15 січня 2026 року м.Дніпросправа № 212/6756/23 2-а/212/39/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Шлай А.В., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2023 року у справі № 212/6756/23 (2-а/212/39/23) (суддя Дехта Р.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7489455 від 09 серпня 2023 року, щодо притягнення позивача до адміністративного відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч1. ст.126 КУпАП та закриття провадження.
В обґрунтування позову позивач посилався на відсутність факту вчинення адміністративного правопорушення з його боку.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Судом скасовано постанову серії ЕАС №7489455 від 09 серпня 2023 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Полком патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) подано апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивачем надіслано відзив на апеляційну скаргу, у якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 09.08.2023 поліцейським роти 1 батальйону 1 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Івановим Олександрем Олександровичем винесено постанову серії ЕАС №7489455 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, у зв'язку з порушенням ним п. 2.4.а ПДР України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень в дохід держави.
За фабулою постанови, водій ОСОБА_1 09.08.2023 о 10.17 год в м. Кривий Ріг, мкрн. 5-й Зарічний, 64 здійснював рух на т.з. Mitsubishi lancer д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не пред'явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія на право керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.4.а ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржену постанову, вказав, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, є безпідставним, оскільки не надано жодних доказів на підтвердження дотримання поліцейським передбаченої законом процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Позивач, заперечував факт вчинених правопорушень.
Частина перша ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії.
Крім того, відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов'язаний мати при собі посвідчення водія, пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія; виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами. У випадку подання сигналу про зупинку водій зобов'язаний: зупинити транспортний засіб з дотриманням вимог Правил дорожнього руху та на вимогу поліцейського, пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії.
Також відповідно до п. 2.4.а. ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР (серед яких посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії).
Відповідно до п. 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Отже, передбачена ч.1 ст.126 КУпАП відповідальність за непред'явлення поліцейському посвідчення водія настає виключно в тому випадку, коли особа є водієм, тобто керувала транспортним засобом, при такому керуванні була зупинена поліцейським та на його вимогу після такої зупинки - не пред'явила для перевірки посвідчення водія.
Відповідно до п.10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року №1395, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП, у ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.
Згідно з п.1 ст.247 КпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію», передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
З відеозапису, доданого представником відповідача до матеріалів справи, встановити факти порушення позивачем вимог правил дорожнього руху не можливо, оскільки не зафіксовано рух транспортного засобу Mitsubishi lancer державний номерний знак НОМЕР_1 та керування ним позивачем, а лише зафіксовано знаходження припаркованого автомобіля в дворі будинку, який не перебуває у русі.
Таким чином не пред'явлення за встановлених обставин події позивачем ОСОБА_1 поліцейському для перевірки посвідчення водія не є передбаченим п. 2.4.а. ПДР порушенням та не може тягнути за собою відповідальність, передбачену ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що працівник патрульної поліції при вирішенні питання про наявність чи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, без достатніх підстав виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність скасування постанови та, як наслідок, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ч.3 ст.272, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2023 року у справі № 212/6756/23 (2-а/212/39/23) - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя А.В. Шлай
суддя А.А. Щербак