Провадження № 22-ц/803/402/26 Справа № 184/1628/24 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В. І. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
21 січня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Космачевської Т.В.,
суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.
за участю секретаря судового засідання Карпенка М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шакаров Дмитро Юрійович, на рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 22 травня 2025 року у цивільній справі номер 184/1628/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2024 року до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області (Покровського міського суду Дніпропетровської області) звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 25.01.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №487653-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 договору кредиту ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 22000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правилами про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору про надання кредиту сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,15138637 процентів за кожен день користування кредитом.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 22000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
До теперішнього часу боржник свої зобов'язання за кредитним договором №487653-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав. Станом на 03.11.2024 року утворилась заборгованість за договором №487653-КС-001 про надання кредиту в розмірі 95552,82 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 22000,00грн; суми прострочених платежів по процентах - 70252,82 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3300,00 грн.
Позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором №487653-КС-001 від 25.01.2024 року у розмірі 95552,82 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 22000,00грн; суми прострочених платежів по процентах - 70252,82 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3300,00 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішенням Покровського міського суду Дніпропетровської області від 22 травня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту №487653-КС-001 від 25.01.2024 року в розмірі 95552,82 грн, яка складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 22000,00 грн; - суми прострочених платежів по процентах в розмірі 70252,82 грн; - суми прострочених платежів за комісією в розмірі 3300,00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати у виді судового збору в сумі 2422,40 грн.
Із вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шакаров Д,Ю., подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 22.05.2025 року у справі №184/1628/24 та ухвалити нове рішення, списати неустойку за договором кредитування №487653-КС-001, стягнути з ТОВ «Бізнес Позика» витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, що посвідчується довідкою про проходження військової служби, а також учасником бойових дій, що посвідчується посвідченням учасника бойових дій. Вищезазначені документи також були додані до відзиву на позовну заяву та були направлені на адресу Покровського міського суду Дніпропетровської області.
Згідно з п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ОСОБА_1 звільняється від нарахування штрафних санкцій, пені за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, оскільки є діючим військовослужбовцем.
Відповідач не відмовляється повернути тіло кредиту, а саме 22000,00 грн.
У зв'язку з виниклими обставинами ОСОБА_1 звернувся за отриманням правової допомоги, що підтверджується договором №Б/Н від 20.10.2024 року, а також ордером №1731887 від 21 жовтня 2024 року. Загальна сума витрат на правничу допомогу склала 20000,00 грн.
Від ТОВ «Бізнес Позика» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 22.05.2025 року - без змін.
25 січня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №487653-КС-001 про надання кредиту, за яким відповідач отримав на свій рахунок кредитні кошти в сумі 22000,00 грн. Внаслідок невиконання умов кредитного договору у відповідача утворилася наступна заборгованість, розмір якої в повній мірі описаний та обґрунтований в позовній заяві, загальна сума утвореної заборгованості складає 95552,82 грн.
Вся вищенаведена сума заборгованості є абсолютно прозорою, а комісія та проценти прямо вказані в положеннях кредитного договору та станом на дату підписання такого договору відповідали чинному законодавству, з чим відповідач був ознайомлений і відповідно прийняв умови такого кредитного договору.
25.01.2024 року між ТОВ «Біізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №487653-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.7. кредитного договору: термін дії договору: до 11.07.2024року.
До відзиву на позовну заяву стороною відповідача була додана довідка з військової частини щодо невідомої особи, яка у період з 16.07.2024 року по 30.10.2024 року брала участь у бойових діях. У вищезазначеній довідці, яка знаходиться в матеріалах справи, відсутній РНОКПП особи, яка брала участь у бойових діях. У зв'язку з цим з цієї довідки неможливо встановити, чи є вищезазначена особа відповідачем. Окремо зазначаємо, що до апеляційної скарги відповідачем долучено
посвідчення серії НОМЕР_2 , яке видано 27 грудня 2024 року.
Якщо припустити, що вищезазначена довідка стосується саме відповідача, тоді відповідач брав участь у бойових діях вже після закінчення строку дії кредитного договору, особливо з урахуванням того, що посвідчення серії НОМЕР_2 видано уже через пів року після закінчення строку дії кредитного договору. Отже, з наведеного вище слідує висновок, що відповідач не довів належним чином свою службу в лавах ЗСУ саме в період дії кредитного договору.
Відповідно до вищевикладеного, норми частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» взагалі не можуть бути застосовані у цій справі, а відтак з відповідача підлягає стягненню повна сума заборгованості за Договором №487653-КС-001 про надання кредиту від 25.01.2024р. та зокрема за процентами.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Шакаров Д.ю. подав до апеляційного суду клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 191, 192, 194-197).
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 25.01.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №487653-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором UA-4163 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 12-16).
25.01.2024 року ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №487653-КС-001 про надання кредиту (а.с. 35-37).
