справа №380/24780/25
провадження № П/380/26129/25
з питань розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та виклик свідків
23 січня 2026 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич Ірена Зіновіївна, перевіривши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити дії, -
встановив :
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.01.2025 №2/зм в частині повернення ОСОБА_1 документів, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги, на доопрацювання;
-зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги, як сину померлого внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, військовослужбовця - батька ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 05.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження для необхідності встановлення обставин та заслуховуванні не лише сторін, а й допиті свідків, з метою повного та всебічного розгляду, а також наявності значного обсягу обставин, які необхідно встановити.
Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Таким чином, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, до яких не відноситься дана справа.
Згідно ч.5 ст. 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до частин 1 ст. 257 КАС України спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч.6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, суд зазначає, що заперечуючи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження сторона повинна навести обґрунтування необхідності саме у цієї сторони доводити свою позицію у загальному позовному провадженні, а не визначати потреби суду, оскільки ці обставини враховуються суддею під час відкриття провадження у справі.
При цьому, представником не наведено жодного обґрунтування щодо необхідності розгляду справи у порядку загального позовного провадження. Посилання на заслуховування сторін та наявності значного обсягу обставин, які необхідно встановити судом не беруться до уваги, оскільки представник позивача у клопотанні не зазначила, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Враховуючи викладене, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню. До того ж, представником не наведено належних обґрунтувань складності справи та необхідності й доцільності розгляду даної справи у судовому засіданні. Також характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Судом створено учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №380/24780/25 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України. До того ж, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 КАС України, як свідок в адміністративній справі, судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Згідно з статтею 92 КАС України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка мас бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
При цьому, з аналізу наведеного вбачається, що така заява може бути подана у випадку розгляду справи з викликом сторін за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, суд у відповідній ухвалі дійшов висновку про можливість розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, що виключає можливість виклику свідків.
Водночас, суд наголошує, що оцінка усім доводам та підставам позову може бути надана на підставі інших доказів, які містяться в матеріалах справи.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання представника позивача про виклик та допит свідків, слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 65, 92, 257, 260, 262, 294 КАС України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та виклик свідків - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади в Україні за адресою http://adm.lv.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Гулкевич І.З.