20 січня 2026 р. Справа № 520/13673/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 (суддя Біленський О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022) по справі № 520/13673/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про визнання скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" (надалі - позивач, ТОВ "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (надалі також відповідач), у якому позивач просив:
- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, від 24.02.2025 №00080830701.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що розрахунки за експортними операціями, які здійснювались TOB "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" на адресу ЕООД "ДІДЕНКО ВОСВВЛНС" (Болгарія) протягом 2024 р. згідно зовнішньоекономічного контракту від 04.01.2024 №1 проведені в строк, що складає 180 календарних днів (з дотриманням вимог п. 142 Постанови правління НБУ від 24.02.2022 №18). Наголошує на тому, що судом першої інстанції досліджені всі докази, які підтверджують правильність на своєчасність здійснення розрахунків за експортований товар TOB "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" 9включно 2022 та 023 роки), не з'ясовані наслідки неналежного обліку банком господарської діяльності з "РЕІМПОРТУ" товару у 2022 році. Не надано належної правової оцінки обставинам справи, згідно з якими до підприємства застосовано фінансову санкцію не за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 04.01.20224 №1, а за не знаття банківською установою господарської операції згідно митної декларації від 14.0.2022 №806020/2022/011608 "РЕІМПОРТ" з валютного нагляду (неналежного банківського обліку валютних операцій).
Відповідач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
В судовому засіданні представник позивача (Кізілов О.В.) підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача (Середич М.І.) заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що TOB "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" належним чином зареєстровано Нововодолазькою РДА Харківської області, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи за реєстраційним номером №Ю0010216 від 17.02.2003.
Організаційно-правова форма: 240 - Товариство з обмеженою відповідальністю.
TOB "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" взято на облік у контролюючих органах 26.02.2003 за №5-03, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, Нововодолазька ДПІ (Харківський район).
На підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 10.01.2025 №129-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат", код ЄДРПОУ 32339338, з питання дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності із 04.01.2024 по 31.12.2024 за зовнішньоекономічним контрактом від 04.01.2024 №1, за період діяльності з 23.04.2024 по 31.12.2024 за зовнішньоекономічним контрактом від 23.04.2024 № 23/04.
Копію наказу Головного управління ДПС у Харківській області про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат від 10.01.2025 №129-п вручено під розписку 14.01.2025 уповноваженій особі ТОВ "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" згідно довіреності Кізілову Олександру Володимировичу.
З направленнями на право проведення перевірки від 10.01.2025 №251 та від 10.01.2025 №252 ознайомлено під підпис 14.01.2025 уповноважену особу ТОВ « Ново-Водолажський масло-жировий комбінат» згідно довіреності Кізілова Олександра Володимировича.
Перевірку проведено з відома директора Тридуб Миколи Михайловича та в присутності головного бухгалтера Карпенко Ірини Григорівни.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено Акт від 27.01.2025 №3643/20-40-07-01-05/32339338, яким встановлено порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями, пункту 142 Постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами та доповненнями за зовнішньоекономічним контрактом від 04.01.2024 №1, який укладено з EООД «ДІДЕНКО ВОСВВЛНС» (Болгарія), за період з 04.01.2024 по 31.12.2024, за зовнішньоекономічним контрактом від 23.04.2024 № 23/04, який укладеного з компанією JEANDIS SA (CENTRE LECLERC) (Франція), за період з 23.04.2024 по 31.12.2024.
ТОВ «Ново-Водолажський масло-жировий комбінат» не погодилося з висновками акту перевірки від 27.01.2025 №3643/20-40-07-01-05/32339338, надіславши на адресу контролюючого органу заперечення в порядку п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України. За результатами розгляду відповідною комісією контролюючого органу заперечень, висновки Акту перевірки залишено без змін.
На підставі вказаного акту контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №00080830701 (форма «С») від 24.02.2025, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і згідно з пункту 5 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 40 890,23 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00080830701 (форма «С») від 24.02.2025.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову, оскільки дійшов до висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства з урахуванням встановлених в ході перевірки фактів порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац перший пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон №2473-VIII) Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунку за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно з положенням ч. 3 ст. 13 Закону України №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Відповідно до п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи, Правлінням Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова НБУ №18).
Пунктом 14-2 Постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «Ново-Водолажський масло-жировий комбінат» та ЕООД "ДІДЕНКО ВОСВВЛНС" (Болгарія) укладено зовнішньоекономічний контракт №1 від 04.01.2024 (далі - контракт).
На виконання умов контракту ТОВ «Ново-Водолажський масло-жировий комбінат» експортувало на адресу ЕООД "ДІДЕНКО ВОСВВЛНС" товар (соуси та інші харчові продукти) на загальну суму 997 115,50 євро (еквівалент - 43 119 870,13 грн.), згідно митних декларацій.
Відповідно до умов вказаного контракту здійснена оплата на користь ТОВ «Ново-Водолажський масло - жировий комбінат» на загальну суму з урахуванням комісії банку, 563 811,88 євро ( еквівалент - 25 092 224,60 грн.).
Станом на 31.12.2004 по зовнішньоекономічному контракту №1 від 04.01.2024 згідно даних бухгалтерського обліку позивача обліковується поточна дебіторська заборгованість в сумі 433 303,62 євро, яка відображена у бухгалтерському обліку підприємства наступними записами: Кт26 "Готова продукція", 281 "Товар"; Дт 362 "Розрахунки з іноземними покупцями"; Дт 312 "Поточниі рахунки в іноземній валюті".