25.01.2024 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) укласти договір №487653-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою (а.с. 20-22).
Відповідно до п. 2.1 договору про надання кредиту №487653-КС-001 кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 22000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з п. 2.4 договору про надання кредиту, сторони визначили, що стандартна процентна ставка становить 2,00 відсотка в день, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом в день - 1,15138637 відсотка в день, фіксована.
Пунктом 2.5 кредитного договору передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 3300,00 грн.
Пунктом 2.11 договору про надання кредиту передбачено, що денна процентна ставка: 0,95 процентів.
Пунктом 3.2.3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №487653-КС-001 станом на 25.07.2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 95552,82 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 22000,00грн; суми прострочених платежів по процентах - 70252,82 грн, суми прострочених платежів за комісією - 3300,00 грн (а.с. 17-18зв).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Апеляційний суд не може погодитися повністю з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону №675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 214 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до вимог частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 25.01.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №487653-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором UA-4163 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.1 договору про надання кредиту №487653-КС-001, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 22000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з п. 2.4 договору про надання кредиту, сторони визначили, що стандартна процентна ставка становить 2,00 відсотка в день, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом в день - 1,15138637 відсотка в день, фіксована.
Пунктом 2.5 кредитного договору передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 3300,00 грн.
Пунктом 2.11 договору про надання кредиту передбачено, що денна процентна ставка: 0,95 процентів.
Пунктом 3.2.3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Таким чином, судом першої інстанції було правильно встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №487653-КС-001 від 25.01.2024 року, а при укладенні якого відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №487653-КС-001 станом на 25.07.2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 95552,82 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 22000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 70252,82 грн, суми прострочених платежів за комісією - 3300,00 грн.
Разом з тим, судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідачем до суду першої інстанції під час розгляду справи надавались:
копія внутрішнього лівого боку обкладинки та першої сторінки військового квитка ОСОБА_1 (а.с. 98-99);
копія контракту від 02.05.2024 року про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на посадах осіб рядового складу укладеного між ТВО командира військової частини НОМЕР_3 полковника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 100-102);
копія довідки військової частини НОМЕР_4 №33068 від 30 жовтня 2024 року, відповідно до якої солдат ОСОБА_1 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України у період з 16.07.2024 року по 30.10.2024 року (а.с. 104);
копія посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , яке видано 27 грудня 2024 року (а.с. 105).
З аналізу вказаних документів, зокрема, контракту, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з 02.05.2024 року є військовослужбовцем, отже з цього часу на нього розповсюджується дія пільги, передбаченої ч. 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Перевіряючи надані позивачем розрахунки, апеляційним судом встановлено, що комісія нарахована відповідачу 25.01.2024 року, а відсотки за кредитом нараховувались в період з 25.01.2024 року по 11.07.2024 року.
Отже, враховуючи набуття з 02.05.2024 року відповідачем статусу військовослужбовця, відсотки за кредитом мають бути стягнуті за період з 25.01.2024 року по 01.05.2024 року, тобто є обґрунтованими в розмірі 38572,82 грн.
За таких обставин, виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, про обґрунтованість в повному обсязі позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за простроченими платежами, зокрема, по процентах за кредитним договором №487653-КС-001 від 25.01.2024 року, оскільки, після набуття відповідачем статусу військовослужбовця, він звільняється від сплати відсотків за кредитом на підставі ч. 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу.
Відтак, рішення суду першої інстанції - підлягає зміні в частині розміру заборгованості за простроченими платежами по процентах за кредитним договором та в частині розподілу судових витрат.
Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки за подання позовної заяви ТОВ «Бізнес Позика» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с. 9), позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому понесені судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 в розмірі 1619,26 грн.
Крім того, відповідно до пп. в) п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, за подання апеляційної скарги ним сплачено судовий збір в розмір 4542,00 грн (а.с. 177), проте мав бути сплачений судовий збір в розмірі 3633,60 грн, тому з ТОВ «Бізнес Позика» на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1204,70 грн.
Щодо заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шакаров Д.Ю., про стягнення витрат на професійну правничу допомогу наведену в апеляційній скарзі, апеляційний суд зазначає наступне.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження понесення відповідачем судових витрат.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шакаров Д.Ю., про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шакаров Дмитро Юрійович, задовольнити частково.
Рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 22 травня 2025 року про стягнення заборгованості за кредитним договором та розподілу судових витрат зі сплати судового збору - змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за договором про надання кредиту №487653-КС-001 від 25.01.2024 року в розмірі 63872,82 грн, яка складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 22000,00 грн; - суми прострочених платежів по процентах в розмірі 38572,82 грн; - суми прострочених платежів за комісією в розмірі 3300,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ 41084239, судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1619,26 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ 41084239, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1204,70 грн.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шакаров Дмитро Юрійович, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: