П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/24717/25
Перша інстанція: суддя Бабенко Д.А.,
повний текст судового рішення
складено 27.10.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до 18 Регіональної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до 18 Регіональної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (далі - відповідач, 18 Регіональне ВЛК) в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність 18 Регіонального ВЛК щодо нарахування та забезпечення виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у розмірі 30000,00 грн. на місяць в розрахунку пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань;
- зобов'язати 18 Регіональне ВЛК нарахувати та забезпечити виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно із бойовими наказами (розпорядженнями) у розмірі 30000,00 грн. на місяць, в розрахунку пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань;
- зобов'язати 18 Регіональне ВЛК нарахувати та забезпечити виплату ОСОБА_1 недоплаченої додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно із бойовими наказами (розпорядженнями) з 20.03.2025 року у розмірі 30000,00 грн. на місяць, в розрахунку пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що в спірний період йому мала бути нарахована та виплачена додаткова винагорода у розмірі 30000,00 грн. згідно з постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168, чого відповідачем протиправно не зроблено. Позивач вказує, що здійснення військово-лікарської експертизи, це не робота декількох медичних фахівців, а робота всієї установи. Кожний працівник цієї установи є частиною загального результату роботи з досягнення цілі, для вирішення якої утворювалася установа. Таким чином, усі військовослужбовці 18 Регіональної ВЛК беруть участь у проведенні військово-лікарської експертизи, а тому мають право на відповідні виплати. Крім того, позивач зазначає, що виплата додаткової винагороди здійснюється не тільки військовослужбовцям медичного складу (лікарям), які входять до складу ВЛК, а також спеціалістам інших спеціальностей, залученим для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу начальника 18 Регіональної Військово-лікарської комісії (по стройовій частині) від 20.03.2025 року №29, солдата ОСОБА_1 , призваного 19.03.2025 року по загальній мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаду відповідального виконавця адміністративної групи управління 18 регіональної військово-лікарської комісії, з 20.03.2025 року зараховано до списків особового складу 18 регіональної військово-лікарської комісії, на всі види забезпечення при Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону. 20.03.2025 року позивач справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків з посадовим окладом згідно із тарифним розрядом 8 у сумі 3080,00 грн..
Згідно з довідкою 18 Регіональної Військово-лікарської комісії від 15.07.2025 року №2306, позивач перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації з 20.03.2025 року у 18 Регіональній Військово-лікарській комісії.
Відповідно до функціональних обов'язків відповідального виконавця адміністративної групи управління 18 Регіональної військово-лікарської комісії, затверджених начальником 18 Регіональної Військово-лікарської комісії 25.03.2025 року (далі - Функціональні обов'язки), відповідальний виконавець відповідає за:
- реєстрацію вхідної кореспонденції і направлення її до структурних підрозділів комісії;
- передачу документів на виконання відповідно до резолюцій начальника комісії, оформлення реєстраційних карток та створення банку даних;
- ведення картотеки обліку проходження документальних матеріалів, здійснення контролю за їх виконанням, видачу необхідних довідок щодо зареєстрованих документів;
- ведення обліку отриманої і відправленої кореспонденції, систематизування і зберігання документів поточного архіву;
- ведення роботи зі створення довідкового апарату документів в інтересах військово-лікарської експертизи;
- забезпечення зберігання службової документації військово-лікарської експертизи.
Згідно довідки (долученої відповідачем до відзиву на позовну заяву) виданої відповідальному виконавцю 18 Регіональне ВЛК Цьопі В.В. про нараховане та виплачене грошове забезпечення та інші додаткові виплати за березень-липень 2025 року, в квітні позивачу було виплачено 30000,00 грн. додаткової грошової винагороди.
Позивач звернувся до відповідача із рапортом від 15.07.2025 року, в якому просив виплатити йому за період з 20.03.2025 року по дату подання рапорту та нараховувати і виплачувати надалі додаткову грошову винагороду у розмірі 30000,00 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань (заходів).
Листом від 15.07.2025 року №2302 відповідач повідомив про відсутність підстав для виплати спірної винагороди.
Зокрема, у листі від 15.07.2025 року №2302, з покликанням на норми Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2028 року №260, зазначено, що позивач займає у 18 регіональній військово-лікарській комісії (штатній) посаду - відповідального виконавця адміністративної групи 18 регіональної військово-лікарської комісії, за своєю посадою та спеціальністю, позивач не залучений до участі у проведенні військово-лікарської лікарсько-льотної експертизи, отже, відсутні підстави для включення позивача до наказу про виплату додаткової грошової винагороди у розмірі 30000,00 грн. на місяць пропорційно часу виконання завдань.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що посадові обов'язки позивача не стосуються сутнісного здійснення відповідачем своїх повноважень (тобто, проведення медичних оглядів), натомість зводяться до організаційно-технічного забезпечення існування відповідача як організації, без взаємозалежності саме з функціональним призначенням відповідача. Іншими словами, позивач сприяє діяльності відповідача як органу в цілому, однак не причетний до здійснення відповідачем його функціонального призначення (проведення медичних оглядів).
