23 січня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/2487/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Бєжанової Катерини Ігорівни про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовом адвоката Бєжанової Катерини Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними і скасування наказу та довідки, зобов'язання вчинити певні дії,
26.12.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Бєжанової Катерини Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому представник позивача просить суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 №1142 від 16.10.2025 “Про результати службового розслідування»;
- визнати протиправною та скасувати довідку про обставини травми (поранення, контузії каліцтва) №1978/175/605 від 27.10.2025, як таку інформація в якій не відповідає дійсності;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести повторне службове розслідування за фактом травмування 02.06.2025 ОСОБА_1 за наслідками проведення якого видати нову довідку про обставини травми (поранення, контузії каліцтва) за формою згідно до додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008, в якій зазначити, що травма старшого бойового медика 14 самохідної артилерійської батареї 5 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_1 , а саме: “стресс-перелом проксимального епіметафізу правої великогомілкової кістки (02.06.2025 року), пов'язана із виконанням обов'язків військової служби під час захисту Батьківщини.
Ухвалою суду від 12.01.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20.01.2026 від представника позивача до суду надійшла заява, в якій представник позивача просила здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а також викликати в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зазначає, що показання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є важливими для з'ясування дійсних обставин справи, оскільки зазначені особи були очевидцями подій щодо яких відповідачем було проведено службове розслідування та за наслідками якого прийнято оскаржений у цій справі наказ, та можуть підтвердити обставини, які вказують на протиправність наказу Військової частини НОМЕР_1 № 1142 від 16.10.2025 «Про результати службового розслідування».
Суд, розглянувши зазначену заяву, дійшов такого.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина друга статті 12 КАС України).
Перелік справ незначної складності для цілей КАС України визначено в частині шостій статті 12 КАС України.
Однак зазначений перелік справ не є вичерпним.
Так відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відповідно до частин першої та другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності; за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно - правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналогічні положення закріплено у частині четвертій статті 12 КАС України.
Оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний позивачем спосіб захисту під час вирішення питання про відкриття провадження у вказаній справі, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення підготовчого або судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Щодо клопотання представника позивача про виклик і допит в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд дійшов такого.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.03.2025 на підставі наказу №79 командира військової частини (по стройовій частині) ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення і призначений на посаду старшого бойового медика 14 самохідної артилерійської батареї 5 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
26.03.2025 на підставі наказу командира військової частини (по стройовій частині) № 86 позивач вибув в оперативне підпорядкування командира оперативно-тактичного угруповання “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » в район бойового призначення для виконання спеціальних (бойових) завдань.
02.06.2025 позивач у складі групи виконував бойове (спеціальне) завдання за наказом командира дивізіону підполковника ОСОБА_4 в м. Костянтинівка, Донецька обл. та під час встановлення антени для зв'язку на даху 5-ти поверхового будинку група військовослужбовців була атакована ворожим FPV-дроном. Коли позивач вимушено рятувався, він стрибнув до технічного поверху з даху будинку. Під час приземлення позивач отримав забій правого коліна.
Про обставину отримання травми позивач доповів начальнику медичного пункту дивізіону старшому лейтенанту ОСОБА_5 , однак до 05.06.2025 знаходився у м. Костянтинівка, Донецька обл., де виконував завдання за призначенням.
Після повернення з м. Костянтинівка, Донецька обл., позивач звернувся до начальника медичного пункту дивізіону старшого лейтенанту ОСОБА_5 з проханням направити до лікаря на обстеження, про що 11.06.2025 зроблено відповідний запис в медичній картці амбулаторного хворого за формою № 025/о.
Представником позивача до суду надано письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Так, згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_3 02.06.2025 він вибув з району виконання завдань ОТУ у щорічну відпустку. Про факт отримання травмування сержантом ОСОБА_1 на пункті управління вогнем 14 батареї в м. Костянтинівка він дізнався з його слів під час телефонної розмови.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 02.06.2025 бойовий медик 14 батареї сержант ОСОБА_1 перебував у п'ятиповерховому будинку в м. Костянтинівка при установленні антени на покрівлі. Була атака FPV-дронів. ОСОБА_2 знаходився внизу будівлі, коли відбувся вибух, він піднявся наверх та побачив сержанта ОСОБА_6 з набряком коліна.
Відповідно до частин першої та другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.
Суд зазначає, що про обставини травмування ОСОБА_1 . ОСОБА_3 дізнався зі слів самого позивача під час телефонної розмови. ОСОБА_2 також не був очевидцем обставин травмування позивача, оскільки знаходився внизу будівлі.
За таких обставин суд не вбачає підстав для виклику і допиту ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в якості свідків, оскільки вони не зможуть надати суду пояснень щодо обставин, що мають занчення для справи.
Оцінку письмовим доказам буде надано під час розгляду справи.
За таких обставин судом не встановлено обставин, які унеможливлюють розгляд даної справи без проведення підготовчого або судового засідання та виклику учасників справи.
Зазначена справа не є справою значної складності, перешкод для розгляду її за правилами спрощеного позовного провадження судом не встановлено. Такої ж думки суд дійшов і при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною першою статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про вихід із спрощеного позовного провадження та виклик свідків є необґрунтованим, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 161, 241, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви адвоката Бєжанової Катерини Ігорівни про розгляд справи № 360/2487/25 в порядку загального позовного провадження, а також виклик і допит в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя І.О. Свергун