ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" січня 2026 р. справа № 300/8647/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Остап?юка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач 3, ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання протиправним та скасування рішень від 18.09.2023 за №121130004603, від 26.10.2023 за №121130004603, зобов'язання зарахувати до загального страхового стажу період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 02.04.2004 по 31.12.2004 та призначити пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 11.09.2023.
Підставами звернення позивача із вказаним позовом є незарахування до загального страхового стажу період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 02.04.2004 по 31.12.2004 та відмова в призначенні пенсії по інвалідності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 17.08.2023 є особою з інвалідністю ІІІ групи. Позивач 11.09.2023 та 20.10.2023 зверталась до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявами про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). За наслідками розгляду заяв позивача за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та ГУ ПФУ в м. Києві прийняли рішення про відмову в призначенні пенсії від 18.09.2023 за №121130004603, від 26.10.2023 за №121130004603 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Вказаними рішеннями визначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 10 років 06 місяців і 21 день, та є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону №1058-IV. До страхового стажу не враховано період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.04.2004 по 31.12.2004, оскільки відсутня довідка з органів соціального захисту населення.
За доводами позивача, остання не має можливості надати довідку з Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про перебування на обліку по догляду за дитиною, оскільки місто Лисичанськ окуповано і ведуться активні бойові дії. Також ОСОБА_1 втратила трудову книжку. Як стверджує позивач, факт здійснення догляду за дитиною до досягнення трирічного віку підтверджується свідоцтвом про народження. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 20.12.2023 відкрив провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач 2 скористався правом на подання відзиву. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало до суду відзив від 27.12.2023 за №0900-0903-7/67104 на позовну заяву, в якому заперечило проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , зважаючи на таке.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії, до 01.01.2004 (дата набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Отже, час догляду за дитиною у період до 01.01.2004 зараховується до страхового стажу непрацюючій матері (до досягнення дитиною 3-річного віку) чи працюючій особі, якій у встановленому законом порядку надана відповідна відпустка по догляду за дитиною до 3-річного віку. Починаючи з 01.01.2004, час догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку зараховується до страхового стажу в разі отримання відповідної допомоги (за відомостями, що містяться в системі персоніфікованого обліку). Для підтвердження спірного стажу є необхідною довідка органів соціального захисту населення про отримання (неотримання) допомоги, передбаченою додатком 11 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №345 від 19.09.2006. За відсутності вказаної довідки до страхового стажу є неможливим зарахування періоду догляду до 3-х років за дитиною 2004 року народження. Просить відмовити в задоволенні позову.
Також відповідач 3 подав до Івано-Франківського окружного адміністративного суду відзив від 22.12.2023 за №2600-0903-8/252903 на позовну заяву. У поданому відзиві ГУ ПФУ в м. Києві заперечило проти мотивів та доводів ОСОБА_1 , викладених в адміністративному позові, з підстав відсутності довідки з УСЗН про перебування на обліку по догляду за дитиною.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області скерувало через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему відзив із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 31.01.2024" на позовну заяву.
Відповідач 1 зазначив, що згідно статті 32 Закону № 1058-IV страховий стаж, необхідний для призначення пенсії по інвалідності для осіб з ІІ - ІІІ групою інвалідності з віком від 46 років до 48 років включно становить 11 років. Пенсія по інвалідності особам з інвалідністю ІІІ групи призначається в розмірах 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. Час догляду за дитиною до трьох років з 01.01.2005 року зараховується за даними персоніфікованого обліку про сплату страхових внесків, за період з 01.01.2004 по 31.12.2004 - згідно документу, що стверджує факт отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (наприклад, довідки управління соціального захисту населення, яке виплачувало жінці допомогу). Просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзиви на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Згідно Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №481678 від 24.08.2023 ОСОБА_1 з 17.08.2023 є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання.
Позивач 11.09.2023 та 20.10.2023 зверталась до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявами про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV.
За наслідками розгляду заяв позивача за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та ГУ ПФУ в м. Києві прийняли рішення про відмову в призначенні пенсії від 18.09.2023 за №121130004603, від 26.10.2023 за №121130004603 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Вказаними рішеннями визначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 10 років 06 місяців і 21 день, та є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону №1058-IV.
До страхового стажу не враховано період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.04.2004 по 31.12.2004, оскільки відсутня довідка з органів соціального захисту населення.
Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 18.09.2023 за №121130004603 та ГУ ПФУ в м. Києві від 18.09.2023 за №121130004603, від 26.10.2023 за №121130004603 про відмову в призначенні пенсії по інвалідності, ОСОБА_2 звернулась з цим позовом до суду, з метою захисту своїх порушених прав на призначення пенсії.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частини 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком, 2) пенсія по інвалідності, 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника (частина 1 статті 9 Закону №1058-IV).
За змістом статті 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається у разі встановлення особі інвалідності, за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Приписами частини 1 статті 32 Закону №1058-IV унормовано, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема, для осіб з інвалідністю II та III груп від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років.
Таким чином, необхідний страховий стаж для призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 складає 11 років.
Частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина 3 статті 24 Закону №1058-IV).
Вимогами частини 4 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Позивач 11.09.2023 та 20.10.2023 зверталась до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявами про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV.
За наслідками розгляду заяв позивача за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та ГУ ПФУ в м. Києві прийняли рішення про відмову в призначенні пенсії від 18.09.2023 за №121130004603, від 26.10.2023 за №121130004603 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Вказаними рішеннями визначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 10 років 06 місяців і 21 день, та є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону №1058-IV.
До страхового стажу не враховано період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.04.2004 по 31.12.2004, оскільки відсутня довідка з органів соціального захисту населення.
Надаючи оцінку аргументам відповідачів щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.04.2004 по 31.12.2004 та призначенні пенсії по інвалідності, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637, в редакції станом на час спірних правовідносин).
Згідно пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
У пункті 11 Порядку № 637 зазначено про те, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі:
- свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть);
- документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є:
- виписка з трудової книжки;
- відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією;
- інформація із системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.
Пункт 11 вказаного Порядку № 637 до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 року № 233 "Про внесення змін до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" передбачав, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або виписки із паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала (виписка із трудової книжки, довідка органів управління житловим фондом чи довідка сільської, селищної Ради народних депутатів).
Таким чином, до страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії до 01.01.2004 (дата набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Отже, час догляду за дитиною у період до 01 січня 2004 року зараховується до страхового стажу непрацюючій матері (до досягнення нею 3-річного віку) чи працюючій особі, якій у встановленому законом порядку надана відповідна відпустка по догляду за дитиною до 3-річного віку.
Починаючи з 01 січня 2004 року час догляду за дитиною, в цьому випадку до досягнення нею 3-річного віку, зараховується до страхового стажу у разі отримання відповідної допомоги (за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку).
Тобто до страхового стажу, що дає право на дострокову пенсію за віком, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (у разі оформлення відповідної відпустки). При цьому страховий стаж для визначення розміру пенсії обчислюється у вищезазначеному порядку. Також виключається можливість зменшення тривалості трудового стажу в зв'язку з невиконанням під час відпустки своїх безпосередніх трудових обов'язків.
До заяви про призначення пенсії по інвалідності, позивач надала свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, необхідною умовою для врахування періоду догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.04.2004 по 31.12.2004, до страхового стажу позивача, є наявність довідки з Управління соціального захисту населення про період отримання допомоги по догляду за дитиною до 3-х років.
В матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем допомоги по догляду за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним трирічного віку.
За відсутності доказів отримання допомоги по догляду за дитиною до 3 років або відповідних даних персоніфікованого обліку, період догляду за дитиною з 02.04.2004 по 31.12.2004 не може бути зарахований до страхового стажу позивача.
Посилання позивача на неможливість отримання довідки з Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації у зв'язку з тимчасовою окупацією м. Лисичанськ не може бути прийняте судом беззастережно. Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичну неможливість звернення позивача до відповідного органу соціального захисту населення або його правонаступників, зокрема доказів відмови у наданні інформації, доказів повернення запиту без розгляду, а також доказів вчинення позивачем будь-яких дій, спрямованих на отримання таких відомостей в альтернативний спосіб.
Саме лише посилання на окупацію населеного пункту, без підтвердження вчинення позивачем спроб реалізувати своє право на отримання відповідної інформації, не може свідчити про об'єктивну неможливість подання доказів.
Крім того, з урахуванням принципу змагальності та диспозитивності адміністративного судочинства, саме на позивача покладається обов'язок доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Реалізація права на пенсійне забезпечення передбачає активну поведінку особи, у тому числі вжиття всіх можливих і розумних заходів для підтвердження відповідних періодів страхового стажу.
За таких обставин відсутність довідки органу соціального захисту населення або інших доказів, що підтверджують факт отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не може бути компенсована виключно наданням свідоцтва про народження дитини, оскільки зазначений документ підтверджує лише факт народження дитини та материнства, але не підтверджує факту перебування позивача на обліку та отримання відповідної державної допомоги у спірний період.
З огляду на вказане, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.09.2023 за №121130004603 та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 18.09.2023 за №121130004603, від 26.10.2023 за №121130004603 про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії по інвалідності є правомірними, такими, що прийняті відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні .
Відтак, з урахуванням зазначеного вище по тексту судового рішення, суд, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №5102-13-011/С від 13.12.2023.
Також в адміністративному позові ОСОБА_1 просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягають стягненню із відповідача суб'єкта владних повноважень судові витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 21910427), вулиця Набережна Перемоги, 26, місто Дніпро, 49094;
відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018;
відповідач 3 - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 42098368), вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, місто Київ, 04053.
Суддя Остап'юк С.В.