Справа № 320/14802/24
"23" січня 2026 р. м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І., вирішуючи питання про призначення до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховного суду України, Верховного Суду про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року позовну заяву повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року, зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховного суду України, Верховного Суду про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувано з Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 320/14802/24.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 КАС України апеляційна скарга, зокрема на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Оскільки станом на 16 вересня 2025 року адміністративна справа № 320/14802/24 з Київського окружного адміністративного суду до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходила, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року продовжено строк судового розгляду на розумний термін.
23 січня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла вказана адміністративна справа.
Позивачем в апеляційній скарзі заявлено клопотання про витребування від комісії з припинення Верховного Суду України копій документів, що стосуються звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:
- копію попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення;
- докази вручення ОСОБА_1 попередження про наступне звільнення;
- докази вручення ОСОБА_1 або направлення на його поштову адресу наказу Верховного Суду України про звільнення з роботи;
- копію акта про відмову в отриманні трудової книжки;
- докази направлення поштою трудової книжки ОСОБА_1 ;
- докази повідомлення ОСОБА_2 про нарахування та отримання вихідної грошової допомоги;
- копію акта про передачу ОСОБА_1 справ і майна при звільненні;
- довідку про заробітну плату за останніх два повних місяці, що передували звільненню ОСОБА_1 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Також, Позивач просив витребувати від ГУ ПФУ у м. Києві звітність страхувальника та від ГУ ДПС у м. Києві податкову звітність Верховного Суду України (код ЄДРПОУ 00019034) з інформацією, що свідчить про звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Проте, колегія суддів звертає увагу, що предметом розгляду даної апеляційної скарги є перевірка законності і обґрунтованості ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви без розгляду, а не правомірність/протиправність звільнення ОСОБА_1 з посади.
Крім того, відповідно до п. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Так, статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частинами 1, 2 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 КАС України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина 1 статті 75 КАС України).
Згідно зі статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Як на підставу витребування вказаних вище доказів судом Позивач послався на те, що він 21 та 23 липня 2025 року звертався до Верховного Суду України із заявами про витребування вказаних документів, проте станом на час звернення з апеляційною скаргою такі документи йому надано не було.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд України надав відповідь на звернення Позивача листом від 20 серпня 2025 року № 123/0/2-25.
Крім того, будь-які докази неможливості самостійного отримання від ГУ ПФУ у м. Києві звітність страхувальника та від ГУ ДПС у м. Києві витребуваних Позивачем документів до апеляційної скарги додано не було. Також Позивачем не зазначено, що ним вживались заходи для отримання вказаних у в апеляційній скарзі доказів самостійно.
Також, колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
З доповіді судді-доповідача вбачається, що виконано всі необхідні дії, пов'язані з підготовкою справи до апеляційного розгляду, передбачені ст. 306 Кодексу адміністративного судочинства України та є підстави, передбачені ст.ст. 306, 311 Кодексу адміністративного судочинства України, для призначення справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 80, 241, 242, 243, 248, 306, 307, 311, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Призначити справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховного суду України, Верховного Суду про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) з 02 лютого 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Є.І. Мєзєнцев