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Відділення поліції №2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області.
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що 02.08.2025 ОСОБА_6 звернувся до Відділення поліції №2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області із заявою про те, що за місцем його проживання 2 парко-місця не облаштовані системами пожежогасіння, тобто із заявою про вчинення певними особами адміністративних правопорушень, у зв'язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання уповноваженої особи Відділення поліції №2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_6 .
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині відмови в задоволенні скарги про внесення заяви до ЄРДР та прийняти нову ухвалу про зобов'язання слідчого внести заяву до ЄРДР, а також прийняти окрему ухвалу, щодо незаконних дій слідчого та інших корумпованих працівників поліції в частині дисциплінарного заохочення.
Апелянт зазначає, що слідчий суддя відмовила йому у задоволенні скарги щодо внесення заяви про злочин до ЄРДР, суть якої стосувалася того, що 09.08.2025 він подав заяву до поліції, яка була зареєстрована за №4919 про те, що у будинку, де прийняті до експлуатації та експлуатуються два ангари для стоянки автомобілів, які не мають систем протипожежної безпеки та систем протипожежного сповіщення.
При цьому апелянт вказує, що він двічі звертався до ДСНС України, але директор приватної компанії та ДСНС Київської області ігнорують норми протипожежної безпеки і надалі ігнорують всі норми безпеки.
Разом з тим, як зазначає апелянт, слідчий суддя проігнорував норму ст. 19 Конституції України та ст. 214 КПК України, згідно якої відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явилися, при цьому ще в змісті апеляційної скарги ОСОБА_6 просив розгляд провадження проводити у його відсутність, а тому враховуючи наведене та вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, судове засідання проведено у відсутність учасників, які не з'явились.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Як вбачається зі скарги, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області зі скаргою на бездіяльність слідчого Відділення поліції №2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що заява ОСОБА_6 не містить відомостей, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення, а наведені обставини в ній обставини за своїм змістом відносяться до адміністративних правопорушень.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Як слідує з матеріалів провадження, 02.08.2025 ОСОБА_6 звернувся до Відділення поліції №2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області із заявою про те, що в будинку за місцем його проживання 2 парко-місця не облаштовані системами пожежогасіння.
Відповідно до ст. 270 КК України порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі або аварії, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі, карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. Майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великих розмірах - якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Згідно з ст. 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб та фізичних осіб-підприємців - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, як вірно зазначив в ухвалі слідчий суддя, ОСОБА_6 в заяві не навів конкретних обставин, які б свідчили про вчинення саме кримінального правопорушення, а викладення даних, які за своїм змістом та суттю відносяться до адміністративних правопорушень, на переконання колегії суддів, дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії за такою заявою щодо початку досудового розслідування кримінального провадження відповідно до положень ст. 214 КПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що його заява підлягала реєстрації, шляхом внесення відомостей до ЄРДР, колегія суддів вважає безпідставними. Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що не будь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення, виключно з огляду на її назву, набуває статусу цього документа і її скерування до Відділення поліції №2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області автоматично не тягне за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР, оскільки вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, яких ОСОБА_6 наведено не було, а відтак, не було і бездіяльності по невнесенню відомостей до ЄРДР.
Будь - яких істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість постановленої слідчим суддею ухвали за скаргою ОСОБА_6 та підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 серпня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Відділення поліції №2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ _________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4