21 січня 2026 року справа №380/23662/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коморного О.І.,
за участю секретаря судового засідання Рудницької Ю.С.,
за участю сторін:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача не прибув
представник третьої особи не прибув
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2
05 грудня 2025 року до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) з позовними вимогами :
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Хандія Василя Михайловича від 05 листопада 2025 року про накладення на боржника штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок, яка була винесена у межах виконавчого провадження № 76754069.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова державного виконавця про накладення штрафу у виконавчому провадженні винесена без з'ясування і оцінки причин невиконання судового рішення. Зазначає, що державний виконавець мав би врахувати об'єктивні причини, які унеможливлювали виконання рішення в стислі строки. Вказує, що виконання судового рішення було відстрочене до 13.10.2025. Позивачка зазначає, що у серпні 2025 році звернулася до суду із заявою про роз'яснення судового рішення та станом на 26.11.2025 ухвалу про роз'яснення не постановлено. Отже, вважає, що виконати рішення суду об'єктивно неможливо, оскільки його зміст є невизначеним, а заява про роз'яснення рішення суду - не розглянута. У зв'язку із цим вважає, що постанова державного виконавця Личаківського ВДВС від 05.11.2025 про накладення штрафу є передчасною, безпідставною і підлягає скасуванню. Разом з тим вказує, що винесена ухвала Верховного Суду від 29.10.2025 у справі №463/7737/19 про відкриття касаційноого провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_3 . У своїй касаційній скарзі ОСОБА_3 заявив вимоги про скасування постанови Львівського апеляційного суду від 15.10.2024, а також подав клопотання про зупинення виконання постанови Львівського апеляційного суду від 14.10.2024. Ухвалою про відкриття касаційного провадження Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення виконання судового рішення, зазначивши, що постанова суду примусовому виконанню не підлягає. Відтак, Верховним Судом було констатовано, що постанова Львівського апеляційного суду від 14.10.2024 примусовому виконанню не підлягає. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 05 грудня 2025 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 17 грудня 2025 року залучено до участі в адміністративній справі №380/23662/25 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 .
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, повідомлений належним чином.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, повідомлений належним чином.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
встановив:
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова у справі №463/7737/19 від 29.09.2021 в задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні спільним приміщенням шляхом приведення до попереднього стану - відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 14.10.2024 рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29.09.2021 скасовано та постановлено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні спільним приміщенням шляхом приведення до попереднього стану - задоволено частково: зобов'язано ОСОБА_1 усунути ОСОБА_2 перешкоди в користуванні лоджією, яка розташовано на другому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом приведення її до попереднього стану відповідно до технічного паспорта від 10.02.2000.
26.11.2024 Личаківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист на примусове виконання зазначеної постанови суду апеляційної інстанції.
21.07.2025 позивач звернулася до Личаківського районного суду м. Львова із заявою про відстрочення виконання рішення суду.
26.08.2025 позивачем подано заяву про роз'яснення рішення суду у справі №463/7737/19.
18.09.2025 суд постановив ухвалу, якою відстрочив виконання рішення суду до 13.10.2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29.10.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного суду від 14.10.2024.
05.11.2025 державним виконавцем Личаківського ВДВС у м. Львові Хандієм В.М. винесено постанову про накладення штрафу.
При прийнятті рішення суд керувався наступним.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами статті 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктами 1, 16, 22 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що державний виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VІІІ виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені нормативні положення в контексті цієї справи, суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлене на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас обов'язковою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У свою чергу, обов'язковою умовою для накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі є встановлення факту повторного невиконання рішення без поважних причин.
Суд встановив, що позивача, згідно рішення суду у справі №463/7737/19, зобов'язано усунути ОСОБА_2 перешкоди в користуванні лоджією, яка розташована на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 шляхом приведення її до попереднього стану відповідно до технічного паспорта від 10 лютого 2000 року.
В судовому засіданні при дослідженні доказів з'ясовано, що згідно долученого до матеріалів справи технічного паспорту від 10.02.2000 неможливо встановити попереднього стану лоджії до якого зобов'язано позивача усунути перешкоди.
Суд також встановив, що 26.08.2025 ОСОБА_1 подано до Львівського апеляційного суду заяву про роз'яснення рішення суду з метою встановлення ясності виконання такого.
Як встановлено судом, на час прийняття даного рішення, відсутній результат розгляду вказаної заяви.
Відтак, невиконання судового рішення було зумовлене тим, що відповідно до технічного паспорта від 10 лютого 2000 року неможливо встановити попереднього стану лоджії, до якого зобов'язано позивача здійснити відповідні дії.
Аналіз наведеного дає підстави дійти висновку, що боржник не міг вчинити дії щодо повернення попереднього стану лоджії відповідно до технічного паспорта від 10 лютого 2000 року без роз'яснення рішення суду.
Наведене дає суду підстави вважати, що державним виконавцем установлено факт невиконання рішення суду боржником без з'ясування і оцінки причин цього невиконання.
Докази вжиття державним виконавцем таких заходів у матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, та встановленні обставини, суд дійшов висновку про неправомірність оскаржуваної постанови про накладення на позивача штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду, адже не враховано наявність поважних причин.
Таким чином, перевіривши основні доводи учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в сумі 1 211,20 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд, -
ухвалив :
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Хандія Василя Михайловича від 05 листопада 2025 року про накладення на боржника штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок, яка була винесена у межах виконавчого провадження № 76754069.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП : НОМЕР_1 ) з Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (вул. Чорновола, 39, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79058; ЄДРПОУ : 35009358) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 287 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 22.01.2026.
Суддя Коморний О.І.