Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
23 січня 2026 р. № 520/24424/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" до Роганської селищної військової адміністрації Харківського району Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправними та скасування розпорядження, витягів, -
Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати Розпорядження начальника Роганської селищної військової адміністрації від 20.02.2023 за №104 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів Роганської селищної ради Харківського району Харківської області»;
- визнати незаконним та скасувати Витяг №НВ-6300389152024 від 17.05.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
- визнати незаконним та скасувати Витяг №НВ-6301252242025 від 13.06.2025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані Розпорядження Роганської селищної військової адміністрації від 20.02.2023 за №104 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів Роганської селищної ради Харківського району Харківської області», та витяги №НВ-6300389152024 від 17.05.2024 та №НВ-6301252242025 від 13.06.2025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є протиправним та таким, що прийняті з порушенням норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини, тому підлягають скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Представником Роганської селищної військової адміністрації Харківського району Харківської області надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Представником Головного управління Держгеокадастру в Харківській області також надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що позов з підстав, зазначених позивачем, не підлягає задоволенню.
Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
27.12.2004 між Харківською районною державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством «Харківський тракторний завод» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Харківський тракторний завод») було укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого (з урахуванням внесених змін та доповнень), в оренду позивачу строком на 25 років передається земельна ділянка з кадастровим номером 6325158500:02:017:0003 загальною площею 143,4707 га для обслуговування дослідно-польової бази ВАТ «ХТЗ». Цільове призначення земельної ділянки - землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком (категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення).
Умовами Договору оренди (з урахуванням внесених змін та доповнень) встановлена нормативно грошова оцінка земельної ділянки у розмірі 3 528 174,06 грн.
Частиною 1 статті 4 Закону України №389- VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон №389-VIII) встановлено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону №389-VIII, військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом. Військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.
У відповідності до приписів частини 2 статті 10 Закону №389-VIII, уразі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування: 1) начальник військової адміністрації: крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови; може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).
Постановою Верховної Ради України від 16.11.2022 № 2777-ІХ «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"» визначено, що начальник Роганської селищної військової адміністрації Харківської області здійснює повноваження Роганської селищної ради, її виконавчого комітету та селищного голови.
Так, розпорядженням Начальника Роганської селищної військової адміністрації від 01.12.2022 №24 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів Роганської селищної ради Харківського району Харківської області (частина територіальної громади) було надано дозвіл на розроблення технічної документації з нормативно - грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів Роганської селищної ради Харківського району Харківської області (частина територіальної громади).
На підставі договору № Н-5/22 від 13.12.2022, укладеного між виконавцем - ТОВ «Новітні Технології Землеустрою» та замовником - Виконавчим комітетом Роганської селищної військової адміністрації, виконавцем сформовано технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів Роганської селищної ради Харківського району Харківської області (частина територіальної громади).
Розпорядженням начальника Роганської селищної військової адміністрації від 20.02.2023 за №104 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів Роганської селищної ради Харківського району Харківської області» (далі - оскаржуване розпорядження) затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, в тому числі і щодо земельної ділянки, що знаходиться в користуванні позивача.
Відповідно до приписів статті 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України «Про оцінку земель» №1378-IV від 11 грудня 2003 року (далі - Закон № 1378-IV) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до визначення, наданого у частині першій статті 1 Закону № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно із нормами статті 3 Закону № 1378-IV, об'єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.
Частинами першою та другою статті 15 Закону № 1378-IV передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Статтею 18 Закону № 1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
У частинах 1, 2 статті 20 Закону № 1378-IV передбачено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1-3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель»).
З аналізу вказаних вище норм законодавства вбачається, що органи місцевого самоврядування виступають замовниками робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та затверджують технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, розроблену у відповідності до вимог чинного законодавства.
Частинами 1, 2, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з абзацом першим частини одинадцятої статті 59 Закону № 280/97-ВР, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VІ (далі - Закон № 2939-VІ), розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 15 Закону № 2939-VI, розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту, така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації (ч. 2 ст. 15 Закону № 2939-VІ).
Відповідно до частини третьої статті 15 Закону № 2939-VI, проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Таким чином, обов'язковому оприлюдненню підлягають, зокрема, проекти рішень органів місцевого самоврядування, які підлягають обговоренню.
Частиною дванадцятою статті 59 Закону № 280/97-ВР обумовлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 1160-IV, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.
Згідно із визначенням, наданим у статті 1 Закону № 1160-ІV, регуляторний акт це:
- прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;
- прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 1160-ІV, дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.
Таким чином, вказаним вище Законом визначено, що регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як:
1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом;
2) встановлення, зміна чи скасування норм права; застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб.
Статтею 4 Закону № 1160-ІV обумовлено принципи державної регуляторної політики, зокрема серед яких, прозорість та врахування громадської думки, відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
Водночас, статтею 5 вказаного Закону передбачено, що забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає: встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів; підготовку аналізу регуляторного впливу; планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю; відстеження результативності регуляторних актів; перегляд регуляторних актів; систематизацію регуляторних актів; недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти; викладення положень регуляторного акту у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акту; оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Нормативно-правові акти це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.
Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.
Суд погоджується із твердженнями позивача, що за своєю правовою природою оскаржуване Розпорядження є регуляторним актом, що спрямований на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторними органами та іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, а також на безпосереднє врегулювання господарських відносин, адже:
1) спірне рішення прийняте уповноваженим регуляторним органом;
2) воно стосуються невизначеного кола осіб (оскільки затверджує нормативну грошову оцінку земельних ділянок, орендарі/користувачі яких можуть змінюватися);
3) вказане рішення може бути застосовано неодноразово (у разі зміни користувача земельних ділянок).
Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі №428/7176/14-а, від 06.03.2019 у справі №803/417/18, від 17.12.2019 у справі №1940/1662/18, від 29.04.2020 у справі №161/6580/16-а, від 10.06.2021 у справі №823/902/17, від 15.06.2021 у справі №200/12944/19-а.
Зокрема, у постанові від 14 лютого 2023 року у аналогічній справі № 695/2607/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що рішення Золотоніської районної ради від 25.12.2015 № 2-18/VІІ, яким затверджено матеріали технічної документації з нормативно-грошової оцінки конкретної земельної ділянки, є нормативно-правовим актом.
По справі №803/417/18 Верховний Суд дійшов висновку, що затверджена нормативна грошова оцінка визначає базові розрахункові показники, які є обов'язковими для застосування у окремих відносинах між органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарської діяльності, вона може застосовуватися неодноразово і стосуватися невизначеного кола суб'єктів, тому рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земель є регуляторним актом, а відтак має бути прийняте з додержанням вимог Закону № 1160-IV (постанова від 06 березня 2019 року).
В постанові від 16.10.2018 у справі №522/7868/13 суд дійшов висновку, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки мають ознаки нормативно-правового акту, оскільки прийняті уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, змінюють норми права, скасовують інший правовий акт, поширюються на невизначене коло осіб (платників орендної плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.
У постанові від 15 червня 2021 року по справі № 200/12944/19-а Верховний Суд вказав, що «рішення Ясинуватської районної ради, які просить визнати протиправними позивач, мають ознаки нормативно-правового регуляторного акту, так як прийняті уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, поширюється на невизначене коло осіб та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №461/8220/13-а зроблено висновок, що рішення Міськради, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийнята уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, змінює норми права, скасовує інший правовий акт, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки ухвала лише визначає коло суб'єктів, на які поширюється її дія, однак жодним чином не персоніфікує їх) та спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене вбачається, що оскаржуване Розпорядження має ознаки нормативно-правового регуляторного акту, так як прийняте уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень; поширюються на невизначене коло осіб, з урахуванням тієї обставини, що земельна ділянка, стосовно якої визначена нормативна грошова оцінка станом на зараз перебуває у користуванні Позивача, однак у подальшому можуть перебувати у власності чи користуванні інших суб'єктів; та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону 1160-IV, стосовно кожного проекту регуляторного акту його розробником готується аналіз регуляторного впливу.
Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень та пропозицій.
Статтею 9 Закону № 1160-IV передбачено, що кожен проект регуляторного акт у оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.
Про оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.
У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акту.
Проект регуляторного акту разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акту.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акту та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акту та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п'ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій.
Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акту і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акту та відповідного аналізу регуляторного впливу.
Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акту та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акту повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акту.
Статтею 13 Закону № 1160-IV визначено способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності.
Так, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акту та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акту в мережі Інтернет.
Звіт про відстеження результативності регуляторного акту оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.
При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.
Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.
Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що оспорюване Розпорядження підпадає під ознаки документу, який підлягають обов'язковому громадському обговоренню, тому на нього поширюється дія статті 15 Закону № 1160-ІV в частині обов'язковості опублікування проекту спірного рішення.
Згідно із приписами статті 35 Закону № 1160-ІV, оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, проводиться до внесення цих проектів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради або до внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові.
За рішенням сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради або відповідальної постійної комісії відповідної ради:
- оприлюднюються проекти регуляторних актів, які не оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради;
- можуть повторно оприлюднюватися проекти регуляторних актів, які оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради.
У разі оприлюднення проектів регуляторних актів за рішенням відповідної ради або відповідальної постійної комісії цієї ради функцію розробника проекту виконує орган, особа чи група осіб, які внесли цей проект на розгляд сесії відповідної ради, якщо інше не встановлено у рішенні ради чи відповідальної постійної комісії.
Зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проекту регуляторного акту, внесеного на розгляд сесії ради, та відповідного аналізу регуляторного впливу надаються фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями розробникові цього проекту та головній постійній комісії ради.
Приписами статті 36 Закону № 1160-ІV обумовлено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акту не був оприлюднений.
У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акту, прийнятого з порушеннями.
Обґрунтовуючи незаконність прийнятого Відповідачем-1 оскаржуваного Розпорядження, Позивач зазначає про те, що останнім під час прийняття оскаржуваного Розпорядження не було дотримано положень Закону №1160-ІV, оскільки проект оскаржуваного Розпорядження як регуляторного акту не був оприлюднений та відсутній аналіз регуляторного впливу.
Однак, зазначені вище доводи позивача спростовуються позицією Відповідача-1, викладеною останнім у відзиві на позову заяву, що полягає в наступному.
Наразі в Україні продовжено воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні".
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб розкрито у Законі № 389-VIII.
Так, за приписами частини 10 статті 9 Закону № 389-VIII, у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання".
Таким чином, враховуючи, що на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який продовжено і на даний час, а оскаржуване Розпорядження відноситься до актів органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій регуляторного характеру, то в силу приписів ч. 10 ст. 9 Закону № 389-VIII, на спірний акт не поширюється дія Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.05.2003 № 1160-IV (в частині щодо необхідності оприлюднення проекту регуляторного акту та відсутності аналізу регуляторного впливу).
Відтак, Роганською селищною військовою адміністрацією Харківського району Харківської області у спірних правовідносинах під час прийняття оскаржуваного Розпорядження не допущено порушення приписів ст.ст. 8,9, 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (в частині щодо необхідності оприлюднення проекту регуляторного акту та відсутності аналізу регуляторного впливу), а аргументація позивача у цій частині є сформованою без дослідження оновленого релевантного законодавства через призму воєнного стану.
Щодо підстави позивача на предмет порушення Закону України «Про державну експертизу землевпорядної організації» суд зазначає наступне.
Приписами частини 1 статті 9 Закону України від 17.06.2004 №1808-IV «Про державну експертизу землевпорядної організації» (далі - Закон №1808-IV) обумовлено, що обов'язковій державній експертизі підлягають технічна документація з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Відповідно до статті 1 Закону №1808-IV, державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.
Статтею 13 Закону №1808-IV встановлено, що первинна державна експертиза передбачає проведення всіх необхідних заходів у процесі підготовки обґрунтованого висновку державної експертизи щодо об'єктів державної експертизи.
Організаційні засади і вимоги щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері, визначені Методикою проведення державної експертизи землевпорядної документації, що затверджена Наказом Держкомзему України від 03.12.2004 за №391, зареєстрованим Міністерством юстиції України 21 грудня 2004 року за №1618/10217 (далі - Методика №391).
У відповідності до пункту 2.1 Методики №391, організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр, територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Приписами пункту 3.4 Методики №391 обумовлена основна стадія проведення державної експертизи, що передбачає всебічний аналіз землевпорядної документації, відповідність запропонованих заходів вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам. У разі потреби проводяться обстеження в натурі (на місцевості).
При проведенні державної експертизи землевпорядної документації визначаються:
відповідність змісту документації вимогам законодавства України, встановленим стандартам, нормам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо раціонального використання і охорони земель, умов і порядку їх забудови, охорони навколишнього природного середовища, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, збереження культурної спадщини;
відповідність змісту документації вимогам завдань на її розроблення та вимогам передпроектної документації;
запропоновані землевпорядною документацією рішення щодо рекультивації порушених земель, поліпшення малопродуктивних угідь, оцінки земель тощо;
еколого-економічна ефективність передбачених заходів щодо запобігання їх впливу на земельні угіддя за межами ділянки, охорони агроландшафтів;
відповідність вимогам законодавства умов щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок у разі проведення вибіркової та добровільної державної експертизи робочих проектів землеустрою, передбачених підпунктом «з» ч.2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій».
Аналогічні приписи містить ст. 33 Закону №1808-ІV, якою обумовлено, що процедура проведення державної експертизи включає:
перевірку наявності та повноти необхідних документів і матеріалів щодо об'єктів державної експертизи та їх реєстрацію (підготовча стадія);
аналітичне опрацювання документів чи матеріалів щодо об'єктів державної експертизи, а в разі необхідності - проведення обстежень у натурі (на місцевості) та проведення на їх основі аналізу їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам (основна стадія);
узагальнення окремих експертних досліджень, одержаної інформації, підготовку висновку державної експертизи та видачу його замовникам об'єктів державної експертизи (заключна стадія).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, яка в подальшому була затверджена розпорядженням начальника Роганської селищної військової адміністрації, не проходила державну експертизу, як того вимагають положення Закону №1808-IV.
За відсутності проходження державної експертизи, Роганська селищна військова адміністрація Харківського району Харківської області не мала права затверджувати своїм розпорядженням таку Технічну документації, а отже, оскаржуване Розпорядження прийняте з порушенням положень діючого законодавства, що є підставою для його скасування.
Однак, зазначені вище доводи позивача спростовуються позицією Відповідача-1, викладеною останнім у відзиві на позову заяву, що полягає в наступному.
Згідно даних офіційного сайту https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15#Text, Закон України №1808-IV втратив чинність 27.05.2021 на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021.
Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акту у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, зокрема відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп).
Поряд з цим, як зазначено нами вище, розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів Роганської селищної ради Харківського району Харківської області (частина територіальної громади) проведено на підставі Розпорядженням Начальника Роганської селищної військової адміністрації Харківського району Харківської області від 01.12.2022 № 24, тобто уже після втрати чинності Законом України «Про державну експертизу землевпорядної організації» № 1808-IV, за наслідком чого Відповідач 1 не обтяжений був обов'язком використовувати процедури, передбачені вказаним законом, під час затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів Роганської селищної ради Харківського району Харківської області (частина територіальної громади) та прийняття Оскаржуваного Розпорядження.
Щодо порушення вимог Постанови КМУ від 03.11.2021 за №1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок».
Основні засади та вимоги до проведення нормативної грошової оцінки земель, порядок оформлення та затвердження її результатів врегульовано положеннями Закону № 1378-IV.
Положення статті 4 Закону № 1378-IV, одним з принципів оцінки земель визначають принцип законності, додержання законів України, інших нормативно-правових актів у сфері оцінки земель».
Стаття 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлює, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі - Постанова №1147), яка встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України “Про оцінку земель».
Пунктом 3 Постанови № 1147 передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою:
Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні,
де Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів;
Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1;
Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст;
Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів;
Км3 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення;
Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки;
Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;
Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням;
Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.
Пунктом 5 Постанови № 1147 встановлено, що норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі (Нрд) приймається відповідно до категорії земельної ділянки за основним цільовим призначенням.
Норматив капіталізованого рентного доходу (Нрд) для земель житлової та громадської забудови, земель рекреаційного призначення, земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також для земельних ділянок, які не віднесені до категорії земель за основним цільовим призначенням, приймається відповідно до Додатка 1.
В свою чергу, як вбачається з Додатку 1 до Постанови №1147, показник «норматив капіталізованого рентного доходу (Нрд) за одиницю площі» диференціюється в залежності від чисельності населення у населеному пункті, що є адміністративним центром територіальної громади, в адміністративно-територіальних межах якої розміщується земельна ділянка, що є предметом нормативної грошової оцінки.
Частиною 2 пункту 4 Постанови №1147 визначено, що чисельність населення населених пунктів та територіальних громад використовується відповідно до відомостей про чисельність наявного населення за даними (довідниками) Держстату станом на 1 січня року, що передує року проведення оцінки.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 6325158500:02:017:0003, що перебуває в користуванні позивача на підставі Договору оренди, знаходиться в межах території Роганської територіальної громади, адміністративним центром якої є селище Рогань.
