22 січня 2026 р. Справа № 520/27932/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., м. Харків, повний текст складено 01.12.25 по справі № 520/27932/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі по тексту - ГУНП в Харківській області, відповідач), в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо оформлення розрахунку (перерахунку) розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції з урахуванням індексації грошового забезпечення за вересень 2022 року ОСОБА_1 згідно судової справи № 520/16211/24 в сумі 662,24 грн, шляхом включення для розрахунку одноразової грошової допомоги індексації грошового забезпечення, установленого на день звільнення - за 01.09.2022 року у розмірі 85,45 грн, без переведення розміру індексації за день у розрахункову величину повного відпрацьованого календарного місяця незалежно від дати звільнення;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 в розмірі 19 198,00 грн, розраховану з урахуванням індексації грошового забезпечення, установленої на день звільнення, переведеної у розрахункову величину повного відпрацьованого календарного місяця незалежно від дати звільнення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі № 520/27932/25 прийнято адміністративний позов до розгляду.
Відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП: НОМЕР_1 )до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61002, код ЄДРПОУ: 40108599) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
11.11.2025 відповідачем подано до суду першої інстанції заяву про закриття провадження, в обґрунтування якої, серед іншого, проінформовано, що у провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 520/16211/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, за наслідками розгляду якої, було зобов'язано ГУНП в Харківській області здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби у поліції ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення за вересень 2022 року.
Відтак, у справі № 520/15211/24 та справі, яка переглядається, предмет, сторони та підстави є аналогічними, що у розумінні частини 1 статті 238 КАС України є підставою для закриття провадження у справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 по справі № 520/27932/25 заяву про закриття провадження у справі задоволено.
Закрито провадження у справі.
Позивач, на погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року, винесену по справі № 520/27932/25 повністю, направити справу до Харківського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду; судові витрати, понесені позивачем в суді апеляційної інстанції, покласти на відповідача.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про протиправність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, як такої, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а тому є такою, що підлягає скасуванню.
Пояснила, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року по справі № 520/16211/24 вирішено право позивача на включення складової грошового забезпечення - індексації до розрахунку ОГД при звільненні, проте, таким рішенням не встановлено як саме розраховувати відповідачу вказаний розмір, не наведено формулу такого розрахунку, не визначеного точного розміру одноразової грошової допомоги при звільненні.
На переконання позивача, на виконання вказаного рішення відповідачем довільно оформлено розрахунок (перерахунок) розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції з урахуванням індексації грошового забезпечення за вересень 2022 року в сумі 662,24 грн, шляхом включення для розрахунку одноразової грошової допомоги індексації грошового забезпечення установленого на день звільнення - за 01.09.2022 року у розмірі 85,45 грн, без переведення розміру індексації за день у розрахункову величину повного відпрацьованого календарного місяця незалежно від дати звільнення, що і було підставою для звернення до суду 18.10.2025 із даним позовом.
Таким чином, саме дії відповідача щодо складення вказаного розрахунку (перерахунку) розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції з урахуванням індексації грошового забезпечення за вересень 2022 року ОСОБА_1 згідно з рішенням у справі № 520/16211/24 в сумі 662,24 грн (з вирахуванням податків 629,13 грн), у серпні 2025 року і є предметом спору у цій справі.
А відтак, спір у справі № 520/27932/25, не є тотожним предмету спору у справі № 520/16211/24, тому що позовні вимоги є різними як за змістом так і за предметом оскарження.
Відповідач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти викладених у ній доводів, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.
Наполягав, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що між тими самими сторонами, а саме позивачем ОСОБА_1 та відповідачем - ГУНП в Харківській області, вже розглянуто спір щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації за вересень 2022 року у справі № 520/16211/24. Рішення у справі № 520/16211/24 набрало законної сили та було виконане відповідачем у серпні 2025 року. Повторне ж звернення ОСОБА_1 з тими самими вимогами (але під дещо зміненим формулюванням щодо алгоритму розрахунку) свідчить про намагання повторно переглянути правовідносини, які вже були предметом судового розгляду.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що у провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 520/16211/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому позивач просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не включення при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за 01.09.2022 року та додаткової щомісячної винагороди за 01.09.2022 року, установленої наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23 вересня 2022 року № 1199 о/с на підставі Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 в розмірі 252 367,10 грн, розраховану з урахуванням індексації грошового забезпечення, установленої на день звільнення та з урахуванням додаткової щомісячної винагороди, установленої наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23 вересня 2022 року № 1199 о/с на день звільнення на підставі Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168;
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у вказаній справі позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не включення при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за 01.09.2022 року та додаткової щомісячної винагороди за 01.09.2022 року, установленої наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23 вересня 2022 року № 1199 о/с на підставі Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення за березень 2022 року та додаткової щомісячної винагороди, установленої наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23 вересня 2022року № 1199 о/с на день звільнення на підставі Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі 520/16211/24 виправлено описку в рішенні у справі № 520/16211/24. Викладено абзац 3 резолютивної частини рішення у наступній редакції: "Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення за вересень 2022 року та додаткової щомісячної винагороди, установленої наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23 вересня 2022 року № 1199 о/с на день звільнення на підставі Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168."
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі 520/16211/24 апеляційну скаргу ГУНП в Харківській області - задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі № 520/16211/24 - в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не включення при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди за 01.09.2022, установленої наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23 вересня 2022 року № 1199 о/с на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 з урахуванням додаткової щомісячної винагороди, установленої наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23 вересня 2022 року № 1199 о/с, на день звільнення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 - скасовано.
Прийнято в цій частині постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Патрульної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
В іншій частині задоволення позовних вимог рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі № 520/16211/24 - залишено без змін.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі 520/16211/24 задоволено заяву Головного управління Національної поліції в Харківській області про виправлення описки у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 по справі за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі № 520/16211/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, виправлено описку в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 року по справі № 520/16211/24, вірно зазначивши у третьому абзаці її резолютивної частини "до Головного управління Національної поліції в Харківській області", замість невірного - "до Головного управління Патрульної поліції в Харківській області".
Таким чином, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі № 520/16211/24 набрало законної сили 22.07.2025.
З огляду на зміст позовних вимог, учасників справи та предмет позову, судом зроблено висновок про те, що позовні вимоги, фактично заявлені в цій справі судом було вирішено по суті в іншій справі, що є підставою для закриття провадження відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Статтею 55 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Слід враховувати, що частина друга статті 2 КАС України презюмує, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже, з метою недопущення можливості ухвалення декількох судових рішень у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, законодавець установив правові обмеження у разі виявлення судом тотожних справ, які перебувають / перебували на розгляді у цьому або іншому суді. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду у тотожному спорі ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Постановлення ухвали про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 ст. 238 КАС України можливе виключно за сукупності наступних умов: набрали законної сили постанова чи ухвала суду про закриття провадження у такій самій справі; спір у справі повинен бути з одним і тим же предметом; спір у справі повинен бути заявлений з тих самих підстав.
Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає закриття провадження у справі.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18, від 13.07.2020 року у справі № 620/3960/19.
Колегія суддів зазначає, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає зверненню до суду заінтересованих осіб для вирішення спору.
Визначена пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Колегією суддів встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі 520/16211/24, зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення за вересень 2022 року та додаткової щомісячної винагороди установленої Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23 вересня 2022 року № 1199 о/с на день звільнення на підставі Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі № 520/16211/24 набрало законної сили 22.07.2025.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторонами у справі № 520/16211/24 були ОСОБА_1 (позивач) та ГУНП в Харківській області (відповідач).
Предметом позову слугували дії відповідача з перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення за вересень 2022 року та додаткової щомісячної винагороди установленої Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23 вересня 2022 року № 1199 о/с на день звільнення на підставі Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168.
Підставами позову, серед іншого, було зазначено не включення у розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні позивача індексації грошового забезпечення позивача у розмірі 85,45 грн за 1 день.
У свою чергу, у межах розгляду даної справи (520/27932/25) сторонами також є ОСОБА_1 (позивач) та ГУНП в Харківській області (відповідач).
Предметом позову визначено дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо оформлення розрахунку (перерахунку) розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції з урахуванням індексації грошового забезпечення за вересень 2022 року в сумі 662,24 грн, шляхом включення для розрахунку одноразової грошової допомоги індексації грошового забезпечення установленого на день звільнення - за 01.09.2022 року у розмірі 85,45 грн, без переведення розміру індексації за день у розрахункову величину повного відпрацьованого календарного місяця незалежно від дати звільнення.
Підставою позову вказано, зокрема, здійснення ГУНП у Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі № 520/16211/24 розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не з розрахункової величини місячного грошового забезпечення (в частині індексації грошового забезпечення), а з одноденного грошового забезпечення за 01.09.2022.
Отже, фактично позивач не погоджується з діями відповідача, вчиненими на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі № 520/16211/24.
Згідно з частинами 1, 2 статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (частина 2 стаття 382 КАС України).
Положеннями частини 1 статті 382-3 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу (частина 9 статті 382-3 КАС України).
За приписами частини 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, приписами статей 382, 381-1, 381-2, 381-3, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18).
Колегія суддів наголошує, що питання, які виникають у зв'язку з виконанням судового рішення в одній справі не можуть становити окремий/самостійний предмет спору в іншій справі, адже в такий спосіб фактично нівелюється авторитет судового рішення, яке набрало законної сили. Понад те, як роз'яснив Конституційний Суд України, реалізація судового рішення є продовженням судового розгляду справи, що з урахуванням наведеного вище дає підстави вважати, що ця стадія не може становити окреме/самостійне позовне провадження.
Колегія суддів, проаналізувавши предмет позову у цій справі, дійшла висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі № 520/16211/24.
У свою чергу обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - «стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 в розмірі 19 198,00 грн., розраховану з урахуванням індексації грошового забезпечення, установленої на день звільнення, переведеної у розрахункову величину повного відпрацьованого календарного місяця незалежно від дати звільнення» є одним із способів виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі № 520/16211/24.
Отже, у спірних відносинах наявні обставини, з якими статті 382, 381-1, 381-2, 381-3 КАС України пов'язують наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Колегія суддів також вважає за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що станом на день звернення до суду із позовом у даній справі було таке, що набрало законної сили, судове рішення у справі між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, у зв'язку із чим існували підстави для закриття провадження відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.
Беручи до уваги зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч.4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 по справі № 520/27932/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко