Справа № 560/12129/25
іменем України
23 січня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Ярмолинецької районної ради Хмельницької області про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна боржника,
Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося в суд з позовом до Ярмолинецької районної ради Хмельницької області, в якому просить надати дозвіл ГУ ДПС у Хмельницькій області на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків Ярмолинецької районної ради (ЄДРПОУ 04060683), що перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна у податкову заставу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується податкова заборгованість, яка не сплачена у добровільному порядку, у зв'язку з чим було винесено рішення про опис майна в податкову заставу. Платіжні інструкції повернуті без виконання.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.07.2025 відкрито провадження в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Вказана ухвала була надіслана на адресу відповідача, зазначену, однак на адресу суду повернувся конверт із вкладенням, із відміткою про причини повернення "Не вручено. Не проживає за вказаною адресою.".
Згідно із ч.6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідача також було повідомлено в порядку статті 130 КАС України.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов, тому, відповідно до частини 6 статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Ярмолинецька районна рада (ЄДРПОУ 04060683) зареєстрована в органах державної реєстрації як суб'єкт господарської діяльності, є платником податків та перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у Хмельницькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Станом на день звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг в сумі 3 361,57 грн, який виник по:
1) адміністративних штрафах та інших санкціях, на підставі податкового повідомлення - рішення № 11126/2201-0704 від 05.10.2023 року в сумі 2 040,00 грн;
2) податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на підставі податкового повідомлення - рішення № 11125/2201-0704 від 05.10.2023 року в сумі 1 020,00 грн;
3) земельному податку з юридичних осіб, на підставі:
- податкового повідомлення - рішення № 0066570405 від 07.06.2023 року в сумі 255,55 грн (з урахуванням часткової сплати в сумі 84,45 грн);
- податкового розрахунку земельного податку від 08.02.2023 року, відповідно до дати нарахування:
- 31.07.2023 року в сумі 7,67 грн;
- 30.08.2023 року в сумі 7,67 грн;
- 02.10.2023 року в сумі 7,67 грн;
- 30.10.2023 року в сумі 7,67 грн;
- 30.11.2023 року в сумі 7,67 грн;
- 01.01.2024 року в сумі 7,67 грн.
Зазначений податковий борг підтверджується розрахунком суми позовних вимог, інформацією про наявність/відсутність податкового боргу по Україні в цілому станом на 30.06.2025 та витягом з інтегрованої картки платника податків по платежам 11010100, 21081103, 18010500.
Позивачем була винесена та надіслана відповідачу податкова вимога форми «Ю» від 08 листопада 2023 року №0013089-1303-2201, яку направлено засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» на податкову адресу Ярмолинецької районної ради рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке в подальшому було особисто отримано платником податків 14.11.2023 року.
Керуючись положеннями статті 89 ПК України позивачем сформовано рішення про опис майна у податкову заставу від 08.11.2023 року № 7767/6/22-01-13-03-06.
Станом на день звернення позивача до суду з цим позовом відповідачем податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу не оскаржувалися, не скасовані, та не відкликані.
На виконання приписів ст. 91 ПК України та Розділу ІІ Наказу №586, податковим керуючим, згідно інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, складено акт опису майна у податкову заставу № 2633/21 від 20.11.2023 року.
06.12.2023 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу майна платника податків № 52832977 згідно з актом опису №2633/21 від 20.11.2023 року.
Відповідно до ст. 95 ПК України, позивачем було подано до Хмельницького окружного адміністративного суду адміністративний позов до Ярмолинецької районної ради про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 року у справі № 560/2733/24 задоволено позовні вимоги ГУ ДПС у Хмельницькій області шляхом стягнення з Ярмолинецької районної ради коштів у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 3 661,57 грн з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що йому належить, однак рішення не виконано через відсутність у відповідача банківських рахунків.
Оскільки вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу Ярмолинецькою районною радою, позивач звернувся з позовом до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Надаючи правову спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів, так і за рахунок майна платника податків.
Згідно зі ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З урахуванням положень вказаної статті, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Згідно із п. 89.3 ст. 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Пунктом 89.5. ст. 89 ПК України встановлено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно із пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно п.95.5 ст.95 Кодексу у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави.
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу встановлений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22. Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.
У разі недостатності коштів платника податків для погашення податкового боргу, контролюючий орган відповідно до абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 ПК України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Аналіз вищезазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що ПК України чітко визначено послідовність дій контролюючого органу щодо стягнення податкового боргу. Надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливо лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника.
Крім того, звертаючись до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган повинен зазначити, які заходи були ним вжиті з метою погашення боргу платника податків за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується, а також надати докази недостатності у такого платника грошових коштів готівкових чи на рахунках у банку, необхідних для повного погашення його боргу перед бюджетом.
Таким чином, ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків та лише в разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
Як встановив суд, позивач скерував у банки, які обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, проте внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не погашена.
Зі змісту статті 95 ПК України слідує, що достатньою умовою для звернення контролюючого органу до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.
Враховуючи встановлені у цій справі обставини суд вважає, що позивач належним чином здійснив усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Так, згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат суд не вирішує.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити.
Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків Ярмолинецької районної ради (ЄДРПОУ 04060683), що перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна у податкову заставу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Відповідач:Ярмолинецька районна рада Хмельницької області (площа 600-річчя Ярмолинець, 1,Ярмолинці,Ярмолинецький район, Хмельницька область,32100 , код ЄДРПОУ - 04060683)
Головуючий суддя В.К. Блонський