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІІ (далі - Закон №2232).
Відповідно до ст.1 Закону №2011 соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Абзацом 2 ч.4 ст.9 Закону №2011 передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Частино 3 ст.9 Закону №2011 встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із п.8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Так, наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до п.17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64 в Україні введено воєнний стан, який триває і на час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1-1 Постанови №168 установлено, що на період воєнного стану:
військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;
військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;
військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.
Отже, приписами Постанови №168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уповноважено керівників державних органів визначати не тільки порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також її розмір (в розмірі до 30000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань).
Відповідно до ч.13 ст.2 Закону №2232 громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Відповідно до ч.13 ст.2 Закону №2232 та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року №1109/15800 (далі - Положення №402).
Згідно із п.1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
- встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Згідно із п.2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі здійснюється із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:
Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
ВЛК регіону.
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (пп.2.3.1 п.2.3 глави 2 розділу І Положення №402).
Відповідно до пп.пп.2.4.1 - 2.4.4 Положення №402 призначення на посади офіцерів у штатні ВЛК погоджується з начальником ЦВЛК.
Начальник ВЛК регіону безпосередньо підпорядковується начальнику ЦВЛК. ВЛК регіону з питань військово-лікарської експертизи підпорядковуються усі позаштатні ВЛК регіону.
За рішенням ЦВЛК на ВЛК регіону, незалежно від адміністративно-територіальної зони відповідальності ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи, покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК та прийняття, скасування, перегляд постанов про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби.
На ВЛК регіону покладаються:
організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності;
контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення, поповнення, що прибуває для комплектування Збройних Сил України, з метою правильного розподілу його за родами військ, військовими частинами (кораблями), підрозділами та військовими спеціальностями, а також кандидатів на навчання за військовими спеціальностями з урахуванням стану здоров'я та фізичного розвитку;
розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи;
аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК;
проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями - спеціалістами аналізу та оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи;
організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК;
підготовка та вдосконалення персоналу для ВЛК;
розробка та подання до ЦВЛК пропозицій з уточнення, доповнення та внесення змін до нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи;
контроль за організацією та проведенням лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, обстеженням та медичним оглядом призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, надання методичної та практичної допомоги органам та закладам охорони здоров'я України та ТЦК та СП у цій роботі;
проведення спільно з департаментами охорони здоров'я обласних (Київської міської) державних адміністрацій і ТЦК та СП аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, обстеження та медичного огляду допризовників, призовників, громадян, які вступають у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи;
контроль за організацією та станом лікарсько-льотної експертизи в учбових та спортивних авіаційних закладах Товариства сприянні обороні України (далі - ТСО України), які знаходяться в межах регіону.
ВЛК регіону має право:
оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;
перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз'яснення з питань військово-лікарської експертизи;
перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров'я (установах), військових частинах;
приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК;
перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;
направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов'язаних, резервістів;
запитувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови;
залучати для вирішення питань військово-лікарської експертизи головних (провідних) медичних спеціалістів та інших лікарів-спеціалістів, за необхідності - інших спеціалістів, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець;
приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК);
перевіряти у ТЦК та СП, закладах охорони здоров'я (установах) Автономної Республіки Крим (далі - АР Крим), областей, міста Києва, на території регіону організацію та стан лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, результати перевірок доповідати начальнику ЦВЛК та керівникам органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування.
Як зазначено вище, відповідно до функціональних обов'язків відповідального виконавця адміністративної групи управління 18 Регіональної військово-лікарської комісії, затверджених начальником 18 Регіональної Військово-лікарської комісії 25.03.2025 року (далі - Функціональні обов'язки), відповідальний виконавець відповідає за:
- реєстрацію вхідної кореспонденції і направлення її до структурних підрозділів комісії;
- передачу документів на виконання відповідно до резолюцій начальника комісії, оформлення реєстраційних карток та створення банку даних;
- ведення картотеки обліку проходження документальних матеріалів, здійснення контролю за їх виконанням, видачу необхідних довідок щодо зареєстрованих документів;
- ведення обліку отриманої і відправленої кореспонденції, систематизування і зберігання документів поточного архіву;
- ведення роботи зі створення довідкового апарату документів в інтересах військово-лікарської експертизи;
- забезпечення зберігання службової документації військово-лікарської експертизи.
З аналізу наведеного вище колегія суддів робить висновок, що виплата додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань (заходів) здійснюється військовослужбовцям медичного складу (лікарям), які входять до складу ВЛК (а також спеціалістам інших спеціальностей, залученим для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи), які згідно із бойовими наказами (бойових розпоряджень) виконують бойові (спеціальні) завдання - залучені до проведення військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи.
Апеляційний суд зазначає, що позивач є спеціалістом, залученим для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи, який згідно із бойовими наказами (бойових розпоряджень) виконує бойові (спеціальні) завдання, у зв'язку чим має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000,00 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.
Крім того, як вже зазначено вище, та встановлено з матеріалів справи, позивач вже отримував в квітні 2025 року додаткову грошову винагороду у розмірі 30000,00 грн., що підтверджується Довідкою (долученої відповідачем до відзиву на позовну заяву) виданої відповідальному виконавцю 18 Регіональне ВЛК Цьопі В.В. про нараховане та виплачене грошове забезпечення та інші додаткові виплати за березень-липень 2025 року.
Доводи відповідача про те, що позивач не входить до особового складу 18 Регіональне ВЛК спростовуються його ж наказом від 20.03.2025 року №29.
Завданнями за призначенням 18 Регіонального ВЛК є організація та проведення військово-лікарської експертизи у підпорядкованій штатно адміністративно-територіальній зоні.
Завдання за призначенням виконуються особовим складом 18 Регіонального ВЛК, згідно із її затвердженою організаційно-штатною структурою (штатним розписом), до якої належить військова посада позивача.
Відповідно до абзацу 5 п.2.2 глави 2 розділу І Положення №402 залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
Отже, враховуючи особливості функцій держави, а саме управлінську діяльність штатних ВЛК, що полягає у вчиненні юридично значимих дій з виконання державних функцій у порядку, визначеному законом, які мають правові наслідки, а також їх правозастосовну діяльність із виконання законів і підзаконних нормативних-правових актів шляхом прийняття правозастосовного акта постанови ВЛК, законодавством України вважається, що такі функції виконуються усім особовим складом, зокрема і особовим складом 18 Регіональной ВЛК, до якого наказом відповідача зараховано й позивача.
Відтак, твердження відповідача про те, що позивач не може приймати участь у веденні військово-лікарської експертизи суперечать законодавству України та спростовуються вищевказаними нормами права.
Відповідно до п.1.11 глави 1 розділу 2 Положення №402 особи, які проходять ВЛК (ЛКК), мають право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при медичному обстеженні.
Створення, поширення, використання та збереження медичної документації, рішень, протоколів, постанов, довідок ВЛК (ЛКК), інших документів, що містять персональні дані або іншу охоронювану законом інформацію, здійснюється відповідно до закону.
Члени ВЛК (ЛКК), медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законом випадків.
Отже, позивач має доступ до охоронюваної законом інформацію, забезпечує зберігання службової документації військово-лікарської експертизи та інше.
Відтак твердження відповідача про те, що робота із документацією, яка створюється в процесі функціювання ВЛК не входить до військово-лікарської експертизи є хибними, оскільки відповідно до глави 1 розділу 2 Положення 402, зокрема, військово-лікарська експертиза, яку проводять штатні ВЛК не виключає, а включає в себе роботу із документами, створення бази даних, передачу документів на виконання, ведення картотеки обліку проходження документальних матеріалів, здійснення контролю за їх виконанням, видачу необхідних довідок, зберігання документів поточного архіву.
Обов'язки позивача стосуються сутнісного здійснення відповідачем своїх повноважень (тобто, проведення медичних оглядів), зводяться до організаційно-технічного забезпечення існування відповідача як організації, тобто робота позивача є взаємозалежною саме з функціональним призначенням відповідача.
Функціонування ВЛК неможливе без виконання позивачем своїх обов'язків.
Тобто, виконуючи свої обов'язки позивач виконує спеціальне завдання.
За викладених обставин, колегія суддів робить висновок про обґрунтованість позовних вимог та протиправність бездіяльності відповідача щодо нарахування та забезпечення виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань у розмірі 30000,00 грн. на місяць в розрахунку пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.
Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, колегія суддів робить висновок про необхідність зобов'язати 18 Регіональну ВЛК нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену додаткову винагороду за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно із бойовими наказами (розпорядженнями) за період його перебування на посаді відповідального виконавця адміністративної групи управління 18 Регіональної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, починаючи з 20.03.2025 року у розмірі 30000,00 грн. на місяць, в розрахунку пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року скасуванню, з ухваленням по справі нової постанови про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору і судові витрати ним не понесені, то розподіл судових витрат апеляційною інстанцією не здійснюється,
Керуючись ст.315, ст.317, ст.321, ст.322. ст.325, ст.328 КАС України апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року - скасувати.
Прийти по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність 18 Регіональної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у розмірі 30000,00 грн. на місяць в розрахунку пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.
Зобов'язати 18 Регіональну Військово-лікарську комісію Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену додаткову винагороду за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно із бойовими наказами (розпорядженнями), передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000,00 гривень на місяць, в розрахунку пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, за період перебування ОСОБА_1 на посаді відповідального виконавця адміністративної групи управління 18 Регіональної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, починаючи з березня 2025 року з урахуванням фактично виплачених сум такої винагороди.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька