П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/3949/25
Категорія: 106020200 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Дата складання повного тексту:03.07.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військово-лікарської комісії військової частини (далі - ВЛК в/ч) НОМЕР_1 про:
- визнання протиправною та скасування постанови ВЛК в/ч НОМЕР_1 щодо оформленої довідкою від 22 березня 2025 року №1215,
- зобов'язання ВЛК в/ч НОМЕР_1 провести повторний медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що впродовж останніх років хворіє, в зв'язку з чим неодноразово лікувався. Під час прийняття постанови ВЛК в/ ч НОМЕР_1 оформленої довідкою №1215 від 22 березня 2025 допущено порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення ВЛК, зокрема, не враховано реальний стан здоров'я позивача, тому постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню з проведенням повторного медичного огляду.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що Наказ Міністерства Оборони України 14 серпня 2008 року №402 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення №402) визначає позасудовий порядок оскарження дій (бездіяльності) чи постанови ВЛК. У матеріалах справи відсутні жодні докази звернення позивача зі скаргою на дії ВЛК в/ч НОМЕР_1 , що є предметом цього спору, до ВЛК у 18 Регіональній військово-лікарській комісії, тому звернення із цим позовом до суду не відповідає порядку оскарження, встановленому Положенням №402, яким передбачено, що у судовому порядку оскаржуються постанови саме ВЛК регіонів та ЦВЛК, а не постанови ВЛК військового госпіталю.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги:
- згідно висновку ПП "Медичний центр АРТ" від 27 лютого 2025 року у ОСОБА_1 виявлено МР ознаки дегенеративних змін заднього рогу медіального меніска лівого колінного суглоба 2 ст. той же час під час прийняття постанови ВЛК в/ч НОМЕР_1 оформленої довідкою №1215 від 22 березня 2025 року допущено порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення ВЛК, зокрема, не враховано реальний стан здоров'я позивача, а відповідно вказана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню з проведенням повторного медичного огляду. Так, лікарями під час обстеження позивача не враховано заключення магнітно-резонансної томографії лівого колінного суглобу проведеного 27 лютого 2025 року в ПП "Медичний центр АРТ" з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено МР ознаки дегенеративних змін заднього рогу медіального меніска лівого колінного суглоба 2 ст., що не знайшло свого відображення в довідці ВЛК №1215 від 22 березня 2025 року. Також лікарями не враховано дані із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 23 січня 2025 року згідно яких у ОСОБА_1 виявлено пневмофіброз. Емфізема легень. ДН-ІІ ст. Також не враховано консультатційний висновок спеціаліста від 23 грудня 2024 року згідно якого фіброз в/ долі лівої легені, що також не знайшло свого відображення в довідці ВЛК №1215 від 22 березня 2025 року. Позивачем надавалися всі вищевказані медичні документи під час проходження комісій. Позивач неодноразово також і в усній формі скаржився на погане самопочуття та повідомляв про хвороби та симптоми, що має, під час проходження обстеження та ВЛК, що також залишилося поза увагою лікарів та членів ВЛК в/ НОМЕР_2 . Таким чином, вбачаються обгрунтовані підстави визнати протиправним та скасувати постанову ВЛК в/ч НОМЕР_1 від 22 березня 2025 року та зобов'язати ВЛК в/ч НОМЕР_1 провести повторний медичний огляд позивача для визначення придатності до військової служби.
- в той же час зі змісту судового рішення не можливо встановити, які докази були предметом дослідження в судовому засідання, які саме обставини вони підтверджують, не надано оцінку наведеним позивачем аргументам, що в комплексі свідчить про відсутність повноти та всебічності, а відповідно і про необгрунтованість прийнятого рішення. Слід також зазначити, що 18 квітня 2025 року позивач звертався зі скаргою до ВЛК Південного регіону (місто Одеса) в якій просив визнати скаргу обґрунтованою та переглянути постанову ВЛК в/ч НОМЕР_1 від 22 березня 2025 року, скасувати постанову ВЛК в/ч НОМЕР_1 від 22 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 та винести постанову, якою визнати ОСОБА_1 не придатним для проходження військової служби на підставі ст. 46-а, 61-а графи ІІ Розладу хвороб. Проте, 24 квітня 2025 року отримав відповідь зі змісту якої вбачається, що рішення по суті скарги не було прийняте, при цьому ВЛК Південного регіону (м.Одеса) обмежилась зобов'язанням ВМКЦ Південного регіону провести медичний огляд ОСОБА_1 за направленням командира в/ч НОМЕР_3 . В той же час, що вбачається з інформації наданої на адвокатський запит до в/ч № НОМЕР_4 від 23 квітня 2025 року, ОСОБА_1 переведено до нового місця служби, а саме до в/ч НОМЕР_5 АДРЕСА_1 , на виконання наказу начальника ГШ ЗСУ від 12 квітня 2025 року №725-РС, а відповідно направлення на ВЛК йому в/ч надати не змогла. Згідно інформації наданої на адвокатський запит в/ч НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до наказу начальника Генерального штабу ЗСУ від 22 квітня 2025 року №786-РС призначено солдатом резерву 323 запасної роти в/ч НОМЕР_6 та з 22 квітня 2025 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення в/ч НОМЕР_5 . З огляду на вказане 14 травня 2025 року ВЛК Південного регіону (місто Одеса) зобов'язано командира в/ч НОМЕР_6 направити ОСОБА_1 на медичний огляд ВЛК військово-медичного клінічного центру Південного регіону для встановлення ступеню придатності до військової служби за станом здоров'я. В той же час, проходження ОСОБА_1 медичного огляду ВЛК військово- медичного клінічного центру Південного регіону для встановлення ступеню придатності до військової служби за станом здоров'я військовою частиною не забезпечено та він його повторно не пройшов. При цьому, в/ч НОМЕР_6 на запит адвоката Могили С.М. 04 липня 2025 року надано відповідь зі змісту якої вбачається, що підстав для надання направлення ОСОБА_1 на проходження ВЛК не вбачається. Зазначені фактичні обставини справи залишилися поза увагою суду та не були враховані під час ухвалення судового рішення, в той же час останні переконливо свідчать про неможливість ОСОБА_1 захистити порушені права в позасудовому порядку. Слід вказати, що вказані що вказані матеріали не надавалися до суду першої інстанції позивачем з огляду на те, що позивач розраховував на те, що свої порушені права зможе безпосередньо захистити в судовому порядку і цілком прогнозоване безрезультативне оскарження рішення ВЛК в позасудовому порядку жодним чином не вплине на можливість реалізації ним конституційного права на судовий захист, в тому числі на повторне проходження військово-лікарської комісії. Окрім того, відповідь в/ч НОМЕР_6 на неодноразові запити адвоката щодо неможливості надання направлення для проходження ОСОБА_1 ВЛК та як наслідок неможливості проходження ним ВЛК надійшла адвокату лише 04 липня 2025 року, тобто вже після ухвалення судового рішення. Саме з цього часу стало можливим зробити висновок про те, що захист порушених прав ОСОБА_1 в досудовому порядку є неефективним і лише на виконання судового рішення йому буде надано можливість проходження ВЛК.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
ОСОБА_1 ,є військовослужбовцем та проходить службу в ЗСУ України.
Довідкою ВЛК в/ч НОМЕР_1 проведено медичний огляд ОСОБА_1 від 22 березня 2025 року та на підставі ст.ст. 23-в, 36-в, 41-в, 42-в, 46-в, 54-в, 61-в, 64-в, 67-в графи ІІ Розладу хвороб визнано придатним до військової служби.
Позивач у позові зазначив, що його медичний огляд, що проводився ВЛК в/ч НОМЕР_1 в цілях визначення ступеня придатності до військової служби не включав в себе всі дані про стан його здоров'я.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями ВЛК.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", Наказу Міністерства Оборони України 14 серпня 2008 року №402 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України".
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) встановлено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно ч.9 ст. 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
За змістом ч.10 ст. 1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Положеннями ч.13 ст. 2 Закону №2232-ХІІ встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд.
Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
У відповідності п.1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Вищевказаними положеннями пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 визначено, що військово-лікарська експертиза - це:
- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
- встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно п.2.2 глави 2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
Відповідно пп.2.3.1 п.2.3 глави 2 розділу І Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
За приписами пп.2.3.3 п.2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.
ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України (пп.2.3.4 п.2.3 глави 2 розділу I Положення №402).
Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (пп.2.3.5 п.2.3 глави 2 розділу I Положення №402).
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК (пп. 2.6.1 п. 2.6. глави 2 розділу І Положення №402).
Перелік військових лікувальних закладів, військових частин, лікувально-профілактичних закладів, в яких організовуються позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК), разом зі списком голів та заступників голів цих ВЛК (ЛЛК) на наступний календарний рік затверджує голова ЦВЛК за поданням начальників штатних ВЛК регіонів (пп. 2.6.6. п. 2.6. глави 2 розділу І Положення №402).
Відповідно пп.2.4.4 п.2.4 розділу І Положення №402 на ВЛК регіону покладаються обов'язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п.2.4.10. розділу І Положення №402).
Згідно п.2.4.5 Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників.
Відповідно п.п.1.1, 1.2 Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (додаток 3).
Відповідно до п.6.6 Положення №402 військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах за територіальним принципом.
При цьому, слід зауважити, що нормами пп.пп.20.1-20.2 Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.
Підпунктом "г" п.20.3 Положення №402 визначено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови, зокрема, такого змісту: "Обмежено придатний до військової служби". Одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі.
Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, - придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах. З метою медичної та соціальної реабілітації зазначені особи можуть бути переоглянуті госпітальними (гарнізонними) ВЛК ВМКЦ, але не раніше ніж через 3 роки після прийняття постанови про обмежену придатність до військової служби.
За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "обмежено придатний до військової служби"; "придатний до військової служби".
У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову "придатний до військової служби", за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.
Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає (п.22.7 Положення №402).
Відповідно до пункту 22.12 Положення №402 постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду.
Як свідчать матеріали справи, довідкою ВЛК в/ч НОМЕР_1 проведено медичний огляд ОСОБА_1 від 22 березня 2025 року та на підставі ст.23-в, 36-в, 41-в, 42-в, 46-в, 54-в, 61-в, 64-в, 67-в графи ІІ Розладу хвороб визнано придатним до військової служби.
Відповідно пп.2.3.3 п..3 розділу І Положення №402 на Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Підпунктом 2.3.4 п.2.3 розділу І Положення №402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, позивач має право звернутися до регіональної ВЛК для проведення повторного або контрольного медичного огляду, а у разі незгоди з рішенням регіональної ВЛК звернутися зі скаргою до ЦВЛК.
Як вбачається з матеріалів справи 18 квітня 2025 року позивач звертався зі скаргою до ВЛК Південного регіону (місто Одеса) в якій просив визнати скаргу обґрунтованою та переглянути постанову ВЛК в/ч НОМЕР_1 від 22 березня 2025 року, скасувати постанову ВЛК в/ч НОМЕР_1 від 22 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 та винести постанову, якою визнати ОСОБА_1 не придатним для проходження військової служби на підставі ст. 46-а, 61-а графи ІІ Розладу хвороб.
На вищезазначену скаргу 24 квітня 2025 року отримав відповідь зі змісту якої вбачається, ВЛК Південного регіону (м. Одеса) зобов'язало ВМКЦ Південного регіону провести медичний огляд ОСОБА_1 за направленням командира в/ч НОМЕР_3 .
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів зазначає, що ВЛК Південного регіону (м. Одеса) відповідно до п.п.2.3.4 п.2.3 розділу І Положення №402 було направлено на повторний огляд, тобто ВЛК Південного регіону (м. Одеса) діяло у межах своїх повноважень.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що Верховний Суд у постанові від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 вказав, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на п.3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 зробив висновок, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Колегія суддів зазначає, що при розгляді по суті спору у справах, в яких оспорюються висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров'я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення №402.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 22 січня 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.