ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" січня 2026 р. справа № 300/8219/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанов,
Івано-Франківська квартирно-експлуатаційної частина (району) звернулась до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 05.11.2025 про відкриття виконавчого провадження ВП № 79520890 в частині пункту 3 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн;
- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 05.11.2025 про стягнення виконавчого збору ВП № 79520890;
- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 06.11.2025 про відкриття виконавчого провадження ВП № 79520748 в частині пункту 3 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн;
- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 06.11.2025 про стягнення виконавчого збору ВП № 79520748.
Позовні вимоги мотивовані, що вирішений спір Івано-Франківським окружним адміністративним судом у справі № 300/8287/24 спір, на думку позивача, носить майновий характер, а тому в межах спірних правовідносин розмір виконавчого збору мав обраховуватися державним виконавцем з урахуванням нарахованої та виплаченої стягувачу суми компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 року позов Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) - залишено без руху.
01.12.2025 року від Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини надійшла заява на виконання вищезазначеної ухвали, якою усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей ст. 287 КАС України.
04.12.2025 року від Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує позовні вимоги, оскільки вважає, що оскільки згідно ч.3 Закону України «Про виконавче провадження» за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Вказує, що визначення виконавчого збору в розмірі 10% в цьому випадку є неможливим, оскільки у резолютивній частині рішення вказується лише обов'язок боржника провести перерахунок, жодна конкретна сума не вказується. Просить відмовити у задоволенні позову.
09.12.2025 року позивачем подано відповідь на відзив, згідно якої викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 року у справі № 300/8287/24, позов ОСОБА_1 - задоволено, зокрема:
- зобов'язано Івано-Франківську квартирно-експлуатаційну частину (району) (код ЄДРПОУ 08494013, вул. Національної Гвардії, 14Г, м. Івано-Франківськ, 76014) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця підвищення грошових доходів населення, та раніше виплачених сум індексації грошового забезпечення за вказаний період;
- зобов'язано Івано-Франківську квартирно-експлуатаційну частину (району) (код ЄДРПОУ 08494013, вул. Національної Гвардії, 14Г, м. Івано-Франківськ, 76014) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з урахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та раніше виплачених сум індексації грошового забезпечення за вказаний період.
Зазначене вище рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду набрало законної сили 15.08.2025 року.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 року у справі № 300/8287/24 Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною (району) проведено перерахунок індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 про що повідомлено Івано-Франківський окружний адміністративний суд та ОСОБА_1 листом від 04.11.2025р. №580/11/1539 до вказаного листа додано розрахунок №1 та розрахунок №2.
05.11.2025 постановою про відкриття виконавчого провадження № ВП № 79520890, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Герелевич Олесею Миколаївною, зобов'язано Івано-Франківську квартирно експлуатаційну частину (району) (код ЄДРПОУ 08494013, вул. Національної Гвардії, 14Г, м. Івано-Франківськ, 76014) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця підвищення грошових доходів населення, та раніше виплачених сум індексації грошового забезпечення за вказаний період.
Одночасно п. 3 вказаною постановою стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 32000 гривні.
06.11.2025 постановою про відкриття виконавчого провадження № ВП № 79520748, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Батрин Мирослава Петрівна, зобов'язано Івано-Франківську квартирно-експлуатаційну частину (району) (код ЄДРПОУ 08494013, вул. Національної Гвардії, 14Г, м. Івано-Франківськ, 76014) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з урахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003№1078, та раніше виплачених сум індексації грошового забезпечення за вказаний період та п. З стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 32000 гривня (UAH).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Суд, у відповідності до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404 VIII).
Так статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За ч.ч.1-4 ст.27 Закону України №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Отже, будь-який майновий спір має ціну.
Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Натомість, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Як встановлено з матеріалів адміністративного позову , спір який виник між позивачем та ОСОБА_1 , має визначену ціну позову, оскільки в результаті виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 року у справі №300/8287/24 Івано-Франківською квартирно-експлуатаційної частиною (району) здійснено виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на суму 85256,39 грн. та 22486,87 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд відхиляє доводи відповідача про неможливість встановлення 10% виконавчого збору.
Також, суд звертає увагу на те, що Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина (району) добровільно виконала рішення суду до відкриття виконавчого провадження №79520890 з примусового виконання виконавчого листа №300/8287/24 від 15.10.2025, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом про зобов'язання Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця підвищення грошових доходів населення, та раніше виплачених сум індексації грошового забезпечення за вказаний період та виконавчого провадження №79520748 з примусового виконання виконавчого листа №300/8287/24 від 15.10.2025, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним про зобов'язання Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з урахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та раніше виплачених сум індексації грошового забезпечення за вказаний період.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для відкриття вище зазначених виконавчих проваджень.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до о задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 05.11.2025 про відкриття виконавчого провадження ВП № 79520890 в частині пункту 3 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн;
Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 05.11.2025 про стягнення виконавчого збору ВП № 79520890;
Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 06.11.2025 про відкриття виконавчого провадження ВП № 79520748 в частині пункту 3 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн;
Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 06.11.2025 про стягнення виконавчого збору ВП № 79520748.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шумей М.В.