Головуючий І інстанції: Рубан В.В.
23 січня 2026 р. Справа № 520/1881/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/1881/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник ОСОБА_1 із заявою про зміну способу або порядку виконання рішення, в якій просив:
- змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року по справі №520/1881/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі № 520/1881/23 грошову суму у розмірі 253336,52 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року заяву про зміну способу або порядку виконання рішення - залишено без задоволення.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 та винести постанову, якою задовольнити його заяву про зміну способу і порядку виконання рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та додатків до неї вбачається, що всі перераховані суми пенсії позивача (за результатом виконання судового рішення), зокрема, різниці в пенсії за період з 01.12.2019 по 30.06.2023 у розмірі 253336,52 включені до виплати, які непроведені через відсутність фінансування.
Таким чином, на думку апелянта, формулювання в судовому рішенні здійснити перерахунок є і зобов'язанням виплатити, адже в іншому випадку нівелюється судовий захист особи - пенсія б перераховувалась, але не виплачувалась
Крім того, апелянт вказав, що за приписами абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАСУ невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" про розмір його грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі нової довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" від 07.12.2022 року № 33/41-6165 (100/33037) про розмір його грошового забезпечення, з 01.12.2019 року.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 23.05.2023 року.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року по справі №520/1881/23 відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області № 33/41-6165 (100/33037) від 07.12.2022 р. про розмір його грошового забезпечення, з 01.12.2019 року. За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії в розмірі 253336,52 грн.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року по справі №520/1881/23, що набрало законної сили 23.05.2023 року, виконано відповідачем. ГУ ПФУ в Харківській області на виконання вказаного рішення здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" від 07.12.2022 року № 33/41-6165 (100/33037) про розмір його грошового забезпечення, з 01.12.2019 року. Зобов'язань, щодо виплати пенсії або різниці в пенсії з 01.12.2019 по 30.06.2023 рішення суду від 21.04.2023 не містить, вказане питання не було предметом судового розгляду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Положеннями частин 2, 3 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Порядок та підстави для зміни способу та порядку виконання судового рішення визначені статтею 378 КАС України.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Також ним частину 3 статті 378 КАС України доповнено абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат».
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Колегія суддів зауважує, що у цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
При цьому, під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі № 556/2609/14-а, які суд, з урахуванням ч. 5 ст. 242 КАС України враховує при вирішенні спірних правовідносин.
Так, з матеріалів справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі №520/1881/23, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі нової довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" від 07.12.2022 року № 33/41-6165 (100/33037) про розмір його грошового забезпечення, з 01.12.2019 року.
Тобто, резолютивна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі №520/1881/23 має зобов'язальний характер щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
У свою чергу, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме щодо виплати пенсії або різниці в пенсії судом при ухваленні рішення від 21.04.2023 у даній справі, вирішено не було.
Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання здійснити виплату пенсії, що позивачем в апеляційної порядку не оскаржувалось.
Таким чином, зміна способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просив заявник фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у вказаній справі.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року по справі №520/1881/23 відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" від 07.12.2022 року № 33/41-6165 (100/33037) про розмір його грошового забезпечення, з 01.12.2019 року.
Отже, з огляду на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі № 520/1881/23 відповідачем виконано в повному обсязі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу або порядку виконання рішення.
Колегія суддів зауважує, що в розумінні положень ч. 3 ст. 378 КАС України самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат є саме невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили.
Проте рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року по справі №520/1881/23 було виконане, що підтверджується відповідним розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 2003009663 (а.с. 40).
Разом з тим вказаний перерахунок пенсії в частині його розміру, позивач не оспорює.
Таким чином, позивач просить змінити спосіб виконання судового рішення від 21.04.2023 по даній справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованість в сумі 253 336,52 грн. недоплаченої пенсії, з урахуванням тієї обставини, що на даний час відповідачем не виконано рішення в частині виплати на користь заявника перерахованої пенсії.
Проте, рішенням суду не було покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області обов'язку щодо виплати заборгованості з пенсії, а тому і відсутні підстави для зміни способу і порядку виконання наведеного рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду у даній справі, оскільки встановлення способу виконання рішення суду шляхом, який обраний заявником, фактично змінить рішення суду у зв'язку зі зміною обраного способу захисту прав позивача.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано пряму норму ст. 378 КАС України, колегія суддів вважає помилковими, оскільки зміна на підставі статті 378 КАС України(в редакції Закону від 21.11.2024 №4094-IX) способу і порядку виконання судового рішення передбачена шляхом зміни саме "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Натомість, як вірно зазначено судом першої інстанції, зобов'язань саме щодо виплати пенсії або її різниці з 01.12.2019 року по 30.06.2023 року, рішення суду від 21.04.2023 року не містить, а тому підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення у такий спосіб, відсутні.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 294, 308, 311, 316, 321, 325, 328, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 по справі № 520/1881/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий