справа № 380/14840/25
22 січня 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард Плюс» до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області, третьої особи, яка не зявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної податкової служби України у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард Плюс» код ЄДРПОУ 37655810, місцезнаходження: 79057, м. Львів, вул. Коновальця, 103, кімната 412 (далі позивач ТОВ “Авангард Плюс») до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області код ЄДРПОУ 44045187, місцезнаходження: 79026, Львівська область м. Львів, вул. Стрийська, 35 (далі відповідач ГУ ДПС у Львівській області) про скасування податкового повідомлення-рішення, в якій позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішенням Головного управління ДПС у Львівській області від 18.04.2025 №17377/13-01-07-09.
Ухвалою від 28.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Одночасно до участі у справі залучено третю особу на стороні відповідача Головне управління Державної податкової служби України у Рівненській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками ГУ ДПС у Рівненській області було розпочато фактичну перевірку ТОВ “Авангард Плюс», з метою перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі на виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.04.2025 №17377/13-01-07-09, згідно із яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, статті 20 Закону №265/95 ВР донараховано штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 18233,08 грн. Позивач з такими висновками не погоджується, вважає, що таке рішення підлягає скасуванню.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що підставою для проведення перевірки стала доповідна записка управління податкового аудиту від 25.03.2025 №1304/17-00-07-05-10 та лист ДПС України від 17.05.2024 №14540/7/99-00-07-04-02-07 щодо відпрацювання суб'єктів господарювання, які при здійсненні розрахункових операцій під час роздрібної торгівлі тютюновими виробами не забезпечено використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД/ При проведенні перевірки магазину за адресою: Рівненська область, м. Дубно, вул. Грушевського, буд. 14, де здійснює господарську діяльність позивач, посадовими особами, які здійснювали фактичну перевірку встановлено: реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку та на які не надано на початок та до закінчення перевірки (в паперовому чи електронному вигляді) документи, що підтверджують їх облік та походження на загальну суму 18233,08 грн, проведення розрахункових операцій через ПРРО з фіскальним номером 4000720536 для підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду УКТ ЗЕД, а саме: 08.03.2024 (фіскальний чек v4eJ4yfguXU) було реалізовано електронну сигарету Elf Bar, Ельфа 500 мАг СИН(шт) вартістю 167,50 грн без зазначення вірного коду УКТ ЗЕД для даного виду товару.
Відтак, Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 18.04.2025 №17377/13-01-07-09 на підставі акту фактичної перевірки позивача від 28.03.2025, №5239/Ж5/17-00-07-05-17/37655810 (бланк 000299).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Рівненській області подала до суду пояснення, відповідно до яких зазначає, що 28.03.2025 працівниками Головного управління ДПС у Рівненській області у відповідності до Наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 26.03.2025 №928-п «Про проведення фактичної перевірки господарського об'єкту за адресою: Рівненська область, м. Дубно, вул. Грушевського, буд. 14», направлень на перевірку від 26.03.2025 №1518/Ж3/17-00-07-05-15 та від 26.03.2025 №1519/Ж3/17-00-07-05-15, виданих заступнику начальника відділу фактичних перевірок ГУ ДПС у Рівненській області ОСОБА_1 та ГДІ відділу фактичних перевірок ГУ ДПС у Рівненській області Калько Т.Л., проведена фактична перевірка господарського об'єкту - магазину, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Дубно, вул. Грушевського, буд. 14, де здійснює господарську діяльність ТОВ «Авангард - Плюс».
Зазначає, що з акта фактичної перевірки вбачається, що при проведенні перевірки господарського об'єкту - магазину за адресою: Рівненська область, м. Дубно, вул. Грушевського, буд. 14, де здійснює господарську діяльність позивач встановлено: 1) при покупці ароматизатора Флаворлаб 1000 Чорниця лимонад 12 мл, вартістю 308,00 грн. розрахункова операція проведена із застосуванням програмного РРО, відповідний розрахунковий документ роздруковано та видано; 2) реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку та на які не надано на початок та до закінчення перевірки (в паперовому чи електронному вигляді) документи, що підтверджують їх облік та походження на загальну суму 18 233,08 грн. На суму 16 837,00 грн. надано накладні на переміщення до складів ТОВ «Авангард - Плюс», з яких неможливо визначити походження товарів; 3) проведення розрахункових операцій через ПРРО з фіскальним номером 4000720536 для підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду УКТ ЗЕД, а саме: 08.03.2024 (фіскальний чек v4eJ4yfguXU) було реалізовано електронну сигарету Elf Bar, Ельфа 500 мАг СИН(шт) вартістю 167,50 грн. без зазначення вірного коду УКТ ЗЕД для даного виду товару, не встановлено, так як згідно наданої накладної №1215636 від 23.02.2024 дану електронну сигарету отримано з кодом УКТ ЗЕД 8543400000 від постачальника ПП «Стар Трейд 1». З огляду на викладене вище, в ході проведення фактичної перевірки встановлено порушення п.12 ст. 3 Закону №265/95-ВР: реалізація товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку на суму 18233,08 грн.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
28.03.2025 Головним управлінням ДПС у Рівненській області на підставі наказу від 26.03.2025 №928-п «Про проведення фактичної перевірки господарського об'єкту за адресою: Рівненська область, м. Дубно, вул. Грушевського, буд. 14», направлень на перевірку від 26.03.2025 №1518/Ж3/17-00-07-05-15 та від 26.03.2025 №1519/Ж3/17-00-07-05-15, виданих заступнику начальника відділу фактичних перевірок ГУ ДПС у Рівненській області ОСОБА_1 та ГДІ відділу фактичних перевірок ГУ ДПС у Рівненській області Калько Т.Л., проведена фактична перевірка господарського об'єкту - магазину, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Дубно, вул. Грушевського, буд. 14, де здійснює господарську діяльність ТОВ «Авангард - Плюс».
Перевіркою встановлено такі порушення:
1) при покупці ароматизатора Флаворлаб 1000 Чорниця лимонад 12 мл, вартістю 308,00 грн розрахункова операція проведена із застосуванням програмного РРО, відповідний розрахунковий документ роздруковано та видано;
2) реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку та на які не надано на початок та до закінчення перевірки (в паперовому чи електронному вигляді) документи, що підтверджують їх облік та походження на загальну суму 18 233,08 грн. На суму 16 837,00 грн надано накладні на переміщення до складів ТОВ «Авангард - Плюс», з яких неможливо визначити походження товарів;
3) проведення розрахункових операцій через ПРРО з фіскальним номером 4000720536 для підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду УКТ ЗЕД, а саме: 08.03.2024 (фіскальний чек v4eJ4yfguXU) було реалізовано електронну сигарету Elf Bar, Ельфа 500 мАг СИН(шт) вартістю 167,50 грн. без зазначення вірного коду УКТ ЗЕД для даного виду товару, не встановлено, так як згідно наданої накладної №1215636 від 23.02.2024 дану електронну сигарету отримано з кодом УКТ ЗЕД 8543400000 від постачальника ПП «Стар Трейд 1».
З огляду на викладене вище, в ході проведення фактичної перевірки встановлено порушення п.12 ст. 3 Закону №265/95-ВР: реалізація товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку на суму 18233,08 грн.
За результатами фактичної перевірки господарського об'єкту за адресою: Рівненська область, м. Дубно, вул. Грушевського, буд. 14, де здійснює господарську діяльність Позивач складено акт фактичної перевірки від 28.03.2025, зареєстрованого 31.03.2025 №5239/Ж5/17-00-07-05-17/37655810 (бланк 000299).
На підставі Акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове-повідомлення рішення від 18.04.2025 №17377/13-01-07-09, згідно із яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, статті 20 Закону №265/95 ВР донараховано штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 18233,08 грн.
Не погоджуючись із прийнятим ГУ ДПС у Львівській області податковим повідомленням рішенням від 18.04.2025 №17377/13-01-07-09 року ТОВ “АВАНГАРД - ПЛЮС» подало Скаргу №05/05-С від 05.05.2025 року до Державної податкової служби України.
За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 23.06.2025 року №18105/6/99 00-06-03-02-06, яким вищевказане податкове рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір у цій справі, суд керується такими мотивами.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав.
Суд встановив, що на підставі наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 26.09.2025 №928-П проведено фактичну перевірку господарського об'єкту - магазину, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Дубно, вул. Грушевського, буд. 14, де здійснює господарську діяльність ТОВ «Авангард - Плюс» щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки , порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Як вбачається з наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 26.09.2025 №928-П фактична перевірка призначена на підставі підпунктів 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
За результатами фактичної перевірки господарського об'єкту за адресою: Рівненська область, м. Дубно, вул. Грушевського, буд. 14, де здійснює господарську діяльність Позивач складено акт фактичної перевірки від 28.03.2025, зареєстрованого 31.03.2025 №5239/Ж5/17-00-07-05-17/37655810 (бланк 000299), згідно з яким встановлено порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі Акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове-повідомлення рішення від 18.04.2025 №17377/13-01-07-09, згідно із яким з яким за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано до позивача штрафну санкцію у вигляді штрафу у розмірі 18233,08 грн.
Абзацом 1 преамбули Закону 265/95-ВР встановлено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За визначеннями, наведеними у статті 2 3акон №265/95, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до частини 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Таким чином, пункт 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР зобов'язує суб'єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в другому абзаці цієї норми осіб, до яких позивач не відноситься)) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
При цьому, суб'єкт господарювання зобов'язаний був надати такі документи на початок проведення перевірки, а після цієї дати такий обов'язок має бути виконаним саме під час проведення.
Статтею 20 Закону № 265/95-ВР встановлено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Таким чином, за змістом наведених норм суб'єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) не надання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Отже, ненадання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться в місці продажу (господарському об'єкті), є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону № 265/95-ВР.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 420/12275/22 та від 27.08.2024 у справі № 300/2879/22.
У постановах від 24.02.2020 у справі № 440/4443/18, від 27.04.2022 у справі № 420/13197/20 Верховний Суд виснував, що суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на визначені нормами Податкового кодексу України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі якщо рішення контролюючого органу вмотивоване саме не наданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.
Узагальнюючи наведені вище підходи, суд касаційної інстанції у постанові від 14.08.2024 у справі № 560/12984/23 зазначав, що платник податків має право на подання документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, після закінчення такої перевірки. Проте реалізація такого права має здійснюватися відповідно до вимог, встановлених Податковим кодексом України, і до прийняття рішення за результатами такої перевірки. Поряд з цим платник податків не позбавлений права довести у судовому процесі, що він вжив всіх залежних від нього заходів для забезпечення повної та об'єктивної перевірки, не ухилявся від її проведення, тобто, його поведінка жодним чином не була спрямована на перешкоджання контролюючому органу у здійсненні податкового контролю.
Отже, після початку перевірки, яка в даному випадку була фактичною, саме на позивача було покладено обов'язок надати у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Суд встановив, що перевіркою встановлено, реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку та на які не надано на початок та до закінчення перевірки (в паперовому чи електронному вигляді) документи, що підтверджують їх облік та походження на загальну суму 18233,08 грн.
Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом від 16.07.1999 № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями, далі Закон № 996).
Статтею 9 Закону № 996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Враховуючи норми статті 9 Закону № 996, будь-який документ щодо ідентифікованого товару має силу первинного документу лише в разі фактичного здійснення господарської операції, що в свою чергу має підтверджуватися, в тому числі, реальним джерелом походження (виробництва) певного товару в обсязі, зазначеному у первинному документі та податковій накладній.
Статтею 4 Закону №996 визначено, що одним з основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання суттєвості над формою операції враховуються у відповідності з їх суттєвості, а не тільки виходячи із юридичної форми.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом другим статті 3 Закону № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Завданням обліку товару є забезпечення достовірності даних з надходження та відпуску товару. Не облікований товар, або його нестача розраховуються як різниця між залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей), визначених на підставі документів бухгалтерського обліку, та фактичними залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей), виявленими під час перевірки.
Крім того вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Таким чином, суб'єкт господарювання зобов'язаний вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації та здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Пунктом 85.2. статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Як встановлено судом на момент здійснення перевірки позивач не надав контролюючому органу документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться в місці продажу.
Суд зауважує, що надані до матеріалів справи позивачем накладні на переміщення №2394 від 25.02.2025, №3854 від 20.03.2025, №4392 від 20.03.2025 не підтверджують облік та походження товару, оскільки такі накладні створені самим ТОВ “Авангард Плюс» для переміщення товару з основного складу до торгової точки.
При цьому, накладна на переміщення не є документом який дозволяє ідентифікувати постачальника та отримувача товару, а лише вказує на факт переміщення товару ТОВ “Авангард Плюс» з одного складу на інший, що також належать ТОВ “Авангард Плюс».
Слід зазначити, що 01.08.2020 набрав чинності Закон України від 20.09.2019 № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг, яким стаття 20 Закону № 265/95-ВР викладена у новій редакції, де відповідальність суб'єктів господарювання передбачена не тільки за реалізацію необлікованих товарів, а і за ненадання документів, які підтверджують облік товарів.
Тобто, ненадання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, визначено самостійною підставою для застосування штрафної санкції.
При цьому зазначеним Законом було уведено обов'язок суб'єктів господарювання надавати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів.
Такі висновки щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 280/6422/22.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, якими підтверджується наявність первинних документів в місці продажу товару на початок проведення перевірки та докази щодо обліку таких товарів.
Отже, суд висновує, що позивачем не доведено та судом не встановлено, що на початок проведення перевірки надано відповідні первинні документи, що містять реквізити, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу.
Щодо посилання позивача на порушення порядку прийняття рішення про порведення перевірки, суд зазначає, що покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), що можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України, тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки.
Виходячи з викладеного та враховуючи джерело походження інформації, яку використано контролюючим органом, суд вважає, що висновки фактичної перевірки підтверджені належними та допустимими доказами, що вище виключає підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Наведені позивачем доводи не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.
З огляду на викладене, спірне податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.04.2025 №17377/13-01-07-09 прийняте контролюючим органом є правомірним та не підлягає до скасування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмови в повному обсязі.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард Плюс» до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області, третьої особи, яка не зявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної податкової служби України у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.