19 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/17699/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 ( суддя Серьогіна О.В.) в адміністративній справі №160/17699/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,-
17.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , а також визнати протиправним та скасувати наказ №55 від 09.05.2025 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », який, як стверджує позивач, складено з порушенням вимог законодавства.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 року вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасувано наказ №55 від 09.05.2025 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Апеляційна скарга надійшла від відповідача ВЧ НОМЕР_1 , скарга обґрунтована обставинами викладеними у відзиві на позов, а саме, згідно з функціональними обов'язками офіцера групи інформаційно аналітичного забезпечення відділу поточних бойових дій центру управління та планування тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", офіцер групи інформаційно аналітичного забезпечення відділу поточних бойових дій центру управління та планування тактичної групи відповідає за: відпрацювання за вказівкою начальника відділу поточних бойових дій центру управління та планування та командування ТГр звітних інформаційних документів; зобов'язаний: приймати участь в організації та забезпечені збору, обробці та аналізі інформації в інтересах відділу поточних бойових дій центру управління та планування штабу та командування ТГр; приймати участь в організації та координації підготовки узагальнених інформаційно довідкових документів; надавати пропозиції начальнику групи інформаційно аналітичного забезпечення щодо удосконалення та підвищення ефективності і якості відпрацювання звітних документів.
Відповідно до пояснень посадових осіб тактичної групи " Дружківка ", які разом відповідали за напрямок діяльності позивача, встановлено, що позивач допустив помилку при відпрацюванні службового документа у бойовій обстановці, а саме невірно вказав дату виконання бойових завдань не "09.05.2025", а "08.05.2025", чим порушив вимоги посадових обов'язків вказаних вище, тобто відпрацював невірно звітні інформаційні документи; приймав участь у в організації та забезпечені збору, обробці інформації, але аналіз інформації зробив невірно вказавши неправильну дату; з помилками приймав участь в організації та координації підготовки узагальнених інформаційно довідкових документів; надавав пропозиції щодо удосконалення та підвищення ефективності і якості відпрацювання звітних документів так, що допустив помилку.
Вказані вище порушення військової дисципліни від позивача, могли привести до неналежного виконання бойових завдань підпорядкованими військовими частинами, з відповідними негативними наслідками.
На підставі вищевказаних порушень позивач був притягнений до дисциплінарної відповідальності з накладенням дисциплінарного стягнення "догана".
Апелянт вважає, що наказ командира тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 09.05.2025 року № 55 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності майора ОСОБА_1 " є законним та виданий на підставах порушення позивачем військової дисципліни та своїх посадових обов'язків.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Колегією суддів з'ясовано, ОСОБА_1 з 17.06.2025 року по 20.05.2025 року позивач проходив службу у ВЧ НОМЕР_1 .
09.05.2025 року командиром тактичної групи “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (з адміністративно-господарської) було видано наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, згідно з яким 09.05.2025 року під час відпрацювання підсумкового бойового донесення (далі - ПБД) на вищий штаб офіцером групи інформаційно-аналітичного забезпечення відділу поточних бойових дій тактичної групи “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » майором ОСОБА_1 внесені недостовірні відомості щодо обліку виконаних заходів та залученого особового складу, якими він володів відповідно до займаної посади. За порушення вимог абзацу 2 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині обов'язку сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, абзацу 5 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині обов'язку додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині обов'язку виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в частині обов'язку неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, на офіцера групи інформаційно-аналітичного забезпечення відділу поточних бойових дій тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_1 " майора ОСОБА_1 наказано накласти дисциплінарне стягнення - догана.
Вважаючи протиправним наказ №55 від 09.05.2025 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення вимог позову, суд першої інстанції виходив з того, що службове розслідування стосовно виявленого факту відповідачем не проводилося.
Дослідивши зміст оскаржуваного наказу №55 від 09.05.2025 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 судом встановлено, що він не містить відомостей про: конкретні обставини дисциплінарного проступку; ступеня вини; наявності у його діях певного умислу; попередньої поведінки порушника дисципліни; шкідливих наслідків і причинного зв'язку між дисциплінарним проступком і діями порушника дисципліни.
