Справа № 640/30852/21
про залишення апеляційної скарги без руху
23 січня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кравченка Є.Д. та суддів Осіпової О.О., Златіна С.В., перевіривши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Славутич" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Славутич" про застосування заходів реагування,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 позов задоволено.
В апеляційній скарзі, поданій за допомогою підсистеми "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Форум Славутич" просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 295 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Так, відповідно частин першої, другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 21.10.2025, утім апеляційна скарга подана через систему “Електронний суд» лише 16.01.2026, тобто з пропуском тридцятиденного строку.
Водночас, в апеляційній скарзі відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження, у зв'язку з введенням на території України воєнного стану та тим, що 14.11 2025 об'єкт нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Славутич", який використовується у господарській діяльності підприємства, був пошкоджений унаслідок збройної агресії РФ проти України. Зазначене пошкодження стало третім випадком руйнування підприємства протягом 2025 року, після аналогічних подій, які мали місце 10.07.2025 та 28.08.2025.
Крім того, апелянт зазначає, що не отримував оскаржуване рішення, а ознайомився з ним лише 15.01.2026.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Щодо посилань апелянта на те, що 14.11.2025 об'єкт нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Славутич" був пошкоджений унаслідок збройної агресії РФ проти України та зазначене пошкодження стало третім випадком руйнування підприємства протягом 2025 року, після аналогічних подій, які мали місце 10.07.2025 та 28.08.2025, колегія суддів зазначає наступне.
Оскаржуване відповідачем у цій справі рішення ухвалено 21.10.2025 та доставлено до електронного кабінету позивача.
Доказів зворотного матеріали апеляційной скарги не містять.
Разом з тим, жодних доказів та посилань стосовно причин неможливості подання апеляційної скарги у період з 21.10.2025 до 14.11.2025 та після зазначеної останньої дати обстрілу підприємства упродовж майже двох місяців, апелянтом не надано та не зазначено.
Крім того, посилання апелянта на те, що з копією оскаржуваного судового рішення останній ознайомився лише 15.01.2026, колегія суддів оцінює критично, оскільки жодних доказів на підтвердження цієї обставини надано не було, як і не було спростовано доказ отримання копії рішення в електронному кабінеті.
Пунктом 2 ч. 6 ст. 251 КАС України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
У свою чергу, за правилами абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, у розумінні наведених вище норм саме 21.10.2025 є датою отримання відповідачем копії оскаржуваного судового рішення.
Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Отже, сторони маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Посилання апелянта на обставину введення воєнного стану з 24.02.2022 колегія суддів відхиляє, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Наведений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 805/2688/18-а.
Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду апелянтом не зазначено.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням поважних, на думку апелянта, причин для його поновлення та наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Славутич" про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Славутич" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Славутич" про застосування заходів реагування - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко
Судді: О.О. Осіпова
С.В. Златін