Справа № 500/5823/25
23 січня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Тесля Петро Олексійович, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому просив ухвалити рішення, яким:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.07.2025 № 923130118883 щодо відмови призначити та виплатити допомогу на поховання ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та проведення нарахування та виплати пенсії померлої матері ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 за період з 01.07.2024 по 07.04.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплатити допомогу на поховання ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати провести нарахування та виплатити пенсію померлої матері ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 за період з 01.07.2024 по 07.04.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо нарахування та виплати пенсії померлої матері ОСОБА_2 та допомоги на поховання. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області позивачу відмовлено у такій виплаті, оскільки за життя ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення рф, не зверталася, що й слугувало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнало та просило відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень представник вказав, що виплату пенсії ОСОБА_2 було призупинено з 01.07.2024, у зв'язку відсутністю видаткових операцій по банківському пенсійному рахунку згідно з пунктом 16 "Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках", затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 30.08.1999 № 1596. За життя отримувач пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України з повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації не зверталась. Оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України, прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання.
Головним управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано до суду відзив, у якому представник, наводить аналогічні доводи, що зазначенні представником відповідача 1 у своєму відзиві, та просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 1 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали суду від 13.10.2025 про відкриття спрощеного провадження відповідач 1 отримав 13.10.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 23.12.2025 залучено до участі у справі № 500/5823/25 другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області строк для подання до суду відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання позовної заяви. Розгляд справи розпочато спочатку.
Копію ухвали суду від 23.12.2025 про залучення другого відповідача у справі відповідач 2 отримав 23.12.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 25.07.2005 (арк. справи 8 зворот).
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 25.07.2025 підтверджено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 Кам'янка Пологівського району Запорізької області (арк. справи 8).
Позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо нарахування та виплати пенсії померлої матері ОСОБА_2 та допомоги на поховання померлої матері ОСОБА_2 .
Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Разом із заявою надав скановані копії оригіналів наступних документів:
- заява щодо виплати допомоги на поховання;
- паспорт ОСОБА_1 НОМЕР_3 , виданий 05.08.2024, opган, що видав - 6112;
- свідоцтво про смерть, видане Олександрівським управлінням Міністерства юстиції від 25.07.2025 НОМЕР_4 ;
- витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 25.07.2025 № 00052634609;
- довідка про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 ;
- витяг з реєстру територіальної громади;
- банківські реквізити.
Вказані обставини підтверджено відповідачам 2.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 29.07.2025 № 923130118883 позивачу відмовлено у виплаті допомоги на поховання, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України, а також у нарахуванні та виплаті пенсії померлої матері, оскільки за життя ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення рф, не зверталася (арк. справи 7).
Виплату пенсії ОСОБА_2 було призупинено з 01.07.2024, у зв'язку відсутністю видаткових операцій по банківському пенсійному рахунку згідно пункту 16 "Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках", затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 30.08.1999 № 1596.
Позивач, не погодившись з оскаржуваним рішенням суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 29.07.2025 № 923130118883, вважаючи його протиправним, звернувся до суду із цим позовом.
Мотивувальна частина
Предметом спору у даній справі по суті є рішення відповідача 2 щодо відмови у виплаті допомоги на поховання та у нарахуванні та виплаті пенсії померлої матері.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб'єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Перевіряючи правовідносини, які виникли між позивачем та пенсійним органом в частині права позивача як спадкоємця на ненараховані пенсійні виплати спадкодавцю за період з 01.07.2024 по 07.04.2025, суд враховує таке.
За законодавством України органом, що призначає (нараховує) пенсію, є Пенсійний фонд України.
Отримання грошових коштів недоотриманих пенсійних виплат, які увійшли до спадкового майна, регулюється спадковим законодавством.
Так, статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Згідно із статтею 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 428/12730/19 вказано, що при вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.
Отже, не нараховані за життя суми пенсії, не можуть увійти до складу спадщини.
Суд враховує, що згідно з підпунктом 7 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486 (зі змінами), до функцій територіальних управлінь віднесено призначення (перерахунок) пенсій, підготовка документів для їх виплати та безпосередньо виплата допомоги на поховання.
Порядок виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера встановлений статтею 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Так, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Аналогічні положення містяться у пункті 2.26 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Пенсійним Фондом України від 25.11.2005 № 22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть та документи, які підтверджують родинні стосунки та документи які свідчать про проживання з пенсіонером на день його смерті. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Згідно з частиною першою статті 46 Закону № 1058-IV, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Частина друга статті 46 Закону № 1058-IV визначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь яким строком.
Судом встановлено, що виплату пенсії ОСОБА_2 було призупинено з 01.07.2024, у зв'язку відсутністю видаткових операцій по банківському пенсійному рахунку згідно з пунктом 16 "Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках", затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 30.08.1999 № 1596.
Матеріали справи не місять доказів того, що за життя отримувач пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України з повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації не зверталась. Пенсійна справа знята з обліку з 01.05.2025 у зв'язку зі смертю пенсіонерки 07.04.2025
Суд зауважує, що у спірних правовідносинах не перевіряється правомірність припинення виплати пенсії матері позивача ОСОБА_2 .
Отже, за наведеного нормативно-правового регулювання та встановлених у цій справі обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату пенсії померлої матері ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 за період з 01.07.2024 по 07.04.2025.
Щодо позовних вимог про зобов'язання виплатити допомогу на поховання ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає таке.
Закон України "Про поховання та похоронну справу" визначає загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих, регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання.
Відповідно до частини першої статті 6 зазначеного Закону усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті. Волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті може бути виражене у: згоді чи незгоді на проведення патолого-анатомічного розтину; згоді чи незгоді на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів; побажанні бути похованим у певному місці, за певними звичаями, поруч з певними раніше померлими чи бути підданим кремації; дорученні виконати своє волевиявлення певній особі; іншому дорученні, що не суперечить законодавству.
Згідно зі статтею 13 зазначеного Закону виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, надається допомога на поховання.
Розмір допомоги на поховання та порядок її надання виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, встановлює Кабінет Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Розмір допомоги на поховання не може бути меншим за розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Статтею 53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Аналогічні положення містяться в статті 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення", де зазначено, що у разі смерті пенсіонера його сім'ї або особі, яка здійснила похорон, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії.
Питання звернення за допомогою на поховання врегульовано розд. V Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846).
Пунктом 5.1 розд. V цього Порядку визначено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.
Згідно з пунктом 5.2 розд. V цього Порядку заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.
Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.
Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою).
Інших підстав для невиплати допомоги на поховання законодавством не передбачено.
Отже, правових підстав для невиплати позивачу допомоги на поховання пенсіонера судом не встановлено та відповідачами не наведено.
Відтак, відповідачем помилково застосовані наведені положення законодавства, що призвело до протиправної відмови в задоволенні заяви позивача щодо виплати допомоги на поховання померлої матері.
Відтак рішення відповідача 2 за результатами розгляду заяви позивача в частині відмови позивачу у призначенні та виплаті допомогу на поховання померлої матері ОСОБА_2 прийняте необґрунтовано, а тому визнається судом протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Щодо визначення належного органу пенсійного фонду, яким має здійснювати призначення та виплату допомогу на поховання, суд зазначає про таке.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22, від 24.05.2024 у справі № 460/17257/23, від 18.09.2024 у справі № 240/6201/23.
Висновки за результатами розгляду справи
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкти владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не в повній мірі довів правомірності оскаржуваного рішення, а позивач у процесі розгляду справи не у повній мірі довів обґрунтованість позовних вимог. З огляду на це, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Водночас судом не встановлено порушення прав чи охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, а тому у задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області необхідно відмовити.
Судові витрати
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання позовної заяви до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № 052010021 від 20.08.2025.
Оскільки суд позов задовольняє частково, то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, спірне рішення якого стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду, сплачений судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 30.07.2025 № 923130118883 в частині відмови ОСОБА_1 призначити та виплатити допомогу на поховання померлої матері ОСОБА_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої матері ОСОБА_2 .
У задоволенні решти позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень, 60 копійок).
В задоволенні адміністративного позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 23 січня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 );
відповідачі:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ: 14035769);
- Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: просп. Соборний, 158 Б, м. Запоріжжя, Запорізький р-н, Запорізька обл., 69005 код ЄДРПОУ: 20490012).
Головуючий суддя Юзьків М.І.