Наказ №55 від 09.05.2025 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 містить загальну інформацію щодо порушення вчиненого ОСОБА_1 , проте не зазначено яких саме заходів і яку саме кількість залученого особового складу недостовірно вніс ОСОБА_1 ..
Також суд зауважив на відсутність будь-яких відомостей стосовно надання (пропозиції надання) письмових пояснень ОСОБА_1 стосовного вищезазначеного факту.
При цьому, на письмових поясненнях посадових осіб які разом відповідали за напрямок діяльності позивача, відсутня дата їх надання. Крім того, полковник ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях щодо вчиненого позивачем порушення описує події, які стосуються 10.05.2025 року, тоді як оскаржуваний наказ №55 від 09.05.2025 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 винесено 09.05.2025 року.
Вищевказане свідчить про те, що наказ №55 від 09.05.2025 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 винесено без урахування всіх обставин події, зокрема, письмових пояснень посадових осіб та самого позивача по факту вчинення порушення.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині та не вбачає підстав для застосування положень частини другої цієї статті.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Частиною третьою статті 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Згідно з частиною першою статі 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Статтею 86 Дисциплінарного статуту передбачено, що, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Статтею 48 Дисциплінарного статуту передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №608 службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Внесення недостовірних відомостей у підсумкове бойове донесення офіцером групи інформаційно-аналітичного забезпечення є грубим порушенням, яке тягне за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність залежно від наслідків та умислу.
Встановлюючи правову кваліфікацію порушення, слід розуміти, що його прояв може бути як:
- службове підроблення (ст. 366 ККУ): внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей є кримінальним злочином. Оскільки бойове донесення є офіційним документом штабу, маніпуляція даними в ньому підпадає під цю статтю.
- недбале ставлення до військової служби (ст. 425 ККУ): якщо недостовірні дані були внесені через необачність або неналежне виконання обов'язків, що призвело до тяжких наслідків (наприклад, невірного прийняття рішення вищим штабом), дії офіцера кваліфікуються за цією статтею.
- дисциплінарна відповідальність: згідно з Дисциплінарним статутом ЗСУ та Порядком проведення службових розслідувань (наказ МО №608), подання недостовірної звітності є підставою для службового розслідування та накладення стягнення (від догани до пониження в посаді або звільнення).
- порушення порядку надання доповідей: Інструкції з надання доповідей і донесень (наприклад, наказ №541 від серпня 2025 року) чітко визначають обов'язок офіцерів надавати лише верифіковану та достовірну інформацію.
Якщо недостовірні відомості стосуються обліку особового складу або втрат, це також є порушенням Інструкції з організації обліку особового складу (наказ №z1407-22).
При будь-якій правовій кваліфікації порушення, проведення службового розслідування у такій ситуації є обов'язковим.
Згідно з чинним Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України (наказ МОУ №608), підставою для його призначення є виявлення ознак дисциплінарного правопорушення, зокрема неналежного виконання службових обов'язків.
Таким чином, підставою проведення службового розслідування у Збройних Силах України є внесення недостовірних відомостей до звітних документів (підсумкового бойового донесення), що вважається порушенням військової дисципліни та порядку ведення бойових документів. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках строк може бути продовжений до двох місяців.
Саме під час розслідування, можуть бути встановлені причини внесення недостовірних даних, визначити ступінь вини офіцера (умисел чи необережність) та оцінити наслідки подання неправдивої інформації вищому штабу.
За результатами проведення службового розслідування складається акт, на підставі якого командир приймає рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності або передачу матеріалів до правоохоронних органів, якщо в діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення.
Відсутність службового розслідування за фактом виявлення недостовірних відомостей у бойових документах означає відсутність належних та допустимих доказів, що підтверджують вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає його вірним та таким, що ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 в адміністративній справі №160/17699/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 20 січня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 21 січня 2026 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова