Справа № 500/4406/25
23 січня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Куличівка" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю "Куличівка" (далі - позивач, або товариство), в інтересах якої діє адвокат Авдєєнко Владислав Валерійович, звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - відповідач, або ГУ ДПС у Тернопільській області) у якому просить суд визнати протиправним і скасувати наказ ГУ ДПС у Тернопільській області №1466-п від 10.07.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з п. 78.1.4 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Разом з тим, у запиті №13120/6/19-00-07-02-04 від 11.06.25, який передував призначенню перевірки, відповідач не вказав, яку саме було виявлено недостовірність даних та у якій саме декларації позивача, та необґрунтовано вимагав надати практично усі документи господарської діяльності та податкового і бухгалтерського обліку позивача суцільним порядком починаючи з 01.01.18 по час складання відповіді.
Таким чином, на думку позивача, у відповідача не було правових підстав прийняти спірний наказ.
Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що в силу пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).
Головним управлінням ДПС у Тернопільській області виявлено факти, що свідчать про заниження задекларованих ТОВ "Куличівка" показників отриманих доходів від здійснення фінансово-господарської діяльності, що призвело до заниження бази оподаткування єдиним податком та ймовірно неправомірне перебування на спрощеній системі оподаткування.
У зв'язку з цим, позивачу скеровувався запит про надання інформації та копій документів від 11.06.2025р. №13120/6/19-00-07 02-04, на який контролюючим органом відповіді від платника протягом 15 днів не отримано.
З огляду на вказане, вважає, що контролюючим органом оскаржуваний наказ видано правомірно.
Також відповідач наголошує, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Крім того вказує, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, однак може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Тому на думку відповідача, даний спір не підлягає судовому розгляду, а відтак наявні підстави для закриття провадження.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 30.07.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали суду від 30.07.2025 про відкриття провадження у справі відповідач отримав 30.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
18 червня 2025 року товариством було одержано запит відповідача №13120/6/19-00-07 02-04 від 11.06.25 про надання інформації та її документального підтвердження за період з 01.01.18 по дату надання відповіді. Надано термін для надання відповіді 15 робочих днів з дня одержання вказаного запиту.
Факт отримання позивачем запиту ГУ ДПС у Тернопільській області 18.06.2025 підтверджується накладною АТ "Укрпошта" від 18.06.2025 №4602100150438.
На вказаний запит товариство надіслало контролюючому органу відповідь від 09.07.25 з наданням частини запитуваних документів та поясненням причин неможливості надання іншої частини документів, що підтверджується експрес-накладною від 09.07.2025 №59001411879402, у якій зазначено плановий час доставки 11.07.2025.
Наказом ГУ ДПС у Тернопільській області від 10.07.2025 №1466-п з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, керуючись нормами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю «Куличівка» за період з 01.01.2019 по 30.06.2025 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з 16.07.2025 тривалістю 5 робочих днів.
Як слідує з Акту від 16.07.2025 №354/19-00-07-01/32736643, складеного посадовими особами ГУ ДПС у Тернопільській області, встановлено відсутність платника податків ТзОВ "Куличівка" та його посадових осіб за податковою адресою (місцезнаходженням) - м.Кременець, вул. Горбача,7 оф.90, що зумовило неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства.
Не погоджуючись з наказом відповідача про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Мотивувальна частина
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів позовної заяви суд виходить з таких міркувань.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовує та визначає Податковий кодекс України (ПК України; тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України унормовано, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до пункту 78.5 статті 75 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Отже, підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановленні статтею 78 ПК України, однією з яких є отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Таким чином, обов'язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Платник податків зобов'язаний подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження.
У контролюючого органу є право на оцінку пояснень платника податків і їх документальних підтверджень.
Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.
Отже, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18.
Для обчислення строку, про який йдеться в пункті 78.1 статті 78 ПК України - 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, слід визначити дату початку його перебігу та дату (час) закінчення перебігу означеного строку.
Так, зі змісту пункту 78.1 статті 78 ПК України чітко та однозначно слідує, що датою початку перебігу строку на подання пояснень на запит контролюючого органу є день, наступний за днем отримання запиту. У розглядуваній ситуації не є спірним між сторонами, що запит товариство отримало 18.06.2025 року, відтак, перебіг строку на подання заперечень на акт перевірки розпочинається з 19.06.2025 року.
Щодо тривалості означеного строку слід зазначити, що він обчислюється саме в робочих днях (без урахування вихідних та святкових днів). Отже, останнім (п'ятнадцятим) робочим днем для подання пояснень із документальними підтвердженнями у спірному випадку було саме 09.06.2025 року.