На сторінці 14 Технічної документації представлений розрахунок вартості 1 кв. м. земель житлової та громадської забудови, земель рекреаційного призначення, земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а також для земельних ділянок, які не віднесені до категорії земель за основним цільовим призначенням, розташованих за межами населених пунктів Роганської селищної ради Харківського району Харківської області.
Виходячи із представленого розрахунку, який застосовується і до земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивача на підставі Договору оренди, розробником Технічної документації застосовано показник нормативу капіталізованого рентного доходу (Нрд), що становить 133,00 грн./кв. м., виходячи із чисельності населення у населеному пункті, що є адміністративним центром територіальної громади, від 5 до 20 тис. осіб, адже як зазначає останній, станом на 01.01.2022 чисельність населення селища Рогань як адміністративного центра територіальної громади становить 6177 осіб.
Позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, зазначає про застосування розробником Технічної документації завищеного показника нормативу капіталізованого рентного доходу (Нрд) в розмірі 133,00 грн./кв. м. та хибне використання останнім даних щодо чисельності населення селища Рогань станом на 01.01.2022.
В якості підтверджуючих відповідні доводи доказів, позивач посилається на інформацію щодо чисельності населення селища Рогань станом на 01.01.2021, отриману з офіційного сайту Вікіпедія в мережі Інтернет, а також на відповідь Головного управління статистики у Харківській області на адвокатський запит представника позивача - адвоката Новикова О.Є., виходячи з якої, чисельність населення селища Рогань станом на 01.01.2021 становить 3355 людей, а станом на 01.01.2022 - 3262 людини.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Положення частини 1 та 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із викладеного вище, суд не приймає до уваги в якості доказів посилання позивача на інформацію щодо чисельності населення в селищі Рогань станом на 01.01.2022, отриману із сайту Вікіпедія в мережі Інтернет, оскільки залучені позивачем викопіювані матеріали з сайту Вікіпедія як відкритого інтернет-джерела, не є належними, достатніми та допустимими доказами у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не гарантують достовірності та об'єктивності, враховуючи, що зміст інтернет-ресурсу Вікіпедія формується анонімними користувачами без наукової експертизи, на відміну від офіційних документів чи експертних висновків.
Відтак, такі матеріали не є преюдиціальними чи встановленими фактами та однозначно не підтверджують кількість населення смт Рогань Харківської області станом на певний період.
В той же час, судом приймається до уваги в якості належного, достатнього та допустимого доказу відповідь Головного управління статистики у Харківській області на адвокатський запит представника позивача - адвоката Новикова О.Є.
Адже частиною 2 пункту 4 Постанови №1147, що встановлює вимоги до проведення нормативно грошової оцінки земельної ділянки, визначено, що чисельність населення населених пунктів та територіальних громад використовується відповідно до відомостей про чисельність наявного населення за даними (довідниками) Держстату станом на 1 січня року, що передує року проведення оцінки.
З огляду на зазначені вище положення Постанови №1147, відповідь Головного управління статистики в Харківській області на адвокатський запит, що містить інформацію щодо чисельності населення в селище Рогань станом на 01.01.2021 та 01.01.2022 є належним доказом, оскільки містить інформацію щодо предмета доказування.
Зокрема, виходячи із наданої відповіді Головного управління статистики в Харківській області, чисельність населення в селищі Рогань станом на 01.01.2021 становить 3355 осіб, а станом на 01.01.2022 - 3262 особи, що значно відрізняється під показника, що був застосований розробником Технічної документації і дорівнює 6177 осіб.
При цьому, виходячи із змісту Додатку №1 до Постанови №1147 та приймаючи до уваги показники чисельності населення в селищі Рогань станом на 2021 р. та 2022 р., зазначені Головним управлінням статистики в Харківській області у відповіді на адвокатський запит, розробником Технічної документації мав бути застосований показник нормативу капіталізованого рентного доходу (Нрд), що дорівнює 87 грн./кв. м. (від 1 до 5 тис. осіб).
Викладене вище дає підстави стверджувати про необґрунтоване завищення розробником Технічної документації показника нормативу капіталізованого рентного доходу (Нрд), у зв'язку із чим суд констатує факт порушення останнім положень Постанови №1147 під час підготовки Технічної документації.
Частиною 1 статті 23 Закону № 1378-IV встановлено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації (крім випадків, визначених частиною третьою цієї статті).
Відповідно до частини 4 статті 23 Закону № 1378-IV, підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.
З огляду на допущені розробником під час підготовки Технічної документації з нормативно грошової оцінки порушення положень Постанови №1147, наслідком розгляду Відповідачем-1 такої Технічної документації мало б бути рішення про відмову у затверджені технічної документації.
Однак, приймаючи до уваги, що Відповідач-1 прийняв протилежне рішення та затвердив Технічну документацію з нормативно грошової оцінки, що не відповідає положенням нормативних актів, таке рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
Таким чином, викладені вище доводи та надані на їх обґрунтування докази підтверджують правомірність позовних вимог Позивача в частині визнання незаконним та скасування Розпорядження начальника Роганської селищної військової адміністрації від 20.02.2023 за №104 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів Роганської селищної ради Харківського району Харківської області», у зв'язку із чим такі вимоги підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання незаконними та скасування Витягу №НВ-6300389152024 від 17.05.2024 та Витягу №НВ-6301252242025 від 13.06.2025 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Роганської селищної ради Харківський район, Харківська область, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 18 Закону №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон № 3613-VI), до Державного земельного кадастру включаються відомості про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах), зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці.
Згідно з частиною другою статті 20 Закону №1378-IV, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Аналогічні положення містяться також у пункті 1 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489 (далі - Порядок № 489), згідно якого за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1378-IV, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 січня 2015 року №15 (далі - Положення про Держгеокадастр), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Згідно з підпунктом 29 пункту 4 Положення про Держгеокадастр, останній відповідно до покладених на нього завдань видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
У постанові від 24 листопада 2021 року у справі №817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновком про належність обраного способу захисту прав.
Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формується Держгеокадастром за заявою зацікавленої особи на підставі відомостей, внесених до Державного земельного кадастру про нормативно грошову оцінку земель в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що затверджена відповідним рішенням органу місцевого самоврядування. Вказане свідчить про те, що витяг не є самостійним юридичним документом, який містить нову інформацію або створює її. Його функція полягає лише у фіксації та наданні інформації - в контексті спірних правовідносин - з відповідного рішення органу місцевого самоврядування.
Враховуючи незаконність Розпорядження начальника Роганської селищної військової адміністрації від 20.02.2023 за №104 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів Роганської селищної ради Харківського району Харківської області», суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання протиправними та скасування Витягу №НВ-6300389152024 від 17.05.2024 та Витягу №НВ-6301252242025 від 13.06.2025 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Роганської селищної ради Харківський район, Харківська область є похідною, а відповідні витяги - підлягають скасуванню.
При цьому, суд звертає увагу, що Витяг №НВ-6300389152024 від 17.05.2024 та Витяг №НВ-6301252242025 від 13.06.2025 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Роганської селищної ради Харківського району Харківської області підлягають скасуванню саме з моменту їх видачі, оскільки зазначені витяги не є нормативно-правовими актами, а тому на них не поширюються положення частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" підлягають задоволенню.
При цьому, суд звертає увагу Роганської селищної військової адміністрації Харківського району Харківської області на положення частини 1 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акту протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (просп. Героїв Харкова, буд. 275, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61007, ЄДРПОУ 05750295) до Роганської селищної військової адміністрації Харківського району Харківської області (вул. Героя України Георгія Тарасенка, буд. 1, с-ще Рогань, Харківський р-н, Харківська обл., 62481, ЄДРПОУ 44768254), Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61165, ЄДРПОУ 39792822) про визнання протиправними та скасування розпорядження, витягів - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати Розпорядження начальника Роганської селищної військової адміністрації від 20.02.2023 за №104 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів Роганської селищної ради Харківського району Харківської області».
Визнати незаконним та скасувати Витяг №НВ-6300389152024 від 17.05.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Визнати незаконним та скасувати Витяг №НВ-6301252242025 від 13.06.2025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (ЄДРПОУ 05750295) сплачену суму судового збору в розмірі 4542 (чотири тисячі п'ятсот сорок дві) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Роганської селищної військової адміністрації Харківського району Харківської області (ЄДРПОУ 44768254).
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (ЄДРПОУ 05750295) сплачену суму судового збору в розмірі 4542 (чотири тисячі п'ятсот сорок дві) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (ЄДРПОУ 39792822).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов