Справа № 500/5574/25
23 січня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом виконувача обов'язків керівника Тернопільської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Департаменту архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної військової адміністрації до Релігійної організації "Парафія Воздвиження Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької єпархії української православної церкви", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство культури та стратегічних комунікацій України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Виконувач обов'язків керівника Тернопільської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Департаменту архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної військової адміністрації звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Релігійної організації "Парафія Воздвиження Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької єпархії української православної церкви", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Релігійної організації "Парафії Воздвиження Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької Єпархії УПЦ (ПЦУ)", яка полягає у неналежному утриманні пам'ятки архітектури національного значення - Церкви Воздвиження Чесного Хреста на вул. Над Ставом, 16 у м. Тернопіль;
зобов'язати Релігійну організацію "Парафія Воздвиження Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької Єпархії УПЦ (ПЦУ)" привести пам'ятку архітектури національного значення - Церкву Воздвиження Чесного Хреста на вул. Над Ставом, 16 у м. Тернопіль до належного стану, шляхом виконання умов охоронного договору щодо виготовлення проектно-кошторисної документації та виконання ремонтно-реставраційних робіт.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Згідно з інформацією Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації від 15.01.2025 Церква Воздвижения Чесного Хреста на вул. Над Ставом, 16 у м. Тернопіль є пам'яткою архітектури національного значення.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реестру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:02:021:0037 за адресою м. Тернопіль, вул. Над Ставом, 16, на якій розташована пам'ятка архітектури, перебуває у постійному користуванні релігійної організації "Парафія Воздвижения Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької Єпархії УПЦ (ПЦУ)" на підставі рішення Тернопільської міської ради №7/3/76 від 22.12.2015.
Між користувачем пам'ятки релігійною організацією "Парафія Воздвижения Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької Єпархії УПЦ (ПЦУ)" та органом охорони культурної спадщини (управлінням містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації) укладено охоронний договір №551від 21.03.2013.
Охоронним договором передбачено обов'язок користувача утримувати пам'ятку в належному санітарному, протипожежному і технічному стані. Утримувати територію пам'ятки упорядженою, не допускати використання цієї території для нової о будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам'ятці. Не робити будь-яких прибудов до пам'ятки, не переробляти її як ззовні, гак і всередині, а також не вести земляних робіт на території пам'ятки без спеціального письмового дозволу охорони.
Негайно повідомляти органи охорони про будь-яке руйнування, пошкодження, аварію чи іншу обставину, що заподіяла шкоду пам'ятці (її частині) і своєчасно вживати заходів для приведення пам'ятки (її частини) в належний стан.
Також, користувач пам'ятки зобов'язаний своєчасно проводити поточний та капітальний ремонт пам'ятки (її частини) і роботи з упорядження території пам'ятки. Використовувати реставраційні, ремонтні та інші роботи в терміни передбачені пунктом 13 цього договору, а у разі потреби - в терміни, визначені окремим розпорядженням органу охорони.
Користувач (власник) зобов'язаний проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи відповідно до науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом органу охорони.
Проте, станом на даний час умови охоронного договору від 21.03.2013 №551 про виготовлення проектно-кошторисної документації та виконання ремонтно- реставраційних робіт щодо пам'ятки архітектури національного значення - Церкви Воздвижения Чесного Хреста на вул. Над Ставом, 16 у м. Тернопіль не виконано.
Наведене, на переконання позивача, свідчить про порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини та може призвести до руйнування та знищення пам'ятки архітектури місцевого значення, втрати її як цінного джерела історії для наступних поколінь.
Ухвалою судді від 29.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
10.10.2025 до суду від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України надійшли пояснення на позовну заяву, в яких представник зазначає, що здвиженська церква за адресою: м. Тернопіль, вул. Над Ставом, 16 не занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, але перебуває на обліку, як пам'ятка архітектури республіканського значення відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 року № 970, охоронний № 635, і згідно із абзацом шостим статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" є пам'яткою національного значення.
Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини - Міністерства культури та стратегічних комунікацій України належить погодження охоронних договорів на пам'ятки національного значення, що надходять йому на розгляд.
Вказує, що за перевіркою бази електронного документообігу Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, охоронний договір на вищезазначену пам'ятку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини не погоджувався.
Зазначає, що поряд із цим, відсутність охоронного договору не звільняє власника або уповноваженого ним органу, користувача від обов'язку утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення.
24.10.2025 до суду від Релігійної організації "Парафія Воздвиження Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької єпархії української православної церкви" надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник вказує, що між Релігійною організацією "Парафія Воздвиження Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької єпархії української православної церкви (православної церкви України)" та Управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації, в особі Харченка Володимира Михайловича 21 березня 2013 року було укладено охоронний договір за номером 551. Назва, вид та категорія обліку пам'ятки - церква Воздвиження Чесного Хреста, 16-17 ст. пам'ятки архітектури національного значення. Дата і номер рішення про її державну реєстрацію - постанова РМ УРСР від 24.08.1963 №970. Охоронний номер - 634Н.
Зазначає, що Релігійна організація "Парафія Воздвиження Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької єпархії української православної церкви (православної церкви України)" за своєю правовою природою відноситься до неприбуткової організації, а її функціонування здійснюється на основі благодійних внесків. Станом на сьогоднішній день церква акумулює такі пожертви з метою виконання покладених на неї обов'язків, як користувача пам'ятки архітектури національного значення.
Вказує, що станом на день подання відзиву на позовну заяву, між Релігійною організацією "Парафія Воздвижения Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької єпархії української православної церкви (православної церкви України)" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений договір на розробку проектно-кошторисної документації. Термін виконання робіт у відповідності до даної угоди становить шість місяців з моменту отримання від замовника усіх вихідних даних для якісного надання таких послуг.
Тому, з огляду на обмежене коло осіб, щодо виконання проектно-кошторисної документації, відсутністю відповідних фахівців з огляду на триваючу військову агресію з бору російської федерації та неприбутковість самої церкви просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
30.10.2025 до суду від позивача надійшла заява, яку суд розцінює, як відповідь на відзив, в якому представник вказує, що попри укладення відповідачем 24.10.2025 договору на розробку проектно-кошторисної документації стосовно ремонтно-реставраційних робіт пам'ятки, станом на даний час така документація не виготовлена, ремонтно-реставраційні роботи не проведено.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.
Церква Воздвиження Чесного Хреста на вул. Над Ставом, 16 у м. Тернопіль взята на державний облік постановою Ради Міністрів УРСР 24.08.1963 №970 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР", охоронний номер 635 Н.
Згідно з інформацією Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації від 15.01.2025 Церква Воздвижения Чесного Хреста на вул. Над Ставом, 16 у м. Тернопіль є пам'яткою архітектури національного значення.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реестру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:02:021:0037 за адресою м. Тернопіль, вул. Над Ставом, 16, на якій розташована пам'ятка архітектури, перебуває у постійному користуванні релігійної організації "Парафія Воздвижения Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької Єпархії УПЦ (ПЦУ)" на підставі рішення Тернопільської міської ради №7/3/76 від 22.12.2015.
Між користувачем пам'ятки релігійною організацією "Парафія Воздвижения Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької Єпархії УПЦ (ПЦУ)" та органом охорони культурної спадщини (управлінням містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації) укладено охоронний договір №551від 21.03.2013.
Охоронним договором передбачено обов'язок користувача утримувати пам'ятку в належному санітарному, протипожежному і технічному стані. Утримувати територію пам'ятки упорядженою, не допускати використання цієї території для нової о будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам'ятці. Не робити будь-яких прибудов до пам'ятки, не переробляти її як ззовні, гак і всередині, а також не вести земляних робіт на території пам'ятки без спеціального письмового дозволу охорони.
Негайно повідомляти органи охорони про будь-яке руйнування, пошкодження, аварію чи іншу обставину, що заподіяла шкоду пам'ятці (її частині) і своєчасно вживати заходів для приведення пам'ятки (її частини) в належний стан.
Також, користувач пам'ятки зобов'язаний своєчасно проводити поточний та капітальний ремонт пам'ятки (її частини) і роботи з упорядження території пам'ятки. Використовувати реставраційні, ремонтні та інші роботи в терміни передбачені пунктом 13 цього договору, а у разі потреби - в терміни, визначені окремим розпорядженням органу охорони.
Користувач (власник) зобов'язаний проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи відповідно до науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом органу охорони.
Пунктом 13 охоронного договору передбачено, що з метою збереження пам'ятки та створення належних умов для її використання користувач (власник) зобов'язаний виконати такі роботи:
1. Виготовити проектно-кошторисну документацію - до 30.06.2014;
2. Виконати ремонтно-реставраційні роботи та опорядження фасадів до 30.08.2015.
Додатком до охоронного договору № 551 є акт технічного стану пам'яїки архітектури національного значення - церкви Воздвижения Чесного Хреста, 1 6-і 7 ст. охоронний номер 634 Н, згідно з яким у результаті огляду пам'ятки встановлено, що церква збудована у кінці 16 століття, у 1959 році проведена реставрація пам'ятку. Стан зовнішніх архітектурно-конструктивних елементів пам'ятки потребує проведення комплексних ремонтно-реставраційних робіт, необхідно відреставрувати окремі декоративні елементи оздоблення вежі та фасадів, внутрішнє кам'яне декоративне оздоблення потребує реставрації, внутрішній двір потребує впорядкування.
Згідно з інформацією Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації №02.1-46/317 від 21.02.2025 до Департаменту звернення власника (користувача) щодо погодження проектно-кошторисної документації та надання дозволу на проведення робіт не надходили.
Представниками Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини здійснено обстеження пам'ятки 12.02.2025 щодо дотримання умов охоронного договору та належного користування пам'яткою. У результаті проведення обстеження виявлено, що дах над вежею-дзвіницею перебуває у незадовільному стані, стелі четвертого поверху вежі - у передаварійному.
Відповідно до інформації Міністерства культури та стратегічних комунікацій України №06/113/3252-25 від 26.03.2025 в системі електронного документообігу МКСК відсутня інформація про факти звернення щодо погодження науково-проєктної документації стосовно пам'ятки національного значення - Церкви Воздвижения Чесного Хреста на вул. Над Ставом, 16 у м. Тернопіль, погодження охоронного договору, а також дотримання вимог законодавства у сфері збереження культурної спадщини користувачами пам'ятки.
Згідно з інформацією Департаменту архітектури, містобудування, житлово- комунального господарства та енергозбереження Тернопільської ОВА від 06.06.2025, департамент листом від 26.05.2025 №01-09/862 звернувся до релігійної організації "Парафія Воздвижения Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)" щодо надання інформації про виконання робіт, визначених охоронним договором та вжитих заходів за результатами візуального обстеження пам'ятки від 12.02.2025, а також про розроблену проектно-кошторисну документацію з реставрації пам'ятки, отримання відповідних дозволів та виконання робіт.
Відповідно до інформації Департаменту архітектури, містобудування, житлово- комунального господарства та енергозбереження Тернопільської ОВА від 11.08.2025, департамент з метою всебічного вивчення стану збереження та використання об'єкта культурної спадщини по вул. Над Ставом, 16 у місті Тернополі повторно звернувся до релігійної організації "Парафія Воздвижения Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)" листом від 25.07.2025 №01-09/1266 з проханням надати департаменту наявну інформацію стосовно виконання нею робіт, визначених охоронним договором.
У зв'язку із ненадходженням відповіді на вказані звернення, 05.08.2025 начальник відділу містобудівного кадастру та збереження традиційного середовища департаменту у робочому порядку на території пам'ятки зустрівся з представником релігійної організації, який повідомив, що на даний час проводяться підготовчі роботи та збір документів для замовлення проекту науково-проектної документації з комплексної реставрації пам'ятки.
У зв'язку із тим, що станом на даний час умови охоронного договору від 21.03.2013 №551 про виготовлення проектно-кошторисної документації та виконання ремонтно-реставраційних робіт щодо пам'ятки архітектури національного значення - Церкви Воздвижения Чесного Хреста на вул. Над Ставом, 16 у м. Тернопіль не виконано, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Частинами четвертою та п'ятою ст. 54 Конституції України визначено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини". Охорона об'єктів культурної спадщини визнається одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Отже, держава в особі її органів зобов'язана забезпечувати на своїй території охорону об'єктів культурної та історичної спадщини, вживати заходи для здійснення обліку таких об'єктів, запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечувати їх захист, збереження та утримання, що, головним чином, спрямовано на захист суспільного (публічного) інтересу.
У статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" надано визначення таким термінам:
об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України
охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини;
предмет охорони об'єкта культурної спадщини - характерна властивість об'єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об'єкт визнається пам'яткою;
ремонт - сукупність проектних, вишукувальних і виробничих робіт, спрямованих на покращення технічного стану та підтримання в експлуатаційному стані об'єкта культурної спадщини без зміни властивостей, які є предметом охорони об'єкта культурної спадщини;
реставрація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об'єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності.
Згідно з приписами частини першої статті 3 Закону України "Про охорону культурної спадщини" державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини визначає стаття 5 вищезгаданого Закону, за правилами пунктів 1), 2), 21) та 25) частини другої якої до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить: контроль за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; реалізація державної політики у сфері охорони культурної спадщини як одного з головних елементів національних інтересів України; здійснення інших повноважень, передбачених законом та покладених на нього актами Президента України.
Відповідно до Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 року № 885, Міністерство культури та інформаційної політики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері охорони культурної спадщини.
Часиною першою статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Статтею 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Таким чином, охоронний договір є актом за участю суб'єкта владних повноважень та співвласника пам'ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі статті 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини". Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини.
Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму.
Законом передбачається обов'язкове укладення власником пам'ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.
Отже, охоронний договір, укладений на підставі статті 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини", є адміністративним договором, у розумінні пункту 4 частини першої статті 19 КАС України, оскільки регулює відносини між суб'єктом владних повноважень (органом охорони) та іншою особою (власником або користувачем), має форму договору, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини), укладається на підставі статті 23 Закону № 1805-III.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суд від 18.12.2025 у справі №160/4161/24
Частиною третьою ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 (далі - Порядок №1768, в редакції чинні на момент укладення озоронного договору №551 від 21.03.2013) власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Пунктом 5 Порядку №1768 зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до п. 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1: 50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам'ятки.
Тобто саме такий договір є першочерговим документом, що встановлює гарантії збереження індивідуально визначеної пам'ятки культурної спадщини, що враховує її цінність, особливості та стан.
Важливим елементом охоронного договору, який підтверджує його публічно-правову природу, є предмет - пам'ятка архітектури, правовий режим якої відрізняється від інших матеріальних об'єктів.
Особливий предмет охоронного договору обумовлює спеціальний суб'єктний склад.
Так, охоронний договір є актом за участю суб'єкта владних повноважень та співвласника пам'ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону № 1805-III. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини.
Укладання охоронних договорів має імперативний характер та спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
З аналізу викладеного вбачається, що юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка до якого мають бути додані додаткові документи.
Як зазначалося вище, між користувачем пам'ятки Церкви Воздвижения Чесного Хреста на вул. Над Ставом, 16 у м. Тернопіль релігійною організацією "Парафія Воздвижения Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької Єпархії УПЦ (ПЦУ)" та органом охорони культурної спадщини (управлінням містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації) укладено охоронний договір №551від 21.03.2013.
За умовами укладеного охоронного договору, користувач пам'ятки, серед іншого, взяв на себе зобов'язання утримувати пам'ятку в належному санітарному, протипожежному і технічному стані. Утримувати територію пам'ятки упорядженою, не допускати використання цієї території для нової о будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам'ятці. Не робити будь-яких прибудов до пам'ятки, не переробляти її як ззовні, гак і всередині, а також не вести земляних робіт на території пам'ятки без спеціального письмового дозволу охорони.
Негайно повідомляти органи охорони про будь-яке руйнування, пошкодження, аварію чи іншу обставину, що заподіяла шкоду пам'ятці (її частині) і своєчасно вживати заходів для приведення пам'ятки (її частини) в належний стан.
Своєчасно проводити поточний та капітальний ремонт пам'ятки (її частини) і роботи з упорядження території пам'ятки. Використовувати реставраційні, ремонтні та інші роботи в терміни передбачені пунктом 13 цього договору, а у разі потреби - в терміни, визначені окремим розпорядженням органу охорони.
Проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи відповідно до науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом органу охорони.
Також пунктом 13 охоронного договору передбачено, що з метою збереження пам'ятки та створення належних умов для її використання користувач (власник) зобов'язаний виконати такі роботи:
1. Виготовити проектно-кошторисну документацію - до 30.06.2014;
2. Виконати ремонтно-реставраційні роботи та опорядження фасадів до 30.08.2015.
Додатком до охоронного договору № 551, як невід'ємна його частина, є акт технічного стану пам'ятки архітектури національного значення - церкви Воздвижения Чесного Хреста, 1 6-і 7 ст. охоронний номер 634 Н, згідно з яким у результаті огляду пам'ятки встановлено, що церква збудована у кінці 16 століття, у 1959 році проведена реставрація пам'ятку. Стан зовнішніх архітектурно-конструктивних елементів пам'ятки потребує проведення комплексних ремонтно-реставраційних робіт, необхідно відреставрувати окремі декоративні елементи оздоблення вежі та фасадів, внутрішнє кам'яне декоративне оздоблення потребує реставрації, внутрішній двір потребує впорядкування.
Як слідує із матеріалів справи, представниками Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини здійснено обстеження пам'ятки 12.02.2025 щодо дотримання умов охоронного договору та належного користування пам'яткою. У результаті проведення обстеження виявлено, що дах над вежею-дзвіницею перебуває у незадовільному стані, стелі четвертого поверху вежі - у передаварійному.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1ст. 27 Закону № 1805-III у разі, коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).
Між тим, як встановлено в ході розгляду даної справи, станом на час звернення позивача із даним позовом до суду умови охоронного договору від 21.03.2013 №551 про виготовлення проектно-кошторисної документації та виконання ремонтно-реставраційних робіт щодо пам'ятки архітектури національного значення - Церкви Воздвижения Чесного Хреста на вул. Над Ставом, 16 у м. Тернопіль відповідачем не виконано.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем не було виконано передбачених законом та охоронним договором зобов'язань щодо належного утримання пам'ятки, зокрема не виготовлено проектно-кошторисну документацію, не виконано ремонтно-реставраційні роботи та опорядження фасадів.
При цьому, під час розгляду цієї справи відповідачем не надано жодних доказів того, що ним вживалися заходи щодо збереження, реставрації чи відновлення пам'ятки.
Суд критично оцінює покликання представника відповідача на те, що між Релігійною організацією "Парафія Воздвижения Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької єпархії української православної церкви (православної церкви України)" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений договір на розробку проектно-кошторисної документації, оскільки попри укладення відповідачем 24.10.2025 (після звернення позивача до суду із даним позовом) договору на розробку проектно-кошторисної документації стосовно ремонтно-реставраційних робіт пам'ятки, суду не надано та судом не здобуто доказів того, що така документація виготовлена і ремонтно-реставраційні роботи проведено.