Судом встановлено, що на запит ГУ ДПС України у Тернопільській області від 11.06.25 №13120/6/19-00-07 02-04, який позивачем отримано 18.06.2025 року, товариством на 15 робочий день (09.06.2025) засобами поштового зв'язку надіслало контролюючому органу відповідь від 09.07.25 з наданням частини запитуваних документів та поясненням причин неможливості надання іншої частини документів.
Норма статті 78 ПК України, окрім строку, не визначає переліку способів подання пояснень із документальними підтвердженнями, у зв'язку з цим суд вважає за необхідне звернутись до інших приписів ПК України, які врегульовують питання листування платників податків та контролюючих органів, адміністративного оскарження.
За правилами частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Враховуючи викладене, а також відсутність унормування у статті 78 ПК України питання способів подання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, суд вважає, що за аналогією закону указане питання врегульовується пунктом 56.16 статті 56 ПК України. Вказана норма визначає особливості визначення дня подання скарги на податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку та встановлює, що днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
Поряд з наведеним, суд враховує, що відповідно до абзацу першого пункту 42.4 статті 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронні довірчі послуги".
Абзац чотирнадцятий пункту 42-1.2 статті 42-1 ПК України встановлює, що електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, у тому числі подання заперечень на акт або довідку, якими оформлені результати перевірки, подання скарги на податкове повідомлення-рішення або інше рішення, дію або бездіяльність контролюючого органу чи посадової особи контролюючого органу, у тому числі рішення про коригування митної вартості, рішення щодо класифікації товарів для митних цілей, про визначення країни походження, рішення щодо підстав для надання податкових пільг тощо.
За правилами пункту 42-1.6 статті 42-1 ПК України електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування електронного кабінету у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування електронного кабінету проводиться у порядку, що визначається методологом електронного кабінету.
З наведених норм податкового законодавства слідує, що для подання пояснень на обов'язковий запит контролюючого органу платник податків може скористатись за своїм вибором наступними способами їх подання: (1) безпосередньо до відповідного контролюючого органу, (2) надіслати поштою через установи поштового зв'язку, (3) в електронній формі за допомогою електронного кабінету платника в порядку, встановленому статтями 42, 42-1 ПК України.
В першому випадку закінчення робочого дня у розумінні підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України співпадатиме із закінченням робочого часу у відповідному територіальному органі Державної податкової служби України, в другому випадку - із закінченням робочого часу відповідного поштового оператора. У випадку обрання платником податків шляху подання заперечень на акт перевірки в електронній формі через електронний кабінет платника закінчення строку, передбаченого пунктом , припадатиме на двадцять четверту годину останнього (десятого) робочого дня строку.
Такий підхід щодо надання пояснень/заперечень застосовано Верховним Судом у постанові від 24.12.2024 у справі №640/20970/22.
У справі, що розглядається, товариство на запит контролюючого органу подало пояснення з наданням частини запитуваних документів та поясненням причин неможливості надання іншої частини документів засобами поштового зв'язку на 15 робочий день (09.07.2025) з плановим часом доставки 11.07.2025, що підтверджується експрес-накладною від 09.07.2025 №59001411879402.
Однак відповідач, не дочекавшись вказаних пояснень, оспорюваним у даній справі наказом вже 10.07.2025 призначив проведення документальної позапланової перевірки товариства.
Оскільки на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу позивачем були надані пояснення та їх документальні підтвердження в строк, передбачений пп.78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України, проте відповідачем не було надано доказів того, що ним проводилась будь - яка оцінка та аналіз наданих позивачем пояснень та їх документального підтвердження, і за їх результатами, контролюючий орган дійшов висновку, що такі пояснення та документи не усувають сумніви щодо можливих порушень допущених товариством, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ ГУ ДПС у Тернопільській області №1466-п від 10.07.2025 про проведення документальної позапланової перевірки не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.
Подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що оскаржуваний наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки ним не надано доказів допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та оформлення її результатів.
Більше того, як встановлено судом, перевірку не проведено, що підтверджується актом від 16.07.2025 №354/19-00-07-01/32736643.
Безпідставними є і покликання відповідача на наявність підстав для закриття провадження у справі, так є предметом спору у даній справі є наказ відповідача про проведення документальної позапланової перевірки платника податків, а не дії посадових осіб контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
Тож, залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного наказу.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.
Судові витрати
Згідно частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.07.2025 №178.
Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 2422,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Куличівка" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління ДПС у Тернопільській області від 10.07.2025 №1466-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки".
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Куличівка" судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 23 січня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Куличівка" (місцезнаходження: вул. Горбача, 7, офіс 90, м. Кременець, Кременецький р-н, Тернопільська обл., 47004 код ЄДРПОУ 32736643);
відповідач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ 44143637).
Головуючий суддя Юзьків М.І.