З матеріалів справи встановлено, що грошові кошти за відвантажений товар ТОВ «Ново-Водолажський масло-жировий комбінат» відповідно Контракту №1 від 04.01.2024 надійшли з порушення строків розрахунків, які передбачені Законом України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», пункту 142 Постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» згідно митних декларацій:
- митна декларація від 06.03.2024 №24UA807200003731U1, граничний строк надходження валютної виручки - 01.09.2024, сума простроченої заборгованості (у валюті) - 19723,79 Євро, період порушення граничних строків розрахунків з 02.09.2024 по 04.09.2024, кількість днів - 3;
- митна декларація від 14.05.2024 №24UA807200007992U7, граничний строк надходження валютної виручки - 09.11.2024, сума простроченої заборгованості (у валюті) - 12314,05 Євро, період порушення граничних строків розрахунків з 10.11.2024 по 12.11.2024, кількість днів - 3;
- митна декларація від 05.06.2024 №24UA807200009114U8, граничний строк надходження валютної виручки - 01.12.2024, сума простроченої заборгованості (у валюті) - 21552,27 Євро, період порушення граничних строків розрахунків з 02.12.2024 по 02.12.2024, кількість днів - 1;
- митна декларація від 05.06.2024 №24UA807200009114U8, граничний строк надходження валютної виручки - 02.12.2024, сума простроченої заборгованості (у валюті) - 13252,27 Євро, період порушення граничних строків розрахунків з 03.12.2024 по 03.12.2024, кількість днів - 1;
- митна декларація від 19.06.2024 №24UA807200009801U7, граничний строк надходження валютної виручки - 15.12.2024, сума простроченої заборгованості (у валюті) - 22971,55 Євро, період порушення граничних строків розрахунків з 16.12.2024 по 17.12.2024, кількість днів - 2;
- митна декларація від 19.06.2024 №24UA807200009801U7, граничний строк надходження валютної виручки - 17.12.2024, сума простроченої заборгованості (у валюті) - 14196,89 Євро, період порушення граничних строків розрахунків з 18.12.2024 по 18.12.2024, кількість днів - 1;
- митна декларація від 24.06.2024 №24UA807200009958U0, граничний строк надходження валютної виручки - 20.12.2024, сума простроченої заборгованості (у валюті) - 16819,33 Євро, період порушення граничних строків розрахунків з 21.12.2024 по 27.12.2024, кількість днів - 7.
Таким чином, грошові кошти за відвантажений товар ТОВ «Ново-Водолажський масло-жировий комбінат» в розмірі 120830,25 євро (еквівалент - 5335283, 85 грн.) надійшли з порушенням строків розрахунків за операцією з експорту товарів, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», пункту 14-2 Постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», які становлять 180 календарних днів.
Будь-яких документів та доказів, що спростовують доводи контролюючого органу з приводу порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №1 від 04.01.2024, які передбачені ч. 2 ст. 13 Закону України «від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», пункту 14-2 Постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» позивачем не надано, при цьому факт порушення строків розрахунків за операцією з експорту товарів підтверджена у бухгалтерського обліку позивача відповідно до картки рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" та виписками банку.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу необґрунтованості стверджень позивача про те, що відповідач та контролюючий банк при співставленні документів, що визначають заборгованість (Контракт, ВМД), і документів, що доводять погашення вказаної заборгованості (платіжні документи) неправильно здійснив вказане співставлення, а саме не врахував факт реімпорту у 2022 році, що вплинуло на співставлення «контракт - ВМД - платіжний документ» у наступних роках, в тому числі і в 2024 році по контракту №1 від 04.01.2024 з ЕООД «Діденко ВОСВВЛНС», з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 3 п. 12 розділу 3 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої наказом Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція), зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов'язань за договором, відбувається повне або часткове повернення резиденту товару, що був поставлений нерезиденту за експортним договором, у зв'язку з повним або частковим невиконанням сторонами взаємних зобов'язань за експортним договором - на суму вартості такого товару, оформленого МД типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-51 "Переробка на митній території", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування" та за наявності відповідної інформації в реєстрі МД.
Відповідно до п. 5 розділу 1 Інструкції, банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.
Проте, позивачем не надано рішення відповідного банку щодо зменшення суми грошових коштів з повернення експортованого товару "реімпорт" згідно митної декларації від 14.10.2022 №806020/2022/011608, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, саме по реімпорту 2022 року.
Крім того, в листі від 15.12.2022 №25-0005/86991 (який позивач додав до пояснень від 03.07.2025) Національний банк зазначив, що враховуючи відсутність у МД по реімпорту МФО банку інформація по МД №806020/2022/011608 не була надіслана жодному банку. Коригування позивачем не здійснені.
Отже, враховуючи що господарська операція з повернення експортованого реімпорту згідно митної декларації від 14.10.2022 №806020/2022/011608 не була знята банківською установою з валютного контролю, контролюючим органом правомірно розраховано порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №1 від 04.01.2024.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає правомірним нарахування відповідачем позивачу пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях спірним податковим повідомленням-рішенням від 24.02.2025 №00080830701.
Таким чином, розглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 по справі № 520/13673/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий
Постанова складена в повному обсязі 23.01.26.