Також суд зауважує, що доводи відповідача про те, що релігійна організація відноситься до неприбуткової, а її функціонування здійснюється на основі благодійних внесків, не визначені у законі такими, що звільняють від виконання вказаних обов'язків, і відповідач мав враховувати такі обставини при укладенні охоронного договору.
Також, не заслуговують на увагу в даному випадку доводи відповідача щодо наявності військової агресії рф проти України, оскільки обов'язок, обумовлений охоронним договором щодо виготовлення проектно-кошторисної документації у відповідача був встановлений до 30.06.2014, а щодо виконання ремонтно-реставраційних робіт та опорядження фасадів до 30.08.2015. Також не надано доказів яким чином введення воєнного стану у Україні перешкоджає відповідачу виконати умови охоронного договору за місцезнаходженням пям'ятки.
Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
На переконання суду, бездіяльність щодо збереження цієї пам'ятки з кожним роком погіршує її стан через дію природних чинників, призводить до збільшення як кількості та обсягу робіт, так і їх загальної вартості, а також може спричинити повне руйнування та неможливість відновлення пам'ятки.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність при виконані охоронного договору щодо неналежного утримання пам'ятки архітектури національного значення - Церкви Воздвиження Чесного Хреста на вул. Над Ставом, 16 у м. Тернопіль.
Враховуючи встановлену судом протиправну бездіяльність відповідача, суд вважає за необхідне зобов'язати Релігійну організацію "Парафія Воздвиження Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької Єпархії УПЦ (ПЦУ)" привести пам'ятку архітектури національного значення - Церкву Воздвиження Чесного Хреста на вул. Над Ставом, 16 у м. Тернопіль до належного стану, шляхом виконання умов охоронного договору щодо виготовлення проектно-кошторисної документації та виконання ремонтно-реставраційних робіт.
При цьому, посилання на невірно вказаний у договорі номер пам'ятки та не погодження договору центральним органом виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини не звільняє відповідача від обов'язку щодо збереження пам'ятки та виконання умов існуючого договору. Натомість, відсутність активних дій учасників цих правовідносин на усунення вказаних недоліків, може бути підставою для відповідного прокурорського реагування до учасників договору шляхом зобов'язання привести договір у відповідність положенням чинного законодавства та наявним фактичним обставинам.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Релігійної організації "Парафії Воздвиження Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької Єпархії УПЦ (ПЦУ)", яка полягає у неналежному утриманні пам'ятки архітектури національного значення - Церкви Воздвиження Чесного Хреста на вул. Над Ставом, 16 у м. Тернопіль.
Зобов'язати Релігійну організацію "Парафія Воздвиження Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької Єпархії УПЦ (ПЦУ)" привести пам'ятку архітектури національного значення - Церкву Воздвиження Чесного Хреста на вул. Над Ставом, 16 у м. Тернопіль до належного стану, шляхом виконання умов охоронного договору щодо виготовлення проектно-кошторисної документації та виконання ремонтно-реставраційних робіт.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 23 січня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
прокурор:
- Виконувач обов'язків керівника Тернопільської окружної прокуратури Цаплап Ярослав Петрович (місцезнаходження: б-р. Шевченка, 7, м.Тернопіль, 46021, код ЄДРПОУ: 02910098);
позивач:
- Департамент архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної військової адміністрації (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46021, код ЄДРПОУ 40388416);
відповідач:
- Релігійна організація "Парафія Воздвиження Чесного Хреста м. Тернопіль Тернопільсько-Бучацької єпархії української православної церкви (православної церкви України)" (місцезнаходження: вул. Над Ставом, 16, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ 14028735);
третя особа:
- Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (місцезнаходження: вул. Франка Івана, 19, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 43220275) .
Головуючий суддя Баб'юк